Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
King James Bible
Після цього Ісус пішов на другий бік Тиверіадського моря Галилеї.
The Feeding of the Five Thousand
After these things Jesus went over the sea of Galilee, which is the sea of Tiberias.
After these things Jesus went over the sea of Galilee, which is the sea of Tiberias.
І за Ним ішов великий натовп, оскільки бачили чудеса, які Він здійснював над хворими.
And a great multitude followed him, because they saw his miracles which he did on them that were diseased.
Ісус вийшов на гору й сидів там зі Своїми учнями.
And Jesus went up into a mountain, and there he sat with his disciples.
Тоді Ісус, піднявши очі, побачив, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: За що купимо хліба, щоб вони поїли?
When Jesus then lifted up his eyes, and saw a great company come unto him, he saith unto Philip, Whence shall we buy bread, that these may eat?
Він говорив це, випробовуючи його, бо Сам знав, що мав робити.
And this he said to prove him: for he himself knew what he would do.
Відповів йому Филип: На двісті динаріїв [1] хліба буде недостатньо, щоб кожний хоч трохи одержав.
Philip answered him, Two hundred pennyworth of bread is not sufficient for them, that every one of them may take a little.
Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра:
One of his disciples, Andrew, Simon Peter's brother, saith unto him,
Тут є [один] хлопець, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?
There is a lad here, which hath five barley loaves, and two small fishes: but what are they among so many?
Промовив Ісус: Розсадіть людей! Було тут багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять.
And Jesus said, Make the men sit down. Now there was much grass in the place. So the men sat down, in number about five thousand.
Ісус узяв хліби і, віддавши хвалу, подав [учням; учні ж] — тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали.
And Jesus took the loaves; and when he had given thanks, he distributed to the disciples, and the disciples to them that were set down; and likewise of the fishes as much as they would.
Коли наїлися, Він сказав Своїм учням: Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало.
When they were filled, he said unto his disciples, Gather up the fragments that remain, that nothing be lost.
Зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли.
Therefore they gathered them together, and filled twelve baskets with the fragments of the five barley loaves, which remained over and above unto them that had eaten.
Тоді люди, побачивши чудо, яке [Ісус] учинив, говорили, що Він є справжній Пророк, Який має прийти у світ.
Then those men, when they had seen the miracle that Jesus did, said, This is of a truth that prophet that should come into the world.
А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти, взяти й проголосити Його Царем, відійшов знову Сам на гору.
When Jesus therefore perceived that they would come and take him by force, to make him a king, he departed again into a mountain himself alone.
З настанням вечора Його учні спустилися до моря,
Jesus Walks on Water
And when even was now come, his disciples went down unto the sea,
And when even was now come, his disciples went down unto the sea,
увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них;
And entered into a ship, and went over the sea toward Capernaum. And it was now dark, and Jesus was not come to them.
море розхвилювалося, бо подув сильний вітер.
And the sea arose by reason of a great wind that blew.
Коли вони пропливли десь двадцять п’ять чи тридцять стадій [2] , то побачили, що Ісус іде по морю й наближається до човна, — і налякалися.
So when they had rowed about five and twenty or thirty furlongs, they see Jesus walking on the sea, and drawing nigh unto the ship: and they were afraid.
Вони хотіли взяти Його до човна, а тим часом човен пристав до берега, куди вони прямували.
Then they willingly received him into the ship: and immediately the ship was at the land whither they went.
Наступного дня юрба, яка перебувала на другому боці моря, побачила, що іншого човна там не було, крім [того] одного, [до якого ввійшли Його учні], і що Ісус не входив до човна зі Своїми учнями, а відпливли лише самі Його учні.
The day following, when the people which stood on the other side of the sea saw that there was none other boat there, save that one whereinto his disciples were entered, and that Jesus went not with his disciples into the boat, but that his disciples were gone away alone;
Тим часом з Тиверіади припливли інші човни поблизу того місця, де їли хліб після того, як Господь віддав хвалу.
