Переклад Турконяка

New King James Version

Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом.

Coming of the Holy Spirit

When the Day of Pentecost had fully come, they were all [a]with one accord in one place.

Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.

And suddenly there came a sound from heaven, as of a rushing mighty wind, and it filled the whole house where they were sitting.

3

І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і осіли на кожного з них.

3

Then there appeared to them [b]divided tongues, as of fire, and one sat upon each of them.

4

І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти.

4

And they were all filled with the Holy Spirit and began to speak with other tongues, as the Spirit gave them utterance.

5

А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, який під небом.

5

The Crowd’s Response

And there were dwelling in Jerusalem Jews, devout men, from every nation under heaven.

6

Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.

6

And when this sound occurred, the multitude came together, and were confused, because everyone heard them speak in his own language.

7

Вони в нестямі дивувалися і говорили [один до одного]: Хіба всі ці, які говорять, не галилейці?

7

Then they were all amazed and marveled, saying to one another, “Look, are not all these who speak Galileans?

8

Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?

8

And how is it that we hear, each in our own [c]language in which we were born?

9

Партянці й мідянці, еламітці й ті, хто з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії,

9

Parthians and Medes and Elamites, those dwelling in Mesopotamia, Judea and Cappadocia, Pontus and Asia,

10

Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киринеї, і захожі римляни,

10

Phrygia and Pamphylia, Egypt and the parts of Libya adjoining Cyrene, visitors from Rome, both Jews and proselytes,

11

юдеї і прозеліти, критяни й араби, — чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!

11

Cretans and [d]Arabs — we hear them speaking in our own tongues the wonderful works of God.”

12

Тож усі дивувалися і, розгублені, говорили одне одному: Що ж це має бути?

12

So they were all amazed and perplexed, saying to one another, “Whatever could this mean?”

13

Інші, глузуючи, казали, що вони понапивалися вина.

13

Others mocking said, “They are full of new wine.”

14

А Петро, ставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і сказав їм: Мужі юдейські й усі мешканці Єрусалима! Нехай буде це вам відоме, — прислухайтеся до моїх слів!

14

Peter’s Sermon

But Peter, standing up with the eleven, raised his voice and said to them, “Men of Judea and all who dwell in Jerusalem, let this be known to you, and heed my words.

15

Вони не п’яні, як ви думаєте, бо щойно третя година [1] дня.

15

For these are not drunk, as you suppose, since it is only [e]the third hour of the day.

16

Але це те, що провістив пророк Йоіл:

16

But this is what was spoken by the prophet Joel:

17

І буде останніми днями, — каже Бог, — Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни.

17

‘And it shall come to pass in the last days, says God,
That I will pour out of My Spirit on all flesh;
Your sons and your daughters shall prophesy,
Your young men shall see visions,
Your old men shall dream dreams.

18

І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати.

18

And on My menservants and on My maidservants
I will pour out My Spirit in those days;
And they shall prophesy.

19

І дам чудеса на небі вгорі й ознаки на землі внизу: кров, вогонь і куряву диму.

19

I will show wonders in heaven above
And signs in the earth beneath:
Blood and fire and vapor of smoke.

20

Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров, перш ніж прийде Господній день, великий та славний!

20

The sun shall be turned into darkness,
And the moon into blood,
Before the coming of the great and awesome day of the Lord.

21

І станеться, що кожний, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться!

21

And it shall come to pass
That whoever calls on the name of the Lord
Shall be saved.’

22

Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог учинив через Нього серед вас, як самі знаєте,

22

“Men of Israel, hear these words: Jesus of Nazareth, a Man attested by God to you by miracles, wonders, and signs which God did through Him in your midst, as you yourselves also know —

23

Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників;

23

Him, being delivered by the determined purpose and foreknowledge of God, you [f]have taken by lawless hands, have crucified, and put to death;

24

та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його.

24

whom God raised up, having [g]loosed the [h]pains of death, because it was not possible that He should be held by it.

25

Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він — праворуч мене, щоб я не похитнувся.

25

For David says concerning Him:
‘I foresaw the Lord always before my face,
For He is at my right hand, that I may not be shaken.

26

Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією,

26

Therefore my heart rejoiced, and my tongue was glad;
Moreover my flesh also will rest in hope.

27

бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму Святому побачити тління.

27

For You will not leave my soul in Hades,
Nor will You allow Your Holy One to see corruption.

28

Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї!

28

You have made known to me the ways of life;
You will make me full of joy in Your presence.’

29

Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер.

29

“Men and brethren, let me speak freely to you of the patriarch David, that he is both dead and buried, and his tomb is with us to this day.

30

Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі,

30

Therefore, being a prophet, and knowing that God had sworn with an oath to him that of the fruit of his body, [i]according to the flesh, He would raise up the Christ to sit on his throne,

31

він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління.

31

he, foreseeing this, spoke concerning the resurrection of the Christ, that His soul was not left in Hades, nor did His flesh see corruption.

32

Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі.

32

This Jesus God has raised up, of which we are all witnesses.

33

Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте.

33

Therefore being exalted [j]to the right hand of God, and having received from the Father the promise of the Holy Spirit, He poured out this which you now see and hear.

34

Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене,

34

“For David did not ascend into the heavens, but he says himself:
‘The Lord said to my Lord,
“Sit at My right hand,

35

доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги!

35

Till I make Your enemies Your footstool.” ’

36

Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог — Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!

36

“Therefore let all the house of Israel know assuredly that God has made this Jesus, whom you crucified, both Lord and Christ.”

37

Почувши, вони розчулилися серцем і сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-брати?

37

Now when they heard this, they were cut to the heart, and said to Peter and the rest of the apostles, “Men and brethren, what shall we do?”

38

А Петро [сказав] їм: Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!

38

Then Peter said to them, “Repent, and let every one of you be baptized in the name of Jesus Christ for the [k]remission of sins; and you shall receive the gift of the Holy Spirit.

39

Адже для вас ця обітниця і для ваших дітей, і для всіх тих, хто далеко, кого лише покличе Господь, Бог наш!

39

For the promise is to you and to your children, and to all who are afar off, as many as the Lord our God will call.”

40

Багатьма іншими словами він свідчив та заохочував їх, кажучи: Спасайтеся від цього лукавого роду!

40

A Vital Church Grows

And with many other words he testified and exhorted them, saying, “Be saved from this [l]perverse generation.”

41

Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ.

41

Then those who [m]gladly received his word were baptized; and that day about three thousand souls were added to them.

42

Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах.

42

And they continued steadfastly in the apostles’ [n]doctrine and fellowship, in the breaking of bread, and in prayers.

43

І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; [в Єрусалимі панував великий страх серед усіх].

43

Then fear came upon every soul, and many wonders and signs were done through the apostles.

44

А всі, які повірили, були разом і мали все спільне.

44

Now all who believed were together, and had all things in common,

45

Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував.

45

and [o]sold their possessions and goods, and divided[p] them among all, as anyone had need.

46

І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу,

46

So continuing daily with one accord in the temple, and breaking bread from house to house, they ate their food with gladness and simplicity of heart,

47

вихваляючи Бога та маючи милість у всіх людей. Господь же додавав до них щодня тих, які спасалися.

47

praising God and having favor with all the people. And the Lord added [q]to the church daily those who were being saved.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New King James Version

Дії 2

Acts 2