Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New International Version
А коли ми розлучилися з ними і відчалили, то попливли прямо і прибули до Коса; наступного дня — до Родоса, а звідти — до Патари.
On to Jerusalem
After we had torn ourselves away from them, we put out to sea and sailed straight to Kos. The next day we went to Rhodes and from there to Patara.
After we had torn ourselves away from them, we put out to sea and sailed straight to Kos. The next day we went to Rhodes and from there to Patara.
Знайшовши корабель, який плив до Фінікії, ми сіли й попливли.
We found a ship crossing over to Phoenicia, went on board and set sail.
Коли показався Кіпр, ми залишили його ліворуч і попливли до Сирії; причалили в Тирі, бо тут корабель мав вивантажити товар.
After sighting Cyprus and passing to the south of it, we sailed on to Syria. We landed at Tyre, where our ship was to unload its cargo.
Тож знайшовши учнів, ми пробули тут сім днів; вони, натхненні Духом, говорили Павлові не йти в Єрусалим.
We sought out the disciples there and stayed with them seven days. Through the Spirit they urged Paul not to go on to Jerusalem.
Коли закінчилися дні нашого перебування, ми вирушили й пішли; нас супроводжували всі з жінками та дітьми аж за межі міста. Схилившись на березі на коліна, помолилися.
When it was time to leave, we left and continued on our way. All of them, including wives and children, accompanied us out of the city, and there on the beach we knelt to pray.
Попрощавшись одне з одним, ми сіли в корабель, а вони повернулися додому.
After saying goodbye to each other, we went aboard the ship, and they returned home.
Почавши плавання з Тира, ми причалили в Птолемаїді і, привітавши братів, залишилися в них на один день.
We continued our voyage from Tyre and landed at Ptolemais, where we greeted the brothers and sisters and stayed with them for a day.
Наступного дня вийшли [ті, хто з Павлом], і прибули до Кесарії та завітали до дому євангеліста Филипа, одного із семи, і залишилися в нього.
Leaving the next day, we reached Caesarea and stayed at the house of Philip the evangelist, one of the Seven.
Він мав чотирьох дочок — дівчат, які пророкували.
He had four unmarried daughters who prophesied.
Оскільки [ми] перебували тут багато днів, то прийшов з Юдеї якийсь пророк на ім’я Агав.
After we had been there a number of days, a prophet named Agabus came down from Judea.
І коли прибув до нас, то взяв пояс Павла, зв’язав собі руки та ноги і сказав: Так звіщає Святий Дух: Мужа, власника цього пояса, отак зв’яжуть юдеї в Єрусалимі й видадуть у руки язичників.
Coming over to us, he took Paul’s belt, tied his own hands and feet with it and said, “The Holy Spirit says, ‘In this way the Jewish leaders in Jerusalem will bind the owner of this belt and will hand him over to the Gentiles.’ ”
Коли ми це почули, то благали — і ми, і тутешні, — щоб він не йшов у Єрусалим.
When we heard this, we and the people there pleaded with Paul not to go up to Jerusalem.
А Павло відповів: Що ви робите, плачучи й надриваючи мені серце? Адже я готовий не тільки бути ув’язненим, але й померти в Єрусалимі за Ім’я Господа Ісуса!
Then Paul answered, “Why are you weeping and breaking my heart? I am ready not only to be bound, but also to die in Jerusalem for the name of the Lord Jesus.”
Оскільки він не піддавався, ми замовкли, сказавши: Нехай буде Господня воля.
When he would not be dissuaded, we gave up and said, “The Lord’s will be done.”
Після цих днів, приготувавшись, пішли ми в Єрусалим.
After this, we started on our way up to Jerusalem.
Прийшли з нами і деякі учні з Кесарії, які привели нас до того, у кого ми мали гостювати, — до одного Мнасона з Кіпру, давнього учня.
Some of the disciples from Caesarea accompanied us and brought us to the home of Mnason, where we were to stay. He was a man from Cyprus and one of the early disciples.
Коли ми прибули в Єрусалим, брати прийняли нас з любов’ю.
Paul’s Arrival at Jerusalem
When we arrived at Jerusalem, the brothers and sisters received us warmly.
When we arrived at Jerusalem, the brothers and sisters received us warmly.
А наступного дня пішов Павло з нами до Якова; посходилися і всі старші.
The next day Paul and the rest of us went to see James, and all the elders were present.
Привітавши їх, він докладно розповідав про все, що зробив Бог між язичниками завдяки його служінню.
Paul greeted them and reported in detail what God had done among the Gentiles through his ministry.
Вони ж, почувши, славили Бога і сказали йому: Чи бачиш, брате, скільки тисяч юдеїв, які повірили? І всі вони ревні прихильники Закону!
When they heard this, they praised God. Then they said to Paul: “You see, brother, how many thousands of Jews have believed, and all of them are zealous for the law.
Але донеслося до них про тебе, що навчаєш усіх тих юдеїв, які між язичниками, відступати від Мойсея, говориш їм не робити обрізання дітям і не дотримуватися звичаїв.
