Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Сучасний переклад
А коли покликав дванадцятьох, то дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хвороб.
Ісус покликав дванадцять апостолів, і наділив їх владою виганяти нечистих духів та зціляти хворих.
І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти недужих.
Він почав надсилати їх, щоб проповідували вони про Царство Боже та зцілювали хворих.
І сказав Він їм: Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ні двох одежин не майте.
І сказав їм: «Нічого не беріть із собою в дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ані запасної одежини.
І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте.
І як зайдете до чиєїсь оселі, то вже і лишайтеся там, доки не покинете те місто.
А як хто не прийме вас, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг — на свідчення проти них.
Там, де люди будуть негостинні до вас, то залишіть те місто й обтрусіть порох з ніг ваших,[23] як попередження проти тих людей».
Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангеліє та оздоровлюючи всюди.
Тож апостоли вирушили й пішли по всіх поселеннях, проповідуючи Добру Звістку й усюди зціляючи людей.
Ірод, тетрарх, почув про все, що сталося [через Нього], і бентежився, бо дехто казав, ніби це Іван устав із мертвих;
Цар Ірод, почувши про все, що діється, збентежився, бо дехто казав, що це Іоан повстав із мертвих.
інші — що це Ілля з’явився; ще інші — що воскрес один із давніх пророків.
Інші стверджували: «То Ілля». А ще інші міркували: «То пророк, такий, які були в давні часи».
Тоді Ірод сказав: Іванові я відтяв голову; хто ж такий Оцей, про Кого я чую таке? І намагався побачити Його.
Та Ірод сказав: «Я відтяв голову Іоанові. То хто ж це Такий, про Кого я стільки всякого чую?» Він увесь час прагнув побачити Ісуса.
Повернувшись, апостоли розповідали Йому, що вони зробили. Забравши їх, Він усамітнився [у відлюдному місці] біля міста, що зветься Витсаїда.
Коли апостоли повернулися, вони розповіли Ісусові про все, що зробили. Узявши їх із Собою, Ісус потай вирушив до міста Вефсаїди.
Люди, довідавшись, пішли за Ним. І прийнявши їх, Він розповідав їм про Боже Царство й оздоровляв тих, котрі потребували оздоровлення.
Та люди довідалися про це й подалися за Ним слідом. Прийнявши їх, Ісус розповідав їм про Царство Боже, а також зцілював хворих.
День уже почав згасати. Дванадцятеро, підійшовши, сказали Йому: Відпусти людей, щоби пішли і розійшлися по довколишніх селах та по хуторах і знайшли їжу, бо ми тут у безлюдному місці!
Наближався вечір. Дванадцятеро апостолів прийшли до Нього й сказали: «Це місце безлюдне, тож відпусти людей, аби могли вони піти по довколишніх селах і хуторах, щоб знайти їжу та нічний притулок».
А Він сказав їм: Дайте ви їм їсти! Вони відповіли: Немає в нас нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин; хіба підемо та купимо їжу для всього цього народу.
Та Ісус відповів апостолам: «Ви нагодуйте їх!» Вони кажуть: «У нас нічого немає, крім п’яти хлібин та двох рибин. Хіба Ти бажаєш, щоб ми пійшли й придбали якоїсь їжі для цих людей? Але ж тут занадто багато народу!»
Було ж чоловіків десь близько п’яти тисяч. Та Він сказав Своїм учням: Розсадіть їх рядами по п’ятдесят!
(З ними йшло близько п’яти тисяч чоловіків). Однак Ісус сказав Своїм учням: «Розсадіть людей групами приблизно по п’ятдесят чоловік».
Узявши п’ять хлібів та дві риби, Він звернув погляд до неба, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоби поклали перед людьми.
Взявши п’ять хлібин й дві рибини, Ісус підвів очі до неба й возніс хвалу Богові за їжу. Потім Він розломив хліби і розділив рибу, й роздав Своїм учням, щоб вони нагодували народ.
І вони поїли, і наситилися всі, а із залишених кусків назбирали дванадцять кошиків.
Всі люди поїли, і наїлися, потім ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі.
І сталося, коли Він молився на самоті й з Ним були учні, Він запитав їх, кажучи: За кого Мене вважають люди?
Якось, коли Ісус молився на самоті, прийшли до Нього Його учні. Ісус запитав їх: «Що кажуть люди — хто Я?»
Вони у відповідь сказали: Деякі — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, а ще інші — за одного з давніх пророків, який воскрес.
Вони відповіли: «Одні кажуть, що Ти — Іоан Хреститель, інші — Ілля, а дехто вважає Тебе одним із пророків минулого, який воскрес та повернувся у світ».
