Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Після цього [Павло], залишивши Афіни, прибув до Коринта.
Після сього, покинувши Павел Атини, прийшов у Коринт,
Він знайшов одного юдея на ім’я Акила, родом з Понту, який недавно прибув з Італії, та Прискилу, його дружину, — бо Клавдій наказав усім юдеям залишити Рим, — і прийшов до них.
І, знайшовши одного Жидовина, на ймя Авкилу, родом Понтянина, тільки що прибувшого з Італиї, і Прискилу, жінку його (бо Клавдий повелїв, щоб усї Жиди вийшли з Риму), прийшов до них.
Оскільки вони були того самого ремесла, то залишився в них і працював; їхнім ремеслом було виготовляти намети.
А, бувши одного з ними ремесла, пробував у них і робив; були бо наметники по ремеслу.
Щосуботи він проводив бесіди в синагозі, переконуючи юдеїв та греків.
І розмовляв що-суботи в школї, і пересьвідчував Жидів і Єленян.
А коли прибули з Македонії Сила й Тимофій, Павло, захоплений Словом, свідчив юдеям, що Ісус є Христос.
Як же прийшов з Македониї Сила та Тимотей, був Павел спонукуваний духом, сьвідкуючи Жидам про Христа Ісуса.
Та оскільки вони чинили опір і хулили, то він обтрусив свій одяг і промовив до них: Кров ваша — на вашу голову. Я чистий. Відтепер піду до язичників!
Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду.
І, пішовши звідти, прибув у дім одного мужа на ім’я Тит Юст, який шанував Бога; його дім був поблизу синагоги.
І, пійшовши звідтіля, прийшов у господу одного, на ймя Юста, що поклоняв ся Богу, котрого господа була обіч школи.
А Крисп, старший синагоги, повірив у Господа з усім своїм домом; і багато з коринтян, почувши, увірували й охрестилися.
Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.
У видінні вночі Господь сказав Павлові: Не бійся, але говори і не мовчи,
Рече ж Господь у нічному видїнню Павлу: Не бійся, тільки говори й не мовчи:
бо Я з тобою, і ніхто не накинеться на тебе, щоби заподіяти тобі зло, тому що маю в цьому місті багато людей!
бо я з тобою, і нїхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподїяти; бо в мене багато людей у сьому городї.
І він залишився на рік і шість місяців, навчаючи в них Божого Слова.
І пробував там рік і шість місяцїв, навчаючи між ними слова Божого.
А коли Галіон був проконсулом в Ахаї, юдеї одностайно накинулися на Павла і привели його на суд,
Як же старостував Галион в Ахаї, напали однодушно Жиди на Павла, та й повели його перед суд,
кажучи: Він підбурює людей не за Законом шанувати Бога!
говорячи, що він намовляє людей проти закону шанувати Бога.
Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галіон сказав юдеям: О юдеї! Якби справді був якийсь злочин або велика кривда, то я підтримав би вас у цій справі.
Як же хотїв Павел одкрити уста, каже Галион до Жидів: Жидове, коли б (тут була) кривда яка, або лихе дїло, вислухав би я вас (до слова).
Але коли суперечка йде про принципи, про імена та про ваш Закон, розглядайте самі, [бо] в цьому я не бажаю бути суддею!
Коли ж (тут) питаннє про слово, та імена, та про закон ваш, то гледїть самі; суддею бо сього не хочу бути.
Тоді всі [греки] схопили Состена, старшого синагоги, та били перед судом, а Галіонові те було зовсім байдуже.
Тодї всї Єленяне, взявши Состена, шкільного старшину, били його перед судищем; та Галионові було про те байдуже.
А Павло, пробувши ще багато днів, попрощався з братами й відплив до Сирії, і з ним Акила та Прискила. Він обстриг голову в Кенхреях, бо дав обітницю.
Павел же, пробувши там ще доволї днїв, попрощавшись із братами, поплив у Сирию (а з ним Прискила й Авкила), остригши голову в Кинхреях; бо зробив був обітницю.
Причалив у Ефесі й залишив їх там, а сам, увійшовши до синагоги, розмовляв з юдеями.
Прибувши ж у Єфес, зоставив тих там, сам же, ввійшовши в школу, розмовляв з Жидами.
Як просили вони залишитися [в них] на довший час, то він не погодився,
Як же просили його, щоб довший час побув у них, не зволив,
а попрощався і сказав: [Мені неодмінно потрібно провести свято, яке наступає, в Єрусалимі]; я знову повернуся до вас, як на те буде воля Божа! Та й відплив з Ефеса.
а попрощав ся з ними, говорячи: Притьмом мушу сьвято, що надходить, сьвяткувати в Єрусалимі; та вернусь знов до вас, коли буде воля Божа. І поплив з Єфесу.
І, прибувши до Кесарії, зайшов та привітав Церкву і відбув до Антіохії.
А прибувши в Кесарию, вступив (до Єрусалиму), і привитавши церкву, пійшов ув Антиохию.
Пробувши певний час, він вирушив далі, проходячи за порядком Галатійську країну та Фригію, підтримуючи всіх учнів.
І, пробувши тут час якийсь, вийшов, проходячи рядом Галацьку сторону та Фригию, і утверджуючи всїх учеників.
Один юдей на ім’я Аполлос, родом з Олександрії, чоловік красномовний, який був сильний у Писанні, прибув до Ефеса.
Один же Жидовин, на ймя Аполос, родом Александриєць, чоловік вимовний і сильний у писаннях, прийшов у Єфес.
Був він наставлений на Господню дорогу і, палаючи духом, упевнено говорив і навчав про Ісуса, знаючи тільки хрещення Івана.
Сей був наставлений на путь Господень, і палаючи духом, промовляв і навчав пильно про Господа, знаючи тільки про хрещеннє Йоанове.
І він почав сміливо промовляти в синагозі. Почувши його, Акила й Прискила прийняли його та докладніше йому виклали про Божу дорогу.
І почав одважно говорити в школї. Слухаючи ж його Авкила та Прискила, прийняли його, і виложили йому доладнїщ путь Господень.
А коли він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його і написали учням, щоби прийняли його. І як він прибув, то дуже допоміг тим, які повірили через благодать,
Як же захотїв він перейти в Ахаю, писали брати ученикам, напоминаючи прийняти його; а він прибувши, много помагав тим, що увірували благодаттю;