Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Луки 5)
|
(Луки 7) →
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
Сталося так, що в суботу Він ішов через засіяні лани , і Його учні зривали колосся та, розтираючи руками, їли.
Однажды в субботу, когда Иисус проходил через засеянные поля, Его ученики срывали колосья, растирали их руками и ели зерна.
А деякі фарисеї запитали: Чому робите те, чого не годиться [робити] в суботу?
Но некоторые фарисеи спросили: — Почему вы делаете то, что не разрешается делать в субботу?42
У відповідь Ісус сказав їм: Хіба ви не читали про те, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, хто був з ним?
Иисус им ответил: — Не читали ли вы о том, что сделал Давид, когда он и его спутники проголодались?
Як увійшов він до Божого дому, то взяв хліби покладання, яких не годиться їсти, хіба тільки самим священикам; він сам їв і дав тим, котрі були з ним?
Он вошел в дом Божий, взял священный хлеб,43 который нельзя есть никому, кроме священников, и ел, а также дал его своим людям.44
І додав: Син Людський є Володарем [і] суботи!
И добавил: — Сын Человеческий — Господин над субботой!
І сталося іншої суботи, коли ввійшов Він до синагоги й навчав, був там чоловік, який мав суху праву руку.
В другую субботу Иисус вошел в синагогу и учил. Там был человек с иссохшей правой рукой.
Книжники й фарисеї стежили, чи в суботу Він буде оздоровляти, аби знайти звинувачення проти Нього.
Учители Закона и фарисеи внимательно наблюдали за Ним, не будет ли Он исцелять в субботу, потому что искали повод обвинить Его.
А Він знав їхні думки й сказав чоловікові, який мав суху руку: Підведися і стань посередині. Той підвівся і став.
Но Иисус знал, о чем они думали, и сказал человеку с иссохшей рукой: — Встань и выйди на середину. Тот встал и вышел вперед.
Ісус же промовив до них: Запитаю вас: що годиться в суботу — добро робити чи зло робити, душу спасти чи погубити?
Тогда Иисус сказал им: — Я спрашиваю вас: что позволительно делать в субботу, добро или зло? Спасать жизнь или губить?
Поглянувши на них усіх, сказав йому: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала [здоровою, як і друга].
Он обвел их взглядом и сказал человеку: — Протяни руку. Тот протянул, и его рука стала совершенно здоровой.
А вони сповнилися люттю і змовлялися один з одним, що ж зробити з Ісусом.
А они пришли в ярость и стали обсуждать между собой, что бы им сделать с Иисусом.
Сталося тими днями, що Він вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога.
Примерно в те же дни Иисус взошел на гору помолиться и провел всю ночь в молитве Богу.
А коли настав день, Він покликав Своїх учнів, вибравши з них дванадцятьох, яких і назвав апостолами:
Когда наступил день, Он позвал Своих учеников и выбрал из них двенадцать, которых и назвал апостолами:
Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Филипа й Вартоломія,
Симона (которого Он назвал Петром), брата Симона Андрея, Иакова, Иоанна, Филиппа, Варфоломея,
Матвія і Хому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом [1] ,
Матфея, Фому, Иакова, сына Алфея, Симона, прозванного Зилотом,45
Юду Якового та Юду Іскаріотського, який став зрадником.
Иуду, сына Иакова, и Иуду Искариота, который стал предателем.
Зійшовши, Він став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона,
Иисус спустился с ними вниз, на равнину. Там уже собралась большая толпа Его учеников и великое множество народа со всей Иудеи, Иерусалима и прибрежных областей Тира и Сидона.
які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а також ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися.
Они пришли послушать Иисуса и исцелиться от болезней. Те, кого мучили нечистые духи, тоже получали исцеление.
І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього виходила сила й оздоровляла всіх.
Все в толпе старались прикоснуться к Иисусу, потому что из Него исходила сила, которая всех исцеляла.
А Він, поглянувши на Своїх учнів, почав говорити: Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.
Устремив взгляд на учеников, Иисус начал говорить:
— Блаженны вы, нищие,46 потому что вам принадлежит Божье Царство.
Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви втішитеся.
Блаженны те, кто сейчас голоден, потому что вы насытитесь. Блаженны те, кто сейчас плачет, потому что вы будете смеяться.
Блаженні ви, коли люди ненавидітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського.
Блаженны вы, когда люди вас ненавидят, когда вас изгоняют и оскорбляют, когда бесчестят ваше имя из-за Сына Человеческого.
Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки.
Ликуйте в тот день и прыгайте от радости, потому что велика ваша награда на небесах! Ведь точно так же поступали с пророками отцы этих людей.
Та горе вам, багатії, бо ви вже маєте вашу втіху.
Но горе вам, богатые, потому что вы уже получили свое утешение.
Горе вам, ситим тепер, тому що будете голодні. Горе вам, котрі смієтеся тепер, бо ви будете ридати і плакати.
Горе вам, кто сейчас сыт, потому что вы будете голодать. Горе вам, кто сейчас смеется, потому что вы будете рыдать и плакать.
Горе, коли будуть хвалити вас усі люди, адже так само робили з лжепророками їхні батьки.
Горе вам, когда все хвалят вас, ведь так же их предки хвалили лжепророков.