Він же запитав їх: А ви за кого Мене вважаєте? Петро ж у відповідь сказав: За Христа Божого!
Тоді Ісус мовив учням Своїм: «А ви як думаєте, хто Я такий?» І відповів Йому Петро:
«Ти — Христос, Який прийшов від Бога».
«Ти — Христос, Який прийшов від Бога».
Та Він, заборонивши їм, наказав нікому не розповідати цього,
Попередивши учнів, щоб нікому про те не говорили, Ісус сказав: «Син Людський мусить пройти через багато страждань. Його мають відцуратися старійшини, головні священики та книжники. Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне».
пояснивши, що Син Людський має багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвящениками й книжниками, і буде вбитий, і воскресне третього дня.
А до всіх Він промовив: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест щоденно й іде слідом за Мною.
І далі Він мовив до всіх Своїх учнів: «Якщо хтось бажає йти за Мною, той мусить зректися себе,[24] узяти на себе свій щоденний хрест і рушати за Мною.
Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той спасе її.
Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене, врятує його.
Адже що з того скористає людина, коли придбає весь світ, а погубить або знищить саму себе?
Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але знищить або занапастить душу свою?
Бо хто посоромиться Мене й Моїх слів, того Людський Син посоромиться, коли прийде у Своїй славі, у славі Свого Отця і святих ангелів.
Той, хто буде соромитися Мене й Мого вчення, то і Син Людський посоромиться його,[25] коли явиться, у Своїй Славі й Славі Свого Батька та святих Ангелів.
Запевняю вас, що деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Божого Царства!
Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Царство Боже».
Через вісім днів після цих слів Він узяв Петра, Івана і Якова та піднявся на гору помолитися.
Сталося так, що десь днів вісім після того, як Ісус промовив це, Він взяв з Собою Петра, Іоана та Якова й вирушив з ними на гору молитися.
І сталося, що під час молитви вигляд Його обличчя змінився, а Його одяг став білим та блискучим.
І от коли Ісус молився, обличчя Його змінилося, а вбрання стало сліпучо білим.
І ось, два мужі розмовляли з Ним: були то Мойсей та Ілля,
Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.
котрі з’явилися у славі й говорили про відхід Його, який мав статися в Єрусалимі.
Вони явилися в сяйві Слави й говорили з Ісусом про Його смерть в Єрусалимі, через яку Йому належало пройти.
Петро й інші були зморені сном, а прокинувшись, побачили Його славу та обох мужів, які стояли з Ним.
Петро і ті, хто були з ним, заснули. Прокинувшись, вони побачили Ісуса в сяйві Слави і двох чоловіків, які стояли поруч із Ним.
І сталося, коли відходили ті від Нього, Петро сказав Ісусові: Наставнику, добре нам тут бути! Поставимо три намети: один Тобі, один Мойсеєві, один Іллі! Він не знав, що говорить.
І якраз, коли ті двоє залишали Ісуса, Петро звернувся до Нього: «Господарю, як добре, що ми тут! Дозволь нам поставимо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі». (Він й сам не знав, що говорить).
Коли він ще говорив, з’явилася хмара й оповила їх; вони ж злякалися, як ті увійшли в хмару.
Та поки Петро так промовляв, злинула хмара й огорнула їх усіх своєю тінню. Учні злякалися, опинившись у хмарі.
І почувся голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Вибраний — Його слухайтеся!
Звідти ж пролунав Голос: «Це Мій Син — Мій Обранець. Слухайтеся Його!»
Коли залунав цей голос, Ісус залишився Сам. А вони мовчали й нікому в ті дні нічого не розповідали про те, що побачили.
Коли Голос замовк, там більше з ними нікого не було, крім Самого Ісуса. Учні Його мовчали, і нікому не розповіли тоді про те, що бачили.
Сталося наступного дня, як зійшли вони з гори, зустрів Його великий натовп.
Наступного дня, коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися з гори, то побачили, що їх зустрічав великий натовп.
І ось чоловік з натовпу закричав, гукаючи: Учителю, благаю Тебе зглянутись на мого сина, бо одинак він у мене!
Зненацька, один чоловік з-поміж натовпу вигукнув: «Учителю, благаю Тебе, змилуйся над сином моїм, бо він же моя однісінька дитина!
А ото дух хапає його, він раптово кричить, кидається з піною. І, вимучивши його, насилу відходить від нього;
Час від часу нечистий хапає його, і тоді хлопець кричить несамовито. Дух так колотить його, що аж піна на устах у дитини виступає; дух мучить його і майже ніколи не залишає.
благав я учнів Твоїх, щоб вигнали його, але не змогли!
Я благав учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли».
У відповідь Ісус сказав: О, роде невірний і розбещений, доки Я буду з вами й терпітиму вас? Приведи сюди свого сина!
