Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом.
А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі.
Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.
І роздав ся зразу гук із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сидїли.
І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і осіли на кожного з них.
І явились їм подїлені язики, нїби огняні, і сїв на кожному з них.
І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти.
І сповнились усї Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, який під небом.
Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.
Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.
Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.
Вони в нестямі дивувалися і говорили [один до одного]: Хіба всі ці, які говорять, не галилейці?
Здуміли ся ж усї і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всї оце сї, що розмовляють, Галилейцї?
Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?
Як же се чуємо кожний власну говірку свою, в якій родились,
Партянці й мідянці, еламітці й ті, хто з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії,
Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Мезопотамії, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,
Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киринеї, і захожі римляни,
і Фригиї, і Памфилиї, й Єгиптї, і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,
юдеї і прозеліти, критяни й араби, — чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!
Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?
Тож усі дивувалися і, розгублені, говорили одне одному: Що ж це має бути?
Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?
Інші, глузуючи, казали, що вони понапивалися вина.
Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
А Петро, ставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і сказав їм: Мужі юдейські й усі мешканці Єрусалима! Нехай буде це вам відоме, — прислухайтеся до моїх слів!
Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
Вони не п’яні, як ви думаєте, бо щойно третя година [1] дня.
Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
І буде останніми днями, — каже Бог, — Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни.
І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати.
і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
І дам чудеса на небі вгорі й ознаки на землі внизу: кров, вогонь і куряву диму.
І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву.
Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров, перш ніж прийде Господній день, великий та славний!
Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
І станеться, що кожний, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться!
І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог учинив через Нього серед вас, як самі знаєте,
Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,
Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників;
Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.
та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його.
Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.
Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він — праворуч мене, щоб я не похитнувся.
Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.
Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією,
Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї.
бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму Святому побачити тління.
Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння.
Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї!
Обявив єси менї дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.
Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер.
Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.
Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі,
Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тїлу підійме Христа сидїти на престолї його,
він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління.
предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тїло не видїло зотлїння.
Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі.
Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.
Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте.
Правицею ж Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.
Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене,
Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог — Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!
Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.
Почувши, вони розчулилися серцем і сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-брати?
Почувши ж се, помякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?
А Петро [сказав] їм: Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!
Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.
Адже для вас ця обітниця і для ваших дітей, і для всіх тих, хто далеко, кого лише покличе Господь, Бог наш!
Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всїх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.
Багатьма іншими словами він свідчив та заохочував їх, кажучи: Спасайтеся від цього лукавого роду!
І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.
Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ.
Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.
Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах.
Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах.
І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; [в Єрусалимі панував великий страх серед усіх].
Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.
А всі, які повірили, були разом і мали все спільне.
І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне;
Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував.
і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба.
І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу,
І щодня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радостї і простотї серця,