Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Був один хворий, Лазар з Витанії, із села Марії та її сестри Марти.
Був же один, що нездужав, Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.
Це була та Марія, яка помазала Господа миром та обтерла Його ноги своїм волоссям; її брат Лазар хворів.
Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
Сестри послали передати Йому: Господи, той, кого Ти любиш, хворіє.
Післали тодї сестри до Него, кажучи: Господи, ось той, що Ти любиш, нездужає.
Почувши це, Ісус сказав: Ця хвороба не на смерть, але для Божої слави, щоби Божий Син прославився через неї!
Почувши Ісус, рече: Ся болїсть не на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї.
Та коли почув, що він хворіє, то залишався два дні на тому місці, де перебував.
Як же почув, що нездужає, тодї зоставсь у тому місцї, де був, ще два днї.
А учні сказали Йому: Учителю, таж ось юдеї намагалися Тебе камінням побити, а Ти знову туди йдеш?
Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
Ісус відповів: Хіба не дванадцять годин є на день? Якщо хто ходить вдень, не спотикається, адже бачить світло цього світу.
Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить у день, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.
Якщо хто ходить уночі, то спотикається, бо немає світла в ньому!
Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
Сказавши це, вів далі: Наш друг Лазар заснув, — піду розбудити його.
Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
А Його учні сказали: Господи, якщо заснув, то одужає!
Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужає.
Ісус сказав про його смерть, а вони подумали, що Він говорить про звичайний сон.
Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
і радію за вас, що Я там не був, щоб ви повірили; та ходімо до нього.
І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходїмо до него.
Тоді Хома, званий ще Близнюком, сказав іншим співучням: Ходімо й ми, щоб померти з Ним!
Рече тодї Тома, на прізвище близняк, товаришам ученикам: Ходїмо й ми, щоб умерти з Ним.
Коли Ісус прийшов, то знайшов, що він уже чотири дні як перебуває в гробі.
Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.
Витанія була поблизу Єрусалима, якихось п’ятнадцять стадій,
Була ж Витания поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдесять.
тож багато юдеїв прийшло до Марти й Марії, щоб розрадити їх за брата.
І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.
Коли ж Марта почула, що йде Ісус, то вийшла Йому назустріч. Марія ж сиділа вдома.
Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сидїла в хатї.
Марта сказала Ісусові: Господи, якби Ти був тут, не помер би мій брат.
Каже тодї Марта до Ісуса: Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.
Але й тепер знаю, що Бог дасть Тобі те, що лише попросиш у Бога.
Тільки ж і тепер знаю, що, чого попросиш у Бога, дасть Тобі Бог.
Говорить Йому Марта: Знаю, що воскресне у воскресінні, останнього дня.
Каже Марта до Него: Я знаю, що воскресне у воскресенню останнього дня.
Та Ісус їй сказав: Я є воскресіння і життя; хто вірить у Мене, — хоч і помре, буде жити.
Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.
І кожний, хто живе й вірить у Мене, — не помре повік. Чи віриш ти в це?
І всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому?
Каже Йому: Так, Господи, я повірила, що Ти — Христос, Син Божий, Який приходить у світ.
Каже Йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.
Сказавши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію. Вона пошепки промовила: Учитель прийшов і кличе тебе!
І, се промовивши, пійшла та й покликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе.
Та ж, як почула, швидко встала й пішла до Нього,
Вона ж, як почула, встає хутко, і йде до Него.
оскільки Ісус ще не прийшов до села, а був на тому місці, де зустріла Його Марта.
Ще ж не прийшов у село Ісус, а був на місцї, де зустріла Його Марта.
А юдеї, які були з нею в хаті й потішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подалися за нею, гадаючи, що вона пішла до гробниці, щоб там поплакати.
Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там.
Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала Йому до ніг і промовила: Господи, якби Ти був тут, мій брат не помер би!
Мария ж, як прийшла, де був Ісус, і побачила Його, то впала в ноги Йому, кажучи до Него: Господи, коли б був єси тут, не вмер би брат мій.
Ісус, побачивши, що вона плаче, та юдеї, які прийшли з нею, також плачуть, розжалобився духом і Сам зворушився.
Ісус же, як побачив її, що плаче, і прийшовших з нею Жидів, що плачуть, засмутив ся духом, і зворушив ся,
І Він запитав: Де ви його поклали? Йому відповіли: Господи, іди поглянь!
і рече: Де положили його? Кажуть Йому: Господи, йди та подивись.
Деякі з них зауважили: Хіба не міг Той, Хто відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер?
Деякі ж з них казали: Чи не міг Сей, що відкрив очі слїпому, зробити, щоб і він не вмер?
Перебуваючи у внутрішній жалобі, Ісус підходить до гробниці. Це була печера, до якої прилягав камінь.
Тодї Ісус, зітхнувши знов у собі, пійшов до гробу. Була ж печера, й камінь лежав на нїй.
Ісус промовив: Відваліть камінь! Марта, сестра померлого, сказала Йому: Господи, вже чути запах, бо чотири дні вже минуло!
Рече Ісус: Зніміть каменя. Каже Йому сестра умершого Марта: Господи, уже смердить; чотири бо днї йому.
Ісус їй відповів: Хіба не сказав Я тобі, що коли будеш вірити, — побачиш Божу славу?
Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?
Відвалили камінь від печери, [де лежав померлий]. Ісус звів очі вгору й промовив: Отче, дякую Тобі, що Ти вислухав Мене.
Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене.
Я знав, що Ти завжди Мене вислуховуєш, але задля натовпу, який стоїть довкола, Я сказав, — аби повірили, що Ти Мене послав!
Я ж знав, що всякого часу мене чуєш, тільки задля народу, що навколо стоїть, сказав, щоб увірували, що Ти мене післав.
Промовивши це, Він вигукнув гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!
І, се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!
І померлий вийшов. Руки й ноги його були обмотані полотном, а його обличчя обв’язане хусткою. Каже їм Ісус: Розв’яжіть його й звільніть, щоб міг ходити.
І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.
Тоді багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього.
Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него.
Деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли їм, що вчинив Ісус.
Деякі ж з них пійшли до Фарисеїв, та й сказали їм, що зробив Ісус.
Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: Що нам робити? Адже Ця Людина робить багато чудес!
Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у нас і храм, і народ!
Коли оставимо Його так, усї увірують в Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.
Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: Ви нічого не знаєте!
Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм року того, каже їм: Ви не знаєте нїчого,
Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб Одна Людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув?
і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув.
Це він сказав не від себе, але, бувши того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, —
Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей,
і не тільки за народ, але щоб і розсіяних Божих дітей зібрати разом.
і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.
Ісус більше не ходив відкрито між юдеями, але пішов звідти в край, що біля пустелі, до міста, яке називається Єфрем, і там залишався з учнями.
Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустинї, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми.
Наближалася юдейська Пасха, і багато людей з країни пішли в Єрусалим перед Пасхою, щоб очиститися.
Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе.
Шукали тоді Ісуса і, стоячи в храмі, говорили між собою: Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?
Шукали тодї Ісуса, й говорили між собою, стоячи в церкві: Як вам здаєть ся? чи не прийде на сьвято?