Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година перейти із цього світу до Отця, виявив любов до Своїх, — тих, які у світі, — до кінця полюбив їх.
Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, — любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його,
І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
[Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець у руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,
знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
устав з вечері, зняв одяг і, узявши рушника, підперезався.
устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
Підходить Він до Симона-Петра. [А той] каже Йому: Господи, чи ж Тобі мити мої ноги?
Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
Ісус у відповідь йому сказав: Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але згодом зрозумієш.
Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
Каже Йому Петро: Ти не помиєш моїх ніг повіки! Ісус йому відповів: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною.
Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.
Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову.
Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
А Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі.
Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав, що не всі вони чисті.
Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
А коли помив їхні ноги і надів Свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам?
Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є.
Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.
Отже, коли Я, Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
Адже Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам.
Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
Знову й знову запевняю вас, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його.
Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли це виконуєте.
Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.
Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав, але щоби збулося Писання: Хто хліб споживає зі Мною, той підняв проти Мене свою п’яту.
Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
Тепер кажу вам, ще перед тим, як це станеться, щоб коли воно станеться, ви повірили, що то Я.
Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.
Знову й знову запевняю вас: Хто приймає того, кого Я пошлю, — Мене приймає, а хто Мене приймає, — приймає й Того, Хто Мене послав!
Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: Знову й знову запевняю вас, що один із вас зрадить Мене!
Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
Учні почали споглядати один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить.
Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.
Один з учнів, якого любив Ісус, лежав на грудях Ісуса.
Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
Тож Симон-Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить.
Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
А той, прихилившись до грудей Ісуса, каже Йому: Господи, хто це?
Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
Ісус відповів: Це той, кому Я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона.
Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
І тоді, після цього шматка хліба, ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: Що робиш, роби швидше!
А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому.
Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібне на свято, або щоби дав щось бідним.
Деякі бо думали, — яко ж бо скриньку мав Юда, — що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
Отже, взявши той шматок хліба, він відразу вийшов. Була ніч.
Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
А коли він вийшов, Ісус говорить: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, — і цієї ж миті прославить Його!
Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
Діти, Я з вами буду недовго. Будете Мене шукати, і як Я казав юдеям, — куди Я іду, ви не можете прийти, — те й вам нині кажу.
Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного.
Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
З того дізнаються всі, що ви — Мої учні, коли любов матимете між собою.
По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
Каже Йому Симон-Петро: Господи, куди Ти йдеш? Ісус йому відповів: Куди [Я] іду, ти не можеш нині за Мною йти, але підеш пізніше.
Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.
Каже Йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за Тобою? Душу свою за Тебе я покладу.
Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.