Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New International Version
Коли колотнеча вгамувалася, Павло скликав учнів, потішив і поцілував їх, та й вибрався йти до Македонії.
Through Macedonia and Greece
When the uproar had ended, Paul sent for the disciples and, after encouraging them, said goodbye and set out for Macedonia.
When the uproar had ended, Paul sent for the disciples and, after encouraging them, said goodbye and set out for Macedonia.
Пройшовши ті краї й підбадьоривши тамтешніх багатьма виступами, він прибув до Греції
He traveled through that area, speaking many words of encouragement to the people, and finally arrived in Greece,
і прожив там три місяці. Оскільки юдеї вчинили змову проти нього, коли він хотів відплисти до Сирії, то він надумав повернутися через Македонію.
where he stayed three months. Because some Jews had plotted against him just as he was about to sail for Syria, he decided to go back through Macedonia.
З ним пішов [аж до Азії] син Пірра Сопатер з Вереї, солуняни Аристарх і Секунд, дервієць Гай, Тимофій та азійці Тихик і Трохим.
He was accompanied by Sopater son of Pyrrhus from Berea, Aristarchus and Secundus from Thessalonica, Gaius from Derbe, Timothy also, and Tychicus and Trophimus from the province of Asia.
Вони вирушили раніше й очікували нас у Троаді,
These men went on ahead and waited for us at Troas.
а ми відпливли після днів Опрісноків із Филип і прибули до них через п’ять днів у Троаду, де прожили сім днів.
But we sailed from Philippi after the Festival of Unleavened Bread, and five days later joined the others at Troas, where we stayed seven days.
Першого ж дня тижня, коли ми зібралися для ламання хліба, Павло промовляв до них і, бажаючи відбути наступного дня, затягнув слово до півночі.
Eutychus Raised From the Dead at Troas
On the first day of the week we came together to break bread. Paul spoke to the people and, because he intended to leave the next day, kept on talking until midnight.
On the first day of the week we came together to break bread. Paul spoke to the people and, because he intended to leave the next day, kept on talking until midnight.
У горниці, де ми зібралися, було багато світильників.
There were many lamps in the upstairs room where we were meeting.
А один юнак на ім’я Євтих сидів на підвіконні. Оскільки Павло довго промовляв. Його здолав глибокий сон. Зморений сном, він упав додолу з третього поверху; його підняли мертвим.
Seated in a window was a young man named Eutychus, who was sinking into a deep sleep as Paul talked on and on. When he was sound asleep, he fell to the ground from the third story and was picked up dead.
Зійшовши, Павло припав до нього, обняв і сказав: Не тривожтеся, бо його душа в ньому!
Paul went down, threw himself on the young man and put his arms around him. “Don’t be alarmed,” he said. “He’s alive!”
Повернувшись, він переломив хліб і спожив, і довго промовляв, аж до світанку, а після того відбув.
Then he went upstairs again and broke bread and ate. After talking until daylight, he left.
А юнака привели живим, і безмірно зраділи.
The people took the young man home alive and were greatly comforted.
Ми ж, прийшовши до корабля, відпливли до Асона, маючи намір звідти взяти Павла, — він так нам наказав, тому що сам бажав іти пішки.
Paul’s Farewell to the Ephesian Elders
We went on ahead to the ship and sailed for Assos, where we were going to take Paul aboard. He had made this arrangement because he was going there on foot.
We went on ahead to the ship and sailed for Assos, where we were going to take Paul aboard. He had made this arrangement because he was going there on foot.
Коли ж він приєднався до нас у Асоні, ми взяли його, та й прибули до Мітилени;
When he met us at Assos, we took him aboard and went on to Mitylene.
наступного дня ми відпливли звідти і причалили напроти Хіоса. А через день відпливли до Самоса [і, перебувши в Трогилії], наступного дня прибули до Мілета,
The next day we set sail from there and arrived off Chios. The day after that we crossed over to Samos, and on the following day arrived at Miletus.
оскільки Павло надумав обминути Ефес, щоб не затриматися в Азії, бо він поспішав, аби при можливості бути в Єрусалимі на день П’ятидесятниці.
