Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Поглянувши на синедріон, Павло сказав: Мужі-брати, я до цього дня служив Богові з усієї доброї совісті!
Павел, устремив взор на синедрион, сказал: мужи братия! я всею доброю совестью жил пред Богом до сего дня.
Та первосвященик Ананій наказав своїм прислужникам бити його в уста.
Первосвященник же Анания стоявшим перед ним приказал бить его по устам.
Тоді Павло сказав йому: Бог тебе битиме, стіно побілена! Ти ж сидиш, щоб судити мене за Законом, а наказуєш, переступаючи Закон, бити мене!
Тогда Павел сказал ему: Бог будет бить тебя, стена подбелённая! ты сидишь, чтобы судить по закону, и, вопреки закону, велишь бить меня.
А прислужники сказали: Ти докоряєш первосвященикові Божому?
Предстоящие же сказали: первосвященника Божия поносишь?
Павло ж промовив: Не знав я, брати, що це первосвященик, адже написано, що начальника свого народу не лихословитимеш!
Павел сказал: я не знал, братия, что он первосвященник; ибо написано: «начальствующего в народе твоём не злословь».
Зрозумівши, що одна частина тут — садукеї [1] , а друга — фарисеї, Павло вигукнув у синедріоні: Мужі-брати, я ж фарисей, син фарисеїв! За надію на воскресіння мертвих мене судять!
Узнав же Павел, что тут одна часть саддукеев, а другая фарисеев, возгласил в синедрионе: мужи братия! я фарисей, сын фарисея; за чаяние воскресения мёртвых меня судят.
Як тільки він це промовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і збори поділилися.
Когда же он сказал это, произошла распря между фарисеями и саддукеями, и собрание разделилось.
Адже садукеї твердять, що немає ні воскресіння, ні ангела, ні Духа, а фарисеї це визнають.
Ибо саддукеи говорят, что нет воскресения, ни Ангела, ни духа; а фарисеи признают и то и другое.
І зчинився великий галас, і деякі книжники, які були з групи фарисеїв, підійнявшись, чинили опір, кажучи: Ми не знаходимо нічого лихого в цій людині. Що ж, як Дух заговорив до нього чи ангел? [Не будемо воювати з Богом!]
Сделался большой крик; и, встав, книжники фарисейской стороны спорили, говоря: ничего худого мы не находим в этом человеке; если же дух или Ангел говорил ему, не будем противиться Богу.
А як здійнялася велика колотнеча, тисяцький, боячись, щоб вони Павла не роздерли, наказав воїнам увійти, забрати його з-посеред них і відвести до казарми.
Но как раздор увеличился, то тысяченачальник, опасаясь, чтобы они не растерзали Павла, повелел воинам сойти взять его из среды их и отвести в крепость.
А наступної ночі Господь, ставши перед ним, промовив: Кріпися, [Павле]! Бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так тобі треба свідчити й у Римі!
В следующую ночь Господь, явившись ему, сказал: дерзай, Павел; ибо, как ты свидетельствовал о Мне в Иерусалиме, так надлежит тебе свидетельствовать и в Риме.
А коли настав день, [деякі] юдеї, вчинивши змову, дали клятву, запевняючи, що не їстимуть і не питимуть, доки не вб’ють Павла.
С наступлением дня некоторые Иудеи сделали умысел, и заклялись не есть и не пить, доколе не убьют Павла.
Було понад сорок тих, які склали цю спільну клятву.
Было же более сорока сделавших такое заклятие.
Вони, підійшовши до первосвящеників і старших, сказали: Ми дали клятву нічого не їсти, доки не вб’ємо Павла.
Они, придя к первосвященникам и старейшинам, сказали: мы клятвою заклялись не есть ничего, пока не убьём Павла.
Тож ви тепер із синедріоном скажіть тисяцькому, щоби [завтра] привів його до вас, ніби бажаєте докладніше довідатися про нього. Ми ж, перш ніж він прибуде, готові його вбити.
Итак, ныне же вы с синедрионом дайте знать тысяченачальнику, чтобы он завтра вывел его к вам, как будто вы хотите точнее рассмотреть дело о нём; мы же, прежде нежели он приблизится, готовы убить его.
А син сестри Павла, почувши про засідку, прибув і, ввійшовши до казарми, сповістив Павлові.
Услышав о сём умысле, сын сестры Павловой пришёл и, войдя в крепость, уведомил Павла.
Павло ж, покликавши одного із сотників, сказав: Проведи цього юнака до тисяцького, бо має йому щось сказати.
Павел же, призвав одного из сотников, сказал: отведи этого юношу к тысяченачальнику, ибо он имеет нечто сказать ему.
А тоді той, узявши його, привів до тисяцького й сказав: В’язень Павло, покликавши мене, попросив провести до тебе цього юнака, який має щось тобі сказати.
Тот, взяв его, привёл к тысяченачальнику и сказал: узник Павел, призвав меня, просил отвести к тебе этого юношу, который имеет нечто сказать тебе.
Узявши його за руку й відвівши вбік, тисяцький запитав: Що ти маєш мені сповістити?
Тысяченачальник, взяв его за руку и отойдя с ним в сