Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
І сталося, що після того Він проходив містами й селами, проповідуючи і звіщаючи Царство Боже. А з Ним було дванадцять
После этого Иисус ходил из города в город и из селения в селение, провозглашая Радостную Весть о Божьем Царстве. Его сопровождали двенадцать,
та деякі жінки, які були оздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім бісів,
а также несколько женщин, которые были исцелены от злых духов и болезней: Мария, прозванная Магдалиной, из которой вышли семь демонов,
Іванна, дружина Хузи, прибічника Ірода, Сусанна і багато інших, які служили Йому зі свого майна.
Иоанна, жена Хузы, управляющего домом Ирода, Сусанна и многие другие. Эти женщины помогали Иисусу и Его ученикам из своих средств.
Коли ж зібрався великий натовп і з усіх міст поприходили до Нього, Він розповів притчу:
К Иисусу продолжали приходить люди из разных городов, и когда собралась большая толпа, Он рассказал им притчу:
Вийшов сіяч сіяти своє зерно. Коли сіяв його, одне впало при дорозі й було витоптане, і птахи небесні визбирали його.
— Сеятель вышел сеять семена. И когда он разбрасывал их, то некоторые из семян упали у самой дороги и были затоптаны и склеваны птицами небесными.
А друге впало на каміння та, зійшовши, всохло, бо не мало вологи.
Другие упали на каменистую почву, и, едва взойдя, ростки засохли от недостатка влаги.
Інше впало серед терня, і як виросло терня, то заглушило його.
Третьи упали в терновник, и когда тот разросся, то заглушил их.
Ще інше впало в добру землю і, зійшовши, дало врожай у сто разів. Кажучи це, Він наголосив: Хто має вуха, щоб слухати, — нехай слухає!
Прочие же упали на хорошую почву. Они взошли и принесли урожай во сто раз больше того, что было посеяно.
Рассказав эту притчу, Иисус громко сказал:
— У кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит!
Рассказав эту притчу, Иисус громко сказал:
— У кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит!
Учні ж запитували Його, [кажучи]: Що означає ця притча?
И когда ученики спросили, что означает эта притча.
А Ісус відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим — у притчах, щоби дивилися — і не бачили, щоби слухали — і не розуміли.
Иисус ответил:
— Вам дано знать тайны Божьего Царства, другим же все остается в притчах, чтобы
— Вам дано знать тайны Божьего Царства, другим же все остается в притчах, чтобы
«они, смотря, не видели и,
слушая, не понимали».50
Ось що означає ця притча: Зерно — то Слово Боже.
Вот значение этой притчи: семя — это Божье слово.
А що при дорозі, — це ті, які почули, та потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб не повірили й не спаслися.
Семена, упавшие у дороги, — это те, кто слышит слово, но потом приходит дьявол и похищает слово из их сердец, чтобы они не поверили и не были бы спасены.
А що на камені, — це ті, хто тільки почує, з радістю приймає Слово; але вони кореня не мають, до часу вірять, а під час випробування відступають.
Семена, упавшие на камень, — это те, кто с радостью принимает слово, когда слышит его. Но у них нет корня, сначала они верят, но когда приходят времена испытаний, они отступаются.
А що в терня впало, — це ті, які почули, але, обтяжені клопотами, багатством та життєвими насолодами, відходять і не дозрівають.
Семена, упавшие в терновник, — это те люди, которые слышат слово, но со временем повседневные заботы, богатство и удовольствия заглушают их, и плод их не дозревает.
А те, що на добрій землі, — це ті, хто, почувши Слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпінні.
Семена же, упавшие на хорошую почву, — это люди, которые, слыша слово, хранят его в добром и честном сердце и приносят плод благодаря своей стойкости.
Запаливши світильник, ніхто не накриває його посудиною і не ставить під ліжко, але ставить на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло.
Никто, зажегши светильник, не ставит его под сосуд или под кровать, наоборот, его ставят на подставку, чтобы входящие видели свет.
Адже немає прихованого, що не стане явним, і немає таємного, що не стане відомим і не виявиться.
Нет ничего тайного, что не стало бы явным, и нет ничего сокрытого, что не стало бы известным и не вышло на свет.
Тож уважайте, як ви слухаєте: бо хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що начебто має, забереться від нього!
Итак, будьте внимательны к тому, как вы слушаете, потому что у кого есть, тому будет дано еще, и у кого нет, будет отнято и то, что, как ему кажется, он имеет.
Прийшли ж до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп.
К Иисусу пришли Его мать и братья, но из-за толпы не могли подойти к Нему.
І сповістили Йому: Твоя мати і Твої брати стоять осторонь і бажають побачити Тебе.
Кто-то Ему передал:
— Твои мать и братья стоят снаружи и хотят Тебя видеть.
— Твои мать и братья стоят снаружи и хотят Тебя видеть.
А Він у відповідь сказав їм: Моя мати й Мої брати — це ті, котрі слухають Слово Боже й виконують.
Иисус ответил им:
— Мои мать и братья — это те, кто слушает слово Божье и исполняет его.
