Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Після цього Ісус подорожував по Галилеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї прагнули Його вбити.
Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.
І сказали Ісусові Його брати: Вийди звідси й піди до Юдеї, щоб і Твої учні побачили діла, які Ти робиш.
І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
Адже ніхто такого не робить таємно, але сам шукає, як стати відомим. Якщо робиш таке, то вияви Себе світові!
Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.
На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, але ваш час завжди готовий.
А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.
Світ не може вас ненавидіти. Мене ж він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що його діла лихі.
Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.
Ідіть на свято; Я не йду на це свято, бо Мій час ще не сповнився!
Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.
Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно.
Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.
Тож юдеї розшукували Його під час свята й запитували: Де Він?
А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“
І була щодо Нього велика суперечка між людьми. Деякі казали, що Він добрий; інші ж казали, що ні, — Він обманює народ.
І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.
Та відкрито ніхто не говорив про Нього, бо боялися юдеїв.
Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.
Посередині свята Ісус увійшов до храму й почав навчати.
У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
Тому дивувалися юдеї, кажучи: Як Він знає Писання, хоч не вчився?
І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“
Тоді у відповідь Ісус їм сказав: Моя наука — не Моя, але Того, Хто Мене послав.
Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.
Якщо хто хоче чинити Його волю, той пізнає вчення, чи воно від Бога, чи Я говорю від Себе.
Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.
Хто говорить від себе самого, той шукає власної слави, а Хто шукає слави для Того, Хто послав Його, Той правдивий, і немає в Ньому неправди.
Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.
Чи не Мойсей дав вам Закон? А ніхто з вас не виконує Закону. Чому ж ви Мене хочете вбити?
Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“
Натовп відповів [і сказав]: Біса маєш! Хто Тебе хоче вбити?
Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“
У відповідь Ісус сказав їм: Одне діло зробив Я, — і ви всі дивуєтеся.
Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.
Мойсей заповідав вам обрізатися не тому, що воно від Мойсея, але тому, що воно від батьків, і ви в суботу обрізуєте людину.
Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
Якщо чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був порушений Закон Мойсея, то чого ж ви палаєте на Мене гнівом, що Я зробив здоровою в суботу всю людину?
Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?
Не судіть за зовнішнім виглядом, але судіть справедливим судом!
Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“
Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: Хіба це не Той, Кого хочуть убити?
Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?
І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть. Чи справді впевнилися старші, що Він Христос?
Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
Але ж ми знаємо, звідки Він; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки Він.
Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.
Тоді Ісус, навчаючи й розповідаючи в храмі, голосно промовив: І Мене знаєте, і звідки Я, ви знаєте; Я не прийшов від Себе, але правдивим є Той, Хто послав Мене, Котрого ви не знаєте.
І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав!
Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“
Тому вони намагалися схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настав Його час.
Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.
Багато людей повірили в Нього і казали: Коли прийде Христос, хіба Він буде робити більші чудеса від тих, які Цей зробив?
А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“
Почули фарисеї, що юрба гомоніла таке про Нього. І послали фарисеї та первосвященики своїх слуг, щоб вони схопили Його.
Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.
Тому сказав Ісус: Ще короткий час буду з вами, та й піду до Того, Хто послав Мене.
Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.
Будете шукати Мене — і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти!
Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.
Міркували між собою юдеї: Куди це Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи до розсіяних між греками хоче йти, та й греків навчати?
Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?
Що то за слово Він сказав: Будете шукати Мене — і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти?
Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“
Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, нехай приходить до Мене і п’є.
А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!
Хто вірить у Мене, як каже Писання, ріки живої води з нутра його потечуть.
Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.
Це Він сказав про Духа, Якого мали одержати ті, котрі повірили в Нього. Але Духа ще не було, бо Ісус ще не був прославлений.
Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.
[Багато хто] з народу, почувши ці слова, міркував: Це справді Пророк!
А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“
Інші твердили: Це Христос! Ще інші говорили: Хіба з Галилеї прийде Христос?
Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?
Хіба в Писанні не сказано, що Христос прийде з нащадків Давида, з Вифлеєма — села, звідки був Давид?
Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“
Деякі ж з них хотіли схопити Його, але ніхто не накладав на Нього рук.
А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.
Отже, слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв, а ті дорікали їм: Чому ви не привели Його?
І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“
Слуги відповіли: Ніколи ще жодна людина не говорила так, [як Цей Чоловік].
Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.
Тоді фарисеї їм відповіли: Чи й ви також обмануті?
А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?
Хіба хтось зі старших чи з фарисеїв повірив у Нього?
Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?
Але цей народ, який не знає Закону, — проклятий він!
Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“
Каже їм Никодим, який приходив до Нього раніше і був одним із них:
Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:
Хіба судить наш Закон людину, не вислухавши її спочатку і не дізнавшись, що вона робить?
„Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“
Та вони у відповідь сказали йому: А ти часом не з Галилеї? Досліди і побачиш, що пророк не приходить з Галилеї!
Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.