Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, [який помер] і якого Ісус воскресив із мертвих.
Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих.
Там Йому влаштували вечерю, а Марта обслуговувала. Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі.
Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу.
Марія, взявши літру [1] мира зі справжнього дорогоцінного нарду [2] , помазала Ісусові ноги й своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився запахом мира.
Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира.
Каже один з Його учнів, Юда Іскаріотський, [син Симона], який мав Його видати:
Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити:
Чому б не продати це миро за триста динаріїв [3] і не роздати бідним?
«Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?»
Він сказав це не тому, що турбувався про бідних, але тому, що був злодієм і, маючи скриньку на гроші, носив те, що вкидали.
Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано.
А Ісус сказав: Облиш її, це вона на день Мого похорону зберегла:
Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро.
бідних ви завжди із собою маєте, Мене ж — не завжди маєте.
Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.»
Багато юдеїв довідалося, що Він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоби побачити Лазаря, якого Він воскресив із мертвих.
Тим часом дізналася сила народу, що він там, то й посходились — не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого він з мертвих воскресив.
Тож первосвященики змовилися, щоб і Лазаря вбити,
Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити,
бо через нього багато хто відходив від юдеїв і починав вірити в Ісуса.
численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса.
Наступного дня велика кількість людей, котрі, почувши, що Ісус іде в Єрусалим, прийшли на свято.
Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим,
Вони взяли віття пальм, вийшли назустріч Йому і вигукували, [промовляючи]: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє! Цар Ізраїлю!
узяли пальмове гілля й вийшли йому назустріч з окликами: «Осанна! Благословен той, хто йде в ім'я Господнє, ізраїльський цар!»
А Ісус, знайшовши осля, сів на нього, — згідно з написаним:
І знайшовши осля, Ісус сів на нього, — як ото написано:
Не бійся, дочко Сіонська! Ось Цар твій іде, сидячи на молодому ослі.
Не страхайся, дочко Сіону, ось іде твій цар верхи на жереб'яті ослициному.
Його учні спочатку не зрозуміли цього. Але коли Ісус був прославлений, тоді згадали, що це було про Нього написано, і це Йому зробили.
Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено.
Свідчили люди, які були з Ним, коли Він викликав Лазаря з гробу і воскресив його з мертвих.
Але й народ, що був при ньому, коли то він був викликав Лазаря з гробу та його з мертвих воскресив, — про те свідчив.
Тому і зустрів Його натовп, бо почув, що Він зробив це чудо.
Тим то, власне, народ і вийшов йому назустріч: довідався бо, що він учинив те чудо.
А фарисеї гомоніли між собою: Дивіться, нічого не вдієте: ось увесь світ пішов за Ним!
А фарисеї між собою тоді говорили: «Бачите, що тоді щось зарадити, бо ввесь світ іде за ним.»
Деякі з тих, хто прийшов поклонитися у свято, були греками.
Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі греки.
Вони підійшли до Филипа, який був з Витсаїди Галилейської, і просили його, кажучи: Пане, ми хочемо бачити Ісуса!
Ті приступили до Филипа, що був з Витсаїди Галилейської, і попросили його, так мовивши: «Пане, хочемо побачити Ісуса.»
Филип іде і каже про це Андрієві, а [далі] Андрій з Филипом ідуть, та й повідомляють Ісуса.
Приходить Филип, говорить Андрієві, а Андрій з Филипом, знову ж таки, приходять та й говорять Ісусові.
А Ісус сказав їм у відповідь: Прийшов час прославитися Синові Людському.
І відрікає їм Ісус: «Прийшла година для прославлення Сина Чоловічого.
Знову й знову запевняю вас: якщо зерно пшениці, упавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, — принесе великий урожай.
Істинно, істинно говорю вам: Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе.
Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя.
Хто життя своє любить, той погубить його; хто ж зненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно.
Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує [Мій] Отець.
Хто служить мені, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Того, хто мені служить, пошанує Отець.
Нині душа Моя стривожена. І що Я скажу? Отче, спаси Мене від цієї години! Але ж задля цього Я і прийшов — на цю годину.