— Мои мать и братья — это те, кто слушает слово Божье и исполняет его.
Сталося, що одного дня Він та Його учні ввійшли до човна, і Він сказав їм: Перепливімо на другий бік озера! І вони відпливли.
Однажды Иисус сказал Своим ученикам:
— Переправимся на другую сторону озера.
Они сели в лодку и отправились.
— Переправимся на другую сторону озера.
Они сели в лодку и отправились.
Коли вони пливли, Ісус заснув. І здійнялася на озері буря з вітром; вода заливала їх, і вони були в небезпеці.
Пока они плыли, Иисус заснул. Внезапно на озере начался шторм, и лодку стало заливать, так что они оказались в опасности.
Тож вони підійшли й розбудили Його, кажучи: Учителю, Учителю, ми гинемо! А Він, підійнявшись, наказав бурі й хвилям, — і вони стихли, і настала тиша.
Ученики, подойдя, разбудили Иисуса, говоря:
— Наставник, Наставник, мы гибнем!
Проснувшись, Он запретил ветру и бушующим волнам. Они утихли, и наступил штиль.
— Наставник, Наставник, мы гибнем!
Проснувшись, Он запретил ветру и бушующим волнам. Они утихли, и наступил штиль.
Він же сказав їм: Де ваша віра? Злякавшись, вони дивувалися і говорили один одному: Ким же є Він, що й вітрам наказує, і воді, а вони слухають Його?
— Где же ваша вера? — сказал Иисус ученикам. Они же, испуганные и удивленные, лишь спрашивали друг друга:
— Кто Он, что даже ветрам и воде приказывает, и они повинуются Ему.
— Кто Он, что даже ветрам и воде приказывает, и они повинуются Ему.
І припливли вони до землі Герасинської, яка напроти Галилеї.
Они приплыли в область герасинцев, что напротив Галилеи.
А коли Він ступив на суходіл, зустрів їх один чоловік із міста, якого впродовж багатьох років мучили демони: він не носив одягу і мешкав не в домі, а в гробницях.
Когда Иисус сошел на берег, Ему навстречу вышел человек из города, одержимый демонами. На нем уже давно не было одежды, и жил он не в доме, а в гробницах.
Побачивши Ісуса, він вигукнув, припав до Нього і гучним голосом прокричав: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч Ти мене!
Когда он увидел Иисуса, он бросился к Его ногам и закричал во весь голос:
— Что Ты от меня хочешь, Иисус, Сын Всевышнего Бога? Умоляю Тебя, не мучь меня! —
— Что Ты от меня хочешь, Иисус, Сын Всевышнего Бога? Умоляю Тебя, не мучь меня! —
Бо Ісус наказав нечистому духові вийти з того чоловіка. Тривалий час він хапав його, — його в’язали залізними ланцюгами й путами, стерегли, але він розривав кайдани, будучи гнаний бісом по пустелях.
потому что Иисус приказал нечистому духу выйти из этого человека. (Демон часто овладевал этим человеком, и тогда, даже если его сковывали цепями по рукам и ногам и стерегли, он разрывал цепи, и демон гнал его в безлюдные места).
Ісус його запитав, [кажучи]: Як тебе звати? Той відповів: Легіон! Бо багато бісів увійшло в нього.
Иисус спросил его:
— Как тебя зовут?
— Легион,51 — ответил тот, потому что в него вошло много демонов.
— Как тебя зовут?
— Легион,51 — ответил тот, потому что в него вошло много демонов.
І просили Його, щоб не наказував їм іти до безодні.
И они стали умолять Иисуса не отсылать их в бездну.
А було там велике стадо свиней, яке паслося на горі. І вони благали Його, щоб наказав їм увійти в них. І Він дозволив їм.
Неподалеку на склоне горы в это время паслось большое стадо свиней, и демоны попросили Иисуса позволить им войти в них. Он позволил.
Біси ж, вийшовши із чоловіка, перейшли у свиней. І кинулося стадо з кручі в озеро, і утопилося.
Когда демоны вышли из этого человека и вошли в свиней, все стадо бросилось с обрыва в озеро и утонуло.
А пастухи, побачивши те, що сталося, повтікали й сповістили в місті й по селах.
Свинопасы, увидев, что произошло, побежали и рассказали обо всем в городе и в окрестностях.
І люди вийшли побачити те, що сталося; вони прийшли до Ісуса і знайшли чоловіка, з якого вийшли біси: він сидів одягнений, при розумі, біля ніг Ісуса — і налякалися,
Сошлись люди, чтобы посмотреть, что же случилось. Подойдя к Иисусу, они обнаружили, что человек, из которого были изгнаны демоны, сидит у ног Иисуса одетый и в здравом уме, и их охватил страх.
бо ті, які бачили, розповіли їм, як зцілився біснуватий.
Очевидцы рассказали им о том, как был исцелен одержимый.
І попросили Його всі люди Герасинської землі відійти від них, бо були охоплені великим страхом. Він увійшов до човна й повернувся.
Тогда все жители страны Герасинской стали упрашивать Иисуса покинуть их края, потому что сильно испугались. Иисус сел в лодку и возвратился туда, откуда приплыл.
