Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 3) | (Луки 5) →

Переклад Турконяка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з-над Йордану, і Дух повів Його в пустелю;
  • Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
  • сорок днів він був спокушуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні, і коли вони скінчилися, Він зголоднів.
  • і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.
  • І сказав Йому диявол: Якщо Ти — Син Божий, скажи цьому каменеві, щоби став хлібом!
  • І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
  • Та Ісус йому відповів: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом].
  • І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.
  • І [диявол], повівши Його [на високу гору], показав Йому на мить усі царства світу,
  • І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
  • і сказав Йому диявол: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передано, і я, кому тільки хочу, тому й даю її;
  • І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.
  • отже, коли Ти поклонишся переді мною, то все це буде Твоїм!
  • Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
  • А Ісус у відповідь сказав йому: [Іди геть від Мене, сатано!] Написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому одному служитимеш!
  • І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
  • Повів Його в Єрусалим, і поставив на краю храмового даху, та сказав Йому: Якщо Ти — Син Божий, кинься звідси додолу,
  • І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:
  • бо написано: Своїм ангелам накаже про Тебе, щоби берегли Тебе,
  • писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
  • і вони на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь Своєю ногою!
  • і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.
  • А Ісус у відповідь промовив йому: Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога Свого!
  • І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.
  • Закінчивши всі спокушування, диявол залишив Його до часу.
  • І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
  • Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці.
  • І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,
  • Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.
  • І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.
  • І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за Своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати.
  • І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
  • Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:
  • І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
  • Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю;
  • Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
  • звіщати рік Господнього помилування!
  • проповідувати рік Господень приятний.
  • Згорнувши книгу, Він віддав її слузі, та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним.
  • І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.
  • І Він почав говорити до них: Сьогодні, коли ви чуєте, виконалося це Писання.
  • Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
  • Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: Хіба це не син Йосифа?
  • І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
  • А Він промовив до них: Напевно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі.
  • І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
  • І Він промовив: Запевняю [1] вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині.
  • Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
  • Запевняю вас, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі.
  • По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;
  • Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови.
  • та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.
  • І багато було прокажених за пророка Елісея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман — сирієць!
  • І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
  • Почувши це, усі в синагозі сповнилися гнівом.
  • І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
  • І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути;
  • і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
  • та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.
  • Він же, пройшовши серед них, пійшов,
  • І прийшов Він у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх щосуботи.
  • і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
  • І дивувалися з Його вчення, бо слова Його мали владу.
  • І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
  • А в синагозі був чоловік, який мав нечистого духа — демона. І він закричав гучним голосом:
  • І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
  • Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Я знаю, хто Ти, — Святий Божий!
  • кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
  • Та Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього! І демон, кинувши його на саму середину, вийшов з нього, зовсім не заподіявши йому шкоди.
  • І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.
  • І всіх охопив жах. І вони говорили одне одному, кажучи: Що це за вчення, яке владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять?
  • І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?
  • І розходилася чутка про Нього по всіх місцях околиці.
  • І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.
  • Вийшовши із синагоги, Він увійшов у дім Симона. А Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї.
  • Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
  • Ставши над нею, Він наказав гарячці, і вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм.
  • І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
  • Коли ж заходило сонце, усі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх.
  • Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
  • З багатьох виходили біси, викрикуючи й гукаючи: Ти — Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос.
  • Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
  • Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх.
  • Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
  • Та Він сказав їм: І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий.
  • Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
  • І Він проповідував по юдейських синагогах.
  • І проповідував по школах Галилейських.

  • ← (Луки 3) | (Луки 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025