(Howbeit there came other boats from Tiberias nigh unto the place where they did eat bread, after that the Lord had given thanks:)
Коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони самі посідали у човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса.
When the people therefore saw that Jesus was not there, neither his disciples, they also took shipping, and came to Capernaum, seeking for Jesus.
Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти прибув сюди?
And when they had found him on the other side of the sea, they said unto him, Rabbi, when camest thou hither?
У відповідь Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися.
Jesus the Bread of Life
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say unto you, Ye seek me, not because ye saw the miracles, but because ye did eat of the loaves, and were filled.
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say unto you, Ye seek me, not because ye saw the miracles, but because ye did eat of the loaves, and were filled.
Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець!
Labour not for the meat which perisheth, but for that meat which endureth unto everlasting life, which the Son of man shall give unto you: for him hath God the Father sealed.
Запитали в Нього: Що нам робити, аби чинити Божі діла?
Then said they unto him, What shall we do, that we might work the works of God?
У відповідь Ісус їм сказав: Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, Кого Він послав.
Jesus answered and said unto them, This is the work of God, that ye believe on him whom he hath sent.
Тоді сказали Йому: Яку ознаку Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш?
They said therefore unto him, What sign shewest thou then, that we may see, and believe thee? what dost thou work?
Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: Хліб з неба дав їм їсти!
Our fathers did eat manna in the desert; as it is written, He gave them bread from heaven to eat.
А Ісус їм відказав: Знову й знову запевняю вас: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба,
Then Jesus said unto them, Verily, verily, I say unto you, Moses gave you not that bread from heaven; but my Father giveth you the true bread from heaven.
бо хлібом Божим є Той, Хто сходить з неба і дає світові життя.
For the bread of God is he which cometh down from heaven, and giveth life unto the world.
Тоді сказали Йому: Господи, давай нам завжди цей хліб!
Then said they unto him, Lord, evermore give us this bread.
Сказав їм Ісус: Я — хліб життя! Хто приходить до Мене, — не буде голодувати, і хто вірить у Мене, — ніколи не буде спраглим.
And Jesus said unto them, I am the bread of life: he that cometh to me shall never hunger; and he that believeth on me shall never thirst.
Але Я сказав вам, що ви хоч і побачили Мене, але не вірите.
But I said unto you, That ye also have seen me, and believe not.
Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть,
All that the Father giveth me shall come to me; and him that cometh to me I will in no wise cast out.
бо Я зійшов з неба виконувати не Мою волю, а волю Того, Хто Мене послав, — [Отця].
For I came down from heaven, not to do mine own will, but the will of him that sent me.
А воля Того, Хто Мене послав, — [Отця], — є та, аби все, що Він Мені дав, Я не втратив, але воскресив це останнього дня.
And this is the Father's will which hath sent me, that of all which he hath given me I should lose nothing, but should raise it up again at the last day.
Воля Мого Отця є та, щоб кожний, хто бачить Сина й вірить у Нього, мав вічне життя, — і Я воскрешу його останнього дня.
And this is the will of him that sent me, that every one which seeth the Son, and believeth on him, may have everlasting life: and I will raise him up at the last day.
Тож нарікали на Нього юдеї, бо Він сказав: Я — хліб, який зійшов з неба, —
The Jews then murmured at him, because he said, I am the bread which came down from heaven.
і казали: Хіба це не Ісус, син Йосифа, батька й матір Якого ми знаємо? Як же тепер [Він] каже: Я зійшов з неба?
And they said, Is not this Jesus, the son of Joseph, whose father and mother we know? how is it then that he saith, I came down from heaven?
У відповідь Ісус сказав їм: Не ремствуйте між собою.
Jesus therefore answered and said unto them, Murmur not among yourselves.
Ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, Який Мене послав, не притягне його, — і Я воскрешу його останнього дня.
No man can come to me, except the Father which hath sent me draw him: and I will raise him up at the last day.
Написано в пророків: І всі будуть навчені Богом! Кожний, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене.