Той же чоловік, з якого вийшли біси, просив Його, щоби бути з Ним. Та Він відіслав його, кажучи:
Человек, из которого вышли демоны, просил взять его с Собой, но Иисус отослал его, сказав:
Повернися до свого дому й розкажи, що для тебе зробив Бог. І він пішов, розголошуючи по всьому місту, що зробив для нього Ісус.
— Возвращайся домой и расскажи, что сделал для тебя Бог.
Тот пошел, рассказывая по всему городу о том, что сделал для него Иисус.
Тот пошел, рассказывая по всему городу о том, что сделал для него Иисус.
Коли ж Ісус повернувся, натовп зустрів Його, бо всі чекали на Нього.
Когда Иисус возвратился, Его приветствовала большая толпа, потому что все ждали Его.
І ось прийшов чоловік на ім’я Яір, який був старшим у синагозі. Він, припавши до ніг Ісуса, благав Його зайти до його дому,
К Нему подошел человек по имени Иаир, который был начальником синагоги и, павши к Его ногам, стал просить Иисуса прийти к нему домой:
бо мав єдину дочку, років зо дванадцять, і вона помирала. Коли Він ішов, натовп тіснив Його.
его единственная дочь, которой было около двенадцати лет, умирала. Иисус отправился туда в окружении плотной толпы.
А жінка, яка хворіла на кровотечу дванадцять років, котра віддала лікарям усе майно, однак ніхто не міг її вилікувати,
В толпе была женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением; она истратила на врачей все свои средства, но никто не мог ее вылечить.
підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу. І вмить спинилася її кровотеча.
Она подошла сзади к Иисусу и прикоснулась к кисточке на краю Его одежды. Кровотечение сразу же остановилось.
А Ісус запитав: Хто доторкнувся до Мене? Коли ж усі відмовлялися, Петро [і ті, хто з ним], сказали: Наставнику, люди товпляться навколо Тебе і тіснять, [а Ти питаєш: Хто той, який доторкнувся до Мене?]
— Кто ко Мне прикоснулся? — спросил Иисус.
Никто не признавался, и Петр сказал:
— Наставник, вокруг Тебя толпятся люди и напирают со всех сторон!
Никто не признавался, и Петр сказал:
— Наставник, вокруг Тебя толпятся люди и напирают со всех сторон!
Ісус же сказав: Доторкнувся до Мене хтось, бо Я відчув, як сила вийшла з Мене.
Но Иисус сказал:
— Кто-то ко Мне прикоснулся. Я почувствовал, как из Меня вышла сила.
— Кто-то ко Мне прикоснулся. Я почувствовал, как из Меня вышла сила.
А жінка, побачивши, що не втаїться, з тремтінням підійшла і впала перед Ним, розповідаючи перед усім народом, чому вона доторкнулася до Нього і як умить стала здоровою.
Тогда женщина, видя, что она не осталась незамеченной, подошла, дрожа, и пала перед Иисусом. Перед всем народом она рассказала, почему она к Нему прикоснулась и как сразу же была исцелена.
Він же сказав їй: Дочко, віра твоя спасла тебе; іди в мирі!
Тогда Иисус сказал ей:
— Дочь Моя, твоя вера исцелила тебя. Иди с миром.
— Дочь Моя, твоя вера исцелила тебя. Иди с миром.
Коли він ще говорив, прийшов хтось від старшого синагоги, кажучи [йому]: Твоя дочка померла; не турбуй Учителя!
Иисус еще не договорил, как пришел человек из дома начальника синагоги.
— Твоя дочь умерла, — сказал он, — не беспокой больше Учителя.
— Твоя дочь умерла, — сказал он, — не беспокой больше Учителя.
А Ісус, почувши це, відповів: Не бійся, тільки віруй, і вона буде здорова!
Услышав это, Иисус сказал Иаиру:
— Не бойся, только верь, и девочка будет спасена.
— Не бойся, только верь, и девочка будет спасена.
Прийшовши в дім, Він нікому не дозволив з Ним увійти, тільки Петрові, Іванові, Якову та батькові й матері дитини.
Когда Он вошел в дом, то не позволил никому войти с Ним, кроме Петра, Иоанна, Иакова и родителей девочки.
Усі плакали й голосили над нею. Він же сказав: Не плачте, вона не померла, але спить!
Люди во дворе уже плакали и рыдали по ней.
— Перестаньте плакать, — сказал Иисус, — ведь она не умерла, а спит.
— Перестаньте плакать, — сказал Иисус, — ведь она не умерла, а спит.
Та вони почали глузувати з Нього, бо знали, що вона померла.
Они стали смеяться над Ним, потому что знали, что девочка умерла.
А Він, [вигнавши всіх і] взявши її за руку, сказав: Дівчино, встань!
Иисус же взял ее за руку и сказал:
— Дитя, встань!
— Дитя, встань!
І повернувся до неї дух, і вона вмить воскресла. І звелів Ісус дати їй їсти.
Дух девочки возвратился к ней, и она сразу же встала. Иисус сказал, чтобы ей дали есть.