Але вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас;
— Я же говорю вам, тем, кто слушает Меня: «Любите ваших врагов, делайте добро тем, кто ненавидит вас,
благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які кривдять вас.
благословляйте тех, кто проклинает вас, и молитесь о тех, кто оскорбляет вас.
Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони й сорочки.
Тому, кто оскорбит тебя, ударив по щеке, подставь и другую, а тому, кто забирает у тебя верхнюю одежду, не мешай забрать и рубашку.
Кожному, хто просить у тебе, — дай, а від того, хто забирає твоє, — не домагайся.
Каждому, кто у тебя просит, дай; и если кто-то заберет твое, не требуй обратно.
Як хочете, щоби чинили вам люди, — чиніть [і ви] їм так само.
Поступайте с людьми так, как вы хотите, чтобы они поступали с вами.
А коли любите тих, хто любить вас, то яка вам благодать? Адже й грішники люблять тих, які їх люблять.
Если вы любите тех, кто любит вас, в чем ваша заслуга? Ведь даже грешники любят тех, кто их любит.
І коли добро чините тим, хто вам робить добро, яка вам благодать? Адже й грішники те саме чинять.
Если вы делаете добро тем, кто делает добро вам, то в чем ваша заслуга? Ведь даже грешники делают то же.
Коли позичаєте тим, від яких сподіваєтесь одержати, яка вам благодать? Грішники також позичають грішникам, щоб одержати стільки ж.
Если вы даете в долг только тем, от кого надеетесь получить обратно, то в чем ваша заслуга? Ведь даже грешники дают в долг грешникам, ожидая получить назад столько же.
Тож любіть ворогів своїх, робіть добро, позичайте, нічого не очікуючи, — і буде вам велика нагорода: ви будете синами Всевишнього, тому що Він є добрий і до невдячних, і до злих.
Но вы любите ваших врагов, делайте им добро и давайте в долг, не ожидая возврата. Тогда ваша награда будет велика, и вы будете сыновьями Всевышнего. Ведь Он Сам добр даже к неблагодарным и злым.
Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний.
Будьте милосердны, как милосерден ваш Отец».
Також не судіть — і не будете суджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Прощайте — і проститься вам;
Не судите, и сами не будете судимы. Не осуждайте, и вы не будете осуждены. Прощайте, и вы тоже будете прощены.
давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам.
Давайте, и вам тоже дадут. Полной мерой, утрясенной и пересыпающейся через край, вам отсыплют в вашу полу. Какой мерой вы мерите, такой отмерят и вам.
І Він розповів їм притчу: Чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму?
Иисус рассказал им такую притчу: — Может ли слепой вести слепого? Разве они не упадут оба в яму?
Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель.
Ученик не выше своего учителя, но каждый, кто полностью выучится, достигнет уровня своего учителя.
Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка у твоєму оці, не помічаєш?
Что ты смотришь на соринку в глазу своего брата, когда в своем собственном не замечаешь бревна?
[Або] як можеш сказати братові своєму: Брате, дозволь я вийму скалку з твого ока! — а не бачиш тієї колоди, яка у твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
Как ты можешь говорить своему брату: «Брат, дай я выну соринку из твоего глаза», когда ты не видишь бревна в своем собственном глазу? Лицемер, вынь сначала бревно из собственного глаза, а потом ты увидишь, как вынуть соринку из глаза своего брата.
Адже немає доброго дерева, яке родило б поганий плід, ані поганого дерева, яке родило би добрий плід.
Хорошее дерево не приносит плохих плодов, и плохое дерево не приносит хороших,
Бо кожне дерево пізнається зі свого плоду; з терену не збирають смокви, а з глоду не збирають винограду.
так что каждое дерево узнают по его плодам. Ведь не собирают же с терновника инжир или с колючего кустарника виноград.
Добра людина з доброго скарбу [свого] серця виносить добро, а погана — зі злого [скарбу свого серця] виносить зло, бо чим переповнене серце, те промовляють уста!
Из хранилища добра в своем сердце добрый человек выносит доброе, а злой человек выносит злое из хранилища зла. Ведь на языке у человека то, чем наполнено его сердце.
Чому Мене кличете: Господи, Господи! — а не робите того, що Я кажу?
Что вы зовете Меня: «Господи, Господи», а не делаете того, что Я говорю?
Кожний, хто приходить до Мене і слухає слово Моє та виконує його, — скажу вам, до кого він подібний:
Я скажу вам, с кем можно сравнить того, кто приходит ко Мне, слушает Мои слова и исполняет их.
він подібний до людини, яка будує дім, котра викопала, поглибила і поклала основу на скелі; коли сталася повінь, підступила ріка до цього дому, та не змогла зрушити його, бо він був добре збудований.
Он похож на строителя дома, который выкопал глубокий котлован и заложил фундамент на камне. Когда случилось наводнение и на дом обрушилась река, она не пошатнула его, потому что он был крепко построен.
А той, хто почув і не виконав, подібний до людини, яка збудувала дім на землі — без основи. І підступила до нього ріка, дім відразу завалився, — велика стала з нього руїна!
А того, кто слушает Мои слова, но не исполняет их, можно сравнить с человеком, который построил дом на земле без фундамента. Как только река обрушилась на дом, он тут же рухнул, и падение его было великим.
← (Луки 5)
|
(Луки 7) →