It is written in the prophets, And they shall be all taught of God. Every man therefore that hath heard, and hath learned of the Father, cometh unto me.
Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, Хто є від Бога, — Він і бачив Отця.
Not that any man hath seen the Father, save he which is of God, he hath seen the Father.
Знову й знову запевняю вас: той, хто вірить [у Мене], має вічне життя.
Verily, verily, I say unto you, He that believeth on me hath everlasting life.
Ваші батьки їли манну в пустелі, — і повмирали.
Your fathers did eat manna in the wilderness, and are dead.
Цей же — хліб, який сходить із неба, аби той, хто його їсть, не помер.
This is the bread which cometh down from heaven, that a man may eat thereof, and not die.
Я — хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, [яке Я віддам] для життя світу!
I am the living bread which came down from heaven: if any man eat of this bread, he shall live for ever: and the bread that I will give is my flesh, which I will give for the life of the world.
Тоді стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: Як це може Він дати нам їсти Своє тіло?
The Jews therefore strove among themselves, saying, How can this man give us his flesh to eat?
А Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя.
Then Jesus said unto them, Verily, verily, I say unto you, Except ye eat the flesh of the Son of man, and drink his blood, ye have no life in you.
Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня.
Whoso eateth my flesh, and drinketh my blood, hath eternal life; and I will raise him up at the last day.
Адже Моє тіло — справжня пожива, а Моя кров — справжній напій.
For my flesh is meat indeed, and my blood is drink indeed.
Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому.
He that eateth my flesh, and drinketh my blood, dwelleth in me, and I in him.
Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, — і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене.
As the living Father hath sent me, and I live by the Father: so he that eateth me, even he shall live by me.
Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки [ваші манну] їли й померли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!
This is that bread which came down from heaven: not as your fathers did eat manna, and are dead: he that eateth of this bread shall live for ever.
Так говорив Він, навчаючи в синагозі в Капернаумі.
These things said he in the synagogue, as he taught in Capernaum.
Чимало Його учнів, почувши це, казали: То жорстокі слова! Хто може їх слухати?
Many Disciples Turn Away
Many therefore of his disciples, when they had heard this, said, This is an hard saying; who can hear it?
Many therefore of his disciples, when they had heard this, said, This is an hard saying; who can hear it?
Ісус же, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: Чи це вас спокушує?
When Jesus knew in himself that his disciples murmured at it, he said unto them, Doth this offend you?
А що ж буде, як ви побачите, що Син Людський підіймається туди, де був раніше?
What and if ye shall see the Son of man ascend up where he was before?
Дух оживляє, а тіло ніяк не допомагає. Слова, які Я вам сказав, є дух і життя.
It is the spirit that quickeneth; the flesh profiteth nothing: the words that I speak unto you, they are spirit, and they are life.
Але є деякі з вас, які не вірять! Ісус із самого початку знав, хто є ті, які не вірять, і хто є той, котрий Його зрадить.
But there are some of you that believe not. For Jesus knew from the beginning who they were that believed not, and who should betray him.
І Він додав: Тому Я сказав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо йому не було дано від [Мого] Отця.
And he said, Therefore said I unto you, that no man can come unto me, except it were given unto him of my Father.
Від того часу багато хто з Його учнів відійшов геть і вже не ходив з Ним.
Peter's Confession of Faith
From that time many of his disciples went back, and walked no more with him.
From that time many of his disciples went back, and walked no more with him.
Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Може, і ви хочете відійти?
Then said Jesus unto the twelve, Will ye also go away?
А Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого ми підемо? Ти маєш слова вічного життя;
Then Simon Peter answered him, Lord, to whom shall we go? thou hast the words of eternal life.
і ми повірили й пізнали, що Ти є Святий — [Син живого] Бога!
And we believe and are sure that thou art that Christ, the Son of the living God.
Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Але один з вас є дияволом.
Jesus answered them, Have not I chosen you twelve, and one of you is a devil?