І мовив Ісус у відповідь: «О невірний і заблудлий роде! Скільки ж ще часу Мені бути з вами і вас терпіти? Приведи свого сина до Мене».
Коли він ще йшов, кинув його і затряс ним біс. Та Ісус пригрозив нечистому духові, оздоровив дитину і віддав батькові.
Коли хлопчик підходив, нечистий дух раптом кинув його на землю й шалено затряс. Та Ісус заговорив суворо до нечистого духа й заборонив це йому і, зціливши дитину, віддав батькові.
І всі дивувалися з величі Божої.
Ісус говорить про Свої страждання
Коли ще всі захоплювалися тим, що робив Ісус, Він сказав Своїм учням:
Коли ще всі захоплювалися тим, що робив Ісус, Він сказав Своїм учням:
Усі присутні були враженні міццю Божою.
Та поки люди дивувалися з усього, що Він діяв, Ісус звернувся до Своїх учнів:
Та поки люди дивувалися з усього, що Він діяв, Ісус звернувся до Своїх учнів:
Вкладіть до своїх вух такі слова: Людський Син має бути переданий у руки людей!
«Добре затямте все, що Я зараз скажу вам: незабаром Сина Людського буде віддано до рук людей».
Вони не розуміли цього, бо були закритими ці слова, щоби збагнути їх. Та боялися запитати Його про ці слова.
Однак учні Його не розуміли цих слів. Зміст був прихований від них, тож вони не могли збагнути цього, а перепитати Ісуса боялися.
І спало їм на думку: Хто з них був би найбільший?
Ісусові учнями зародилася сперечка про те, хто з них є найвеличнішим.
А Ісус, знаючи задум їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло Себе
Ісусу були відомі їхні потаємні думки. Він узяв дитину, поставив її біля Себе і звернувся до учнів: «Хто приймає таку малу дитину в ім’я Моє, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене. Отож справді, той серед вас стане найбільшим у Царстві Небеснім, хто буде найпокірнішим».
і сказав їм: Хто прийме цю дитину в Моє Ім’я, той і Мене приймає, а як хто Мене прийме, той приймає Того, Хто Мене послав, бо хто найменший між вами, той великий!
У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, хто Твоїм Ім’ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами.
А Іоан розповів: «Вчителю, ми бачили чоловіка, який виганяв нечистого іменем Твоїм. Ми намагалися зупинити його, оскільки він не є одним із нас».
Та Ісус сказав йому: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!
Та Ісус відповів Іоанові: «Не зупиняйте його, бо той, хто не проти вас — той за вас».
І сталося, що коли наближалися дні Його відходу, Він твердо постановив іти в Єрусалим.
Сталося так, що коли наблизився час Ісусові бути взятим на Небо, Він твердо вирішив іти до Єрусалиму.
І Він послав вісників перед Собою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приготувати Йому ночівлю.
Перед Себе Ісус вислав посланців, які незабаром прибули до самарійського поселення, щоб все приготувати для Його приходу.
А ті не прийняли Його, бо Він ішов до Єрусалима.
Та самаритяни не побажали прийняти Його через те, що Він ішов до Єрусалиму.
І, побачивши це, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх [так, як зробив Ілля]?
Коли Його учні Яків та Іоан побачили це, вони спитали: «Господи, хочеш, ми викличемо вогонь Небесний, щоб знищив їх, [як чинив Ілля?][26]»
Та, повернувшись до них, Він заборонив їм [і сказав: Не знаєте, якого ви духа, адже Людський Син прийшов не губити людські душі, а спасати їх].
Та Ісус озирнувся й присоромив їх. [Ісус сказав їм: «Чи ви не знаєте, якому духу належите?
І Він пішов до іншого села.
Син Людський прийшов не на те, щоб губити душі людські, а щоб рятувати їх».] [27]І вони вирушили до іншого міста.
А в дорозі, коли вони йшли, один сказав Йому: Я піду за Тобою, куди тільки Ти підеш, [Господи]!
По дорозі хтось сказав Ісусу: «Я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов».
Та Ісус відповів йому: Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити.
Ісус відповів: «Лисиці мають нори, птахи небесні — гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».
До іншого Він промовив: Іди за мною. А той відповів: Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька.
Ісус мовив до іншої людині: «Іди за Мною!» Але той попросив: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька».
Та Він сказав йому: Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство!
Однак Ісус відповів: «Нехай мертві самі ховають своїх померлих, а ти повинен нести звістку про Царство Боже».
А інший сказав: Я піду за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми.
Ще інший сказав: «Я піду за Тобою, Господи, але спершу дозволь мені попрощатися зі своїми домашніми».