They have been informed that you teach all the Jews who live among the Gentiles to turn away from Moses, telling them not to circumcise their children or live according to our customs.
Тож як бути? Напевне, [збереться натовп], бо почують, що ти прийшов.
What shall we do? They will certainly hear that you have come,
Тому зроби те, що тобі радимо. Є в нас четверо чоловіків, які пов’язані обітницею.
so do what we tell you. There are four men with us who have made a vow.
Візьми їх і очистися з ними, заплати за них витрати, щоб вони обстригли голови. І всі довідаються, що чутки про тебе неправдиві, але що й сам дотримуєшся Закону, живеш згідно з ним.
Take these men, join in their purification rites and pay their expenses, so that they can have their heads shaved. Then everyone will know there is no truth in these reports about you, but that you yourself are living in obedience to the law.
А стосовно язичників, які повірили, ми, обміркувавши, написали, щоб [вони не дотримувалися нічого з того, а тільки щоб] оберігали себе від посвяченого ідолам, крові, задушеного і розпусти.
As for the Gentile believers, we have written to them our decision that they should abstain from food sacrificed to idols, from blood, from the meat of strangled animals and from sexual immorality.”
Тоді Павло, взявши чоловіків, очистився з ними наступного дня і ввійшов до храму сповістити, коли закінчаться дні очищення і за кожного з них буде принесено жертву.
The next day Paul took the men and purified himself along with them. Then he went to the temple to give notice of the date when the days of purification would end and the offering would be made for each of them.
А коли мали закінчитися сім днів, юдеї, які з Азії, побачивши Павла в храмі, підбурили весь натовп і наклали на нього руки,
Paul Arrested
When the seven days were nearly over, some Jews from the province of Asia saw Paul at the temple. They stirred up the whole crowd and seized him,
When the seven days were nearly over, some Jews from the province of Asia saw Paul at the temple. They stirred up the whole crowd and seized him,
вигукуючи: Мужі ізраїльські, допоможіть! Це людина, яка всіх усюди навчає проти народу, Закону і цього місця! Та ще й греків увів до храму і збезчестив це святе місце!
shouting, “Fellow Israelites, help us! This is the man who teaches everyone everywhere against our people and our law and this place. And besides, he has brought Greeks into the temple and defiled this holy place.”
Бо вони побачили з ним у місті Трохима з Ефеса й думали, що Павло ввів його в храм.
(They had previously seen Trophimus the Ephesian in the city with Paul and assumed that Paul had brought him into the temple.)
Заметушилося все місто, і було збіговисько народу; схопивши Павла, потягли його геть із храму, а двері негайно зачинили.
The whole city was aroused, and the people came running from all directions. Seizing Paul, they dragged him from the temple, and immediately the gates were shut.
Коли ж намагалися вони його вбити, вістка, що заворушився весь Єрусалим, дійшла до тисяцького когорти.
While they were trying to kill him, news reached the commander of the Roman troops that the whole city of Jerusalem was in an uproar.
Узявши воїнів та сотників, він негайно подався до них, а вони, побачивши тисяцького й воїнів, перестали бити Павла.
He at once took some officers and soldiers and ran down to the crowd. When the rioters saw the commander and his soldiers, they stopped beating Paul.
Тоді тисяцький підійшов, схопив його, наказав скувати двома залізними ланцюгами та випитував, хто він і що зробив.
The commander came up and arrested him and ordered him to be bound with two chains. Then he asked who he was and what he had done.
Але кожний у натовпі кричав щось своє. Він же, не маючи змоги докладно зрозуміти через колотнечу, наказав відвести його до казарми.
Some in the crowd shouted one thing and some another, and since the commander could not get at the truth because of the uproar, he ordered that Paul be taken into the barracks.
Коли ж ступив на сходи, воїни були змушені нести його через несамовитість юрби,
When Paul reached the steps, the violence of the mob was so great he had to be carried by the soldiers.
бо слідом ішов незліченний натовп, який кричав: Геть його!
The crowd that followed kept shouting, “Get rid of him!”
Як мали ввійти в казарми, Павло сказав тисяцькому: Чи можна мені щось тобі сказати? Той відповів: То ти знаєш по-грецькому?
Paul Speaks to the Crowd
As the soldiers were about to take Paul into the barracks, he asked the commander, “May I say something to you?”
“Do you speak Greek?” he replied.
As the soldiers were about to take Paul into the barracks, he asked the commander, “May I say something to you?”
“Do you speak Greek?” he replied.
Ти часом не той єгиптянин, який перед цими днями вчинив заколот і вивів у пустелю чотири тисячі вбивць?
“Aren’t you the Egyptian who started a revolt and led four thousand terrorists out into the wilderness some time ago?”
А Павло відповів: Я — чоловік, юдей із Тарса в Килікії, громадянин славного міста. Благаю тебе, дозволь мені промовити до народу!
Paul answered, “I am a Jew, from Tarsus in Cilicia, a citizen of no ordinary city. Please let me speak to the people.”