Тепер стривожилась душа моя, — і що мені казати? Спаси мене, Отче, від години цієї? Але на те ж я і прийшов — на цю годину!
Отче, прослав Своє Ім’я! Почувся тоді голос із неба: І прославив Я, і знову прославлю!
Отче, прослав своє ім'я!» І голос із неба злинув: «І прославив, — і знову прославлю!»
А люди, які стояли й чули це, говорили: То був грім. Інші казали: То ангел до Нього заговорив.
Народ, що стояв там і чув те, говорив: «То був грім.» А інші: «Ангел промовляв до нього!»
У відповідь Ісус сказав: Не для Мене був цей голос, а для вас.
Та сказав Ісус у відповідь: «Не заради мене ізлинув голос той, лише заради вас.
Нині настав суд цьому світові; нині князь цього світу буде вигнаний геть.
Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу.
Якщо Я буду піднятий від землі, то притягну всіх до Себе!
Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе.»
Він говорив це, зазначаючи, якою смертю мав померти.
Це казав він, щоб зазначити, якою смертю вмре.
А з юрби Йому відповіли: Ми чули із Закону, що Христос перебуває вічно, а Ти кажеш, що Син Людський має бути піднятий. Хто Цей Син Людський?
Народ же озвавсь до нього: «З закону ми чули, що Христос повіки перебуватиме. Як же ти кажеш, що Син Чоловічий має бути піднесений? Хто це такий — отой Син Чоловічий?»
Тоді Ісус сказав їм: Ще деякий час Світло є між вами. Ходіть, доки маєте Світло, щоб вас не огорнула темрява, а хто ходить у темряві, не знає, куди йде.
Відрік же їм Ісус: «Ще трохи часу світло з вами. Ходіте, поки світло у вас, щоб не пойняла вас тьма. Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде.
Доки маєте Світло, вірте у Світло, щоб ви стали синами Світла! Сказавши це, Ісус скрився і відійшов від них.
Поки у вас світло — віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них.
Хоча Він зробив перед ними стільки чудес, вони не повірили в Нього,
Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу,
щоби сповнилося слово пророка Ісаї, яке він сказав: Господи, хто повірив нашій вістці? І кому відкрилася Господня правиця?
щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав: «Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об'явилось?»
Вони не могли вірити ще й тому, що, як казав Ісая:
Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав:
Засліпив їхні очі, зробив кам’яними їхні серця, аби вони не побачили очима, не зрозуміли серцем і не навернулися, щоб Я оздоровив їх!
«Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.»
Це сказав Ісая, коли побачив славу Його і сповістив про Нього.
Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього.
Усе ж таки багато зі старших повірило в Нього, але через фарисеїв вони не зізнавалися, щоб їх не вигнали із синагоги;
А, однак, чимало й увірувало в нього, навіть із знатних, лише з огляду на фарисеїв не признавалися, щоб їх не вилучили з синагоги;
вони бо полюбили людську славу більше, ніж славу Божу.
славу бо людську дужче вони любили ніж славу Божу.
Тож Ісус гучним голосом сказав: Хто вірить у Мене, той вірить не в Мене, а в Того, Хто послав Мене!
Тоді сказав Ісус на ввесь голос: «Хто вірує в мене — вірує не в мене, а в того, хто послав мене.
І хто бачить Мене, той бачить Того, Хто послав Мене.
І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене.
Я — Світло, яке прийшло у світ, щоб кожний, хто вірить у Мене, не перебував у темряві.
Я — світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві.
Якщо хто почує Мої слова і не зберігатиме, Я його не суджу, бо Я не прийшов, аби судити світ, але щоб спасти світ.
Коли хтось мої слова слухає, а їх не береже, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.
Хто відрікається від Мене і не приймає Моїх слів, той має свого суддю: слово, яке Я сказав, — воно судитиме його останнього дня.
Хто мене відкидає і слів моїх не приймає, має той суддю свого: слово, яке я вирік, судитиме його дня останнього.
Бо не від Себе Я говорив, а Отець, Який послав Мене, це Він дав Мені заповідь, що маю сказати і що говорити.
Бо не від себе вирікав я: Отець, який послав мене, дав мені заповідь, що мені казати і що промовляти.