Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година перейти із цього світу до Отця, виявив любов до Своїх, — тих, які у світі, — до кінця полюбив їх.
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що вибила його година переходу з цього світу до Отця, полюбивши своїх, що були в світі, полюбив їх до кінця.
Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його,
І під час вечері, коли то диявол уже вклав у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, щоб зрадив його,
[Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець у руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,
Ісус знаючи, що Отець усе дав йому в руки, і що від Бога він вийшов і до Бога повертається,
устав з вечері, зняв одяг і, узявши рушника, підперезався.
встав від вечері, скинув одіж, узяв рушника й підперезався.
Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний.
Підходить Він до Симона-Петра. [А той] каже Йому: Господи, чи ж Тобі мити мої ноги?
Підходить, отже, і до Симона Петра, — та той йому: «Ти, Господи, — мені вмивати ноги?»
Ісус у відповідь йому сказав: Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але згодом зрозумієш.
Каже йому Ісус у відповідь: «Те, що я роблю, ти під цю пору не відаєш; зрозумієш потім.»
Каже Йому Петро: Ти не помиєш моїх ніг повіки! Ісус йому відповів: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною.
Петро ж йому каже: «Ні, не митимеш моїх ніг повіки!» — «Коли я тебе не вмию, — одрікає Ісус, — то не матимеш зо мною частки.»
Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову.
«Господи, — проказує до нього Симон Петро, — то не тільки ноги, але і руки, і голову!»
А Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі.
А Ісус йому: «Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг; увесь бо він чистий. І ви чисті, та — не всі.»
Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав, що не всі вони чисті.
Знав бо, хто зрадити його мав, тим то й мовив: «Не всі ви чисті.»
А коли помив їхні ноги і надів Свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам?
Обмивши їм ноги, вбрався знову в одіж, сів до столу та й каже до них: «Чи знаєте, що я зробив вам?
Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є.
Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є.
Отже, коли Я, Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
Тож коли вмив вам ноги я — Господь і Учитель, — то й ви повинні обмивати ноги один одному.
Адже Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам.
Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив.
Знову й знову запевняю вас, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його.
Істинно, істинно говорю вам: Слуга не більший за пана свого, а посланий не більший за того, хто послав його.
Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли це виконуєте.
Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете.
Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав, але щоби збулося Писання: Хто хліб споживає зі Мною, той підняв проти Мене свою п’яту.
Говорю я не про всіх вас, знаю бо, кого обрав я, але щоб збулося Писання: Хто їсть зо мною хліб, той п'яту свою підніс на мене.
Тепер кажу вам, ще перед тим, як це станеться, щоб коли воно станеться, ви повірили, що то Я.
Ось нині говорю вам, перед тим як настане воно, щоб, коли настане, вірили ви, що я — Сущий.
Знову й знову запевняю вас: Хто приймає того, кого Я пошлю, — Мене приймає, а хто Мене приймає, — приймає й Того, Хто Мене послав!
Істинно, істинно говорю вам: Хто приймає того, кого я пошлю, той мене приймає; а хто мене приймає — приймає того, який послав мене.»
Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: Знову й знову запевняю вас, що один із вас зрадить Мене!
Отак сказавши, стривожився Ісус духом. І посвідчив, промовивши: «Істинно, істинно говорю вам: Один з-поміж вас мене зрадить!»
Учні почали споглядати один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить.
Учні ж поглянули один на одного розгублено, не відаючи, про кого він говорив.
Один з учнів, якого любив Ісус, лежав на грудях Ісуса.
А був за столом, біля грудей, той з його учнів, що його Ісус любив.
Тож Симон-Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить.
До нього й кивнув Симон Петро та мовив йому: «Спитайся лишень, хто той, про якого він каже?»
А той, прихилившись до грудей Ісуса, каже Йому: Господи, хто це?
Отож той, нахилившись до грудей Ісусових, йому й говорить: «Господи, хто то такий?»
Ісус відповів: Це той, кому Я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона.
«Той, — відповів Ісус, — кому я кусень, умочивши, подам.» І вмочив кусень, і подав його Юді Іскаріотському, синові Симона.
І тоді, після цього шматка хліба, ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: Що робиш, роби швидше!
І ввійшов тоді за куснем у нього сатана. «Що робиш — негайно роби!» — сказав йому Ісус.
Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому.
Та ніхто з тих, що при столі були, не збагнув, до чого він йому це мовив.
Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібне на свято, або щоби дав щось бідним.
А що мав Юда скарбничку, то й гадав дехто, що Ісус сказав йому: Купи, чого нам треба на свято, — чи щоб роздав щось бідним.
Отже, взявши той шматок хліба, він відразу вийшов. Була ніч.
І негайно ж, узявши кусень, вийшов той. А ніч була.
А коли він вийшов, Ісус говорить: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
І коли вийшов він, Ісус промовив: «Тепер прославився Син Чоловічий, і Бог прославився в ньому.
Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, — і цієї ж миті прославить Його!
І коли Бог прославився в ньому, то Бог і його прославить у собі, — і прославить його незабаром.
Діти, Я з вами буду недовго. Будете Мене шукати, і як Я казав юдеям, — куди Я іду, ви не можете прийти, — те й вам нині кажу.
Дітоньки, ще трохи я з вами. Шукатимете ви мене, та як я юдеям повідав: Куди я іду, ви піти неспроможні, — так само й вам повідаю нині.
Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного.
Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного!
З того дізнаються всі, що ви — Мої учні, коли любов матимете між собою.
З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати.»
Каже Йому Симон-Петро: Господи, куди Ти йдеш? Ісус йому відповів: Куди [Я] іду, ти не можеш нині за Мною йти, але підеш пізніше.
Каже до нього Симон Петро: «Господи, куди ж ідеш?» Відказує йому Ісус: «Куди я йду, неспроможен єси зо мною нині йти. Аж потім підеш за мною.»
Каже Йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за Тобою? Душу свою за Тебе я покладу.
Петро ж до нього: «Чого бо, Господи, неспроможен я нині йти за тобою? Життя моє за тебе покладу я!»