Paul had decided to sail past Ephesus to avoid spending time in the province of Asia, for he was in a hurry to reach Jerusalem, if possible, by the day of Pentecost.
А з Мілета, пославши в Ефес, він закликав пресвітерів Церкви.
From Miletus, Paul sent to Ephesus for the elders of the church.
Коли вони прибули до нього, він промовив до них: Ви знаєте, що з першого дня, відколи прийшов до Азії, я перебував з вами весь час,
When they arrived, he said to them: “You know how I lived the whole time I was with you, from the first day I came into the province of Asia.
служачи Господу з усією покірливістю, зі слізьми та випробуваннями, яких зазнав через змови юдеїв;
I served the Lord with great humility and with tears and in the midst of severe testing by the plots of my Jewish opponents.
я не ухилявся ні від чого, що вам корисне, аби говорити вам і навчати вас прилюдно і по домах,
You know that I have not hesitated to preach anything that would be helpful to you but have taught you publicly and from house to house.
засвідчуючи юдеям і грекам покаяння перед Богом і віру в Господа нашого Ісуса.
I have declared to both Jews and Greeks that they must turn to God in repentance and have faith in our Lord Jesus.
І ось тепер я, зв’язаний Духом, іду в Єрусалим, не знаючи, що там мене спіткає,
“And now, compelled by the Spirit, I am going to Jerusalem, not knowing what will happen to me there.
проте Святий Дух у кожному місці свідчить мені, кажучи, що мене очікують кайдани та муки.
I only know that in every city the Holy Spirit warns me that prison and hardships are facing me.
Але Я [ні про що не турбуюся] і не дорожу [своєю] душею, лише б [з радістю] закінчити свою дорогу та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса: засвідчити Радісну Звістку Божої благодаті!
However, I consider my life worth nothing to me; my only aim is to finish the race and complete the task the Lord Jesus has given me — the task of testifying to the good news of God’s grace.
І ось тепер я знаю, що більше не побачите мого обличчя всі ви, між якими я ходив, проповідуючи [Боже] Царство.
“Now I know that none of you among whom I have gone about preaching the kingdom will ever see me again.
Тому свідчу вам сьогодні, що я чистий від крові всіх!
Therefore, I declare to you today that I am innocent of the blood of any of you.
Адже я не ухилявся від того, щоб об’явити вам усю Божу волю.
For I have not hesitated to proclaim to you the whole will of God.
Пильнуйте себе та всю отару, в якій вас Дух Святий поставив єпископами, щоби пасти Церкву [Господа і] Бога, яку Він придбав Своєю кров’ю.
[Бо] я знаю, що після мого відходу прийдуть до вас хижі вовки, які не будуть щадити отари.
I know that after I leave, savage wolves will come in among you and will not spare the flock.
І з-поміж вас самих постануть мужі, які будуть говорити перекручене, аби потягти учнів слідом за собою.
Even from your own number men will arise and distort the truth in order to draw away disciples after them.
Тому пильнуйте, пам’ятаючи, що я зі слізьми три роки, день і ніч, не переставав навчати кожного з вас.
So be on your guard! Remember that for three years I never stopped warning each of you night and day with tears.
І тепер доручаю вас Богові та Слову Його благодаті, яке може збудувати й дати спадщину між усіма освяченими.
“Now I commit you to God and to the word of his grace, which can build you up and give you an inheritance among all those who are sanctified.
Срібла, золота чи одягу я не жадав ні від кого.
I have not coveted anyone’s silver or gold or clothing.
Самі знаєте, що моїм потребам і тим, хто був зі мною, послужили ось ці руки.
You yourselves know that these hands of mine have supplied my own needs and the needs of my companions.
Я вам увесь час показував, що так працюючи, треба захищати немічних і згадувати слова Господа Ісуса, Який Сам сказав: Блаженніше давати, ніж брати!
In everything I did, I showed you that by this kind of hard work we must help the weak, remembering the words the Lord Jesus himself said: ‘It is more blessed to give than to receive.’ ”
Промовивши це, він опустився на коліна та помолився з ними всіма.
When Paul had finished speaking, he knelt down with all of them and prayed.
Великий же був плач усіх! Припадаючи Павлові до шиї, вони цілували його,
They all wept as they embraced him and kissed him.