Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Знову й знову запевняю вас: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить в іншому місці, той злодій і розбійник,
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто не входить двери́ма в коша́ру, але перела́зить деі́нде, — той зло́дій і розбійник.
Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу; він кличе своїх овець по імені й виводить їх.
Ворота́р відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йме́нню, і випрова́джує їх.
Коли він усіх своїх овець веде, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос;
А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідо́м за ним ідуть, бо знають голос його́.
за чужим же вони не підуть, а втікатимуть від нього, бо не знають чужого голосу!
За чужим же не пі́дуть вони, а будуть утікати від нього, — бо не знають вони чужого голосу“.
Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм.
Оцю при́тчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони́, про що їм говорив.
Тоді ще сказав [їм] Ісус: Знову й знову запевняю вас, що Я — двері для овець.
І зно́ву промовив Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що Я — двері ві́вцям.
Усі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці не слухали їх.
Усі, скільки їх перше Мене прихо́дило, — то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
Я — двері! Якщо хто Мною ввійде, то буде спасенний; він увійде і вийде, і знайде пасовисько.
Я — двері: коли через Мене хто вві́йде, спасеться, і той вві́йде та ви́йде, і пасо́висько зна́йде.
Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити. Я ж прийшов, щоб ви мали життя і щоб над міру мали.
Зло́дій тільки на те закрада́ється, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подоста́тком щоб мали.
Я — Пастир добрий! Пастир добрий кладе Свою душу за овець.
Я — Пастир Добрий! Пастир добрий кладе́ життя власне за вівці.
Наймит же і той, хто не є пастирем, якому вівці не належать, коли бачить наближення вовка, кидає овець і втікає, а вовк хапає і розполохує [овець];
А наймит, і той, хто не вівча́р, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближа́ється, то ки́дає вівці й тікає, а вовк їх хапає й поло́шить.
[наймит утікає], адже він — наймит і про овець не дбає.
А на́ймит утікає тому́, що він наймит, і не дбає про вівці.
Я — Пастир добрий. І Я знаю Своїх, і Мої знають Мене;
Я — Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця, і кладу Свою душу за овець.
Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу́.
Я маю й інших овець, які не з цієї кошари, тож Мені треба і їх привести; вони почують Мій голос, і буде одна отара й один Пастир.
Також маю Я інших овець, які не з цієї коша́ри, — Я повинен і їх припрова́дити. І Мій голос почують вони, — і бу́де ота́ра одна й Один Па́стир!
Саме тому любить Мене Отець, що Я кладу Свою душу, аби знову прийняти її.
Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізно́ву прийняти його.
Ніхто не бере її від Мене, але Я Сам віддаю її. Владу маю її віддати, і владу маю знову її прийняти; цю заповідь Я одержав від Мого Отця.
Ніхто в Мене його не бере́, але Я Сам від Себе кладу́ його. Маю вла́ду віддати його, і маю вла́ду прийняти його зно́ву, — Я цю заповідь взяв від Свого Отця“.
Через ці слова знову виникла незгода між юдеями.
З-за цих слів між юдеями зно́ву незгода зняла́ся.
Багато з них казали: Він має біса та є несамовитим! Навіщо слухаєте Його?
І багато-хто з них говорили: „Він де́мона має, і несамови́тий. Чого слухаєте ви Його?“
Інші казали: Ні, це не слова біснуватого. Хіба може біс відкрити очі сліпому?
Інші казали: „Ці слова́ не того, хто демона має. Хіба де́мон може очі сліпим відкривати?“
Було тоді в Єрусалимі свято Відновлення; стояла зима.
Було тоді свято Відно́влення в Єрусалимі. Стояла зима.
Його обступили юдеї і говорили Йому: Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос [1] , скажи нам відкрито!
Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: „Доки будеш тримати в непе́вності нас? Якщо́ Ти Христос, — то відкрито скажи нам!“
Ісус відповів їм: Я вам сказав, а ви не вірите. Справи, які Я чиню в Ім’я Мого Отця, вони свідчать про Мене.
Відповів їм Ісус: „Я вам був сказав, — та не вірите ви. Ті діла, що чиню́ їх у Йме́ння Свого Отця, — вони свідчать про Мене.
[як Я вам сказав]. Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною,
Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідко́м вони йдуть.
і Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не забере їх з Моїх рук.
І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не ви́хопить із Моєї руки.
Мій Отець, Який дав їх Мені, є більший від усіх, і ніхто не може забрати [їх] з руки [Мого] Отця.
Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, — і ви́хопити ніхто їх не може Отцеві з руки́.
І знову юдеї взялися за каміння, щоб Його каменувати.
Знов каміння схопи́ли юдеї, щоб укаменува́ти Його.
Ісус відповів їм: Багато добрих діл показав Я вам від [Мого] Отця. За яке із цих діл хочете Мене каменувати?
Відповів їм Ісус: „Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, — за котри́й же з тих учинків хочете Мене каменувати?“
Відповіли Йому юдеї, [кажучи]: Не за добрі діла каменуємо Тебе, але за богозневагу, за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом!
Юдеї Йому відказали: „Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, — бо Ти, бувши люди́ною, за Бога Себе видаєш“.
Ісус відповів їм: Хіба не написано у вашому Законі: Я сказав: ви боги?
Відповів їм Ісус: „Хіба не написано в вашім Зако́ні: „Я сказав: ви боги"?
Якщо богами назвав Він тих, до кого було слово Боже, — а Писання не може бути порушене, —
Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було́, — а Писа́ння не може порушене бути,
то про Того, Кого Отець освятив і послав у світ, ви кажете, що Він зневажає Бога, бо Я сказав: Я Божий Син?
то Тому́, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: „Зневажаєш Ти Бога“, через те, що сказав Я: „Я — Син Божий“?
Якщо Я не роблю діл Мого Отця, то не вірте Мені;
Коли Я не чиню́ діл Свого Отця, то не вірте Мені.
якщо ж Я роблю, то хоч не вірите Мені, — вірте ділам, щоб ви зрозуміли й пізнали, що Отець у Мені, а Я — в Отці.
А коли Я чиню́, то хоч ви Мені віри й не йме́те, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я — ув Отці!“
І знову намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук.
Тоді зно́ву шукали вони, щоб схопи́ти Його, але вийшов із рук їхніх Він.
Тож пішов знову на другий бік Йордану, на те місце, де Іван колись хрестив, і залишився там.
І Він знову на то́й бік Йорда́ну пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебува́в.
І багато людей прийшло до Нього. Вони говорили, що Іван не зробив жодного чуда, проте все, що говорив Іван про Нього, було істинним.
І багато до Нього прихо́дили та говорили, що хоч жа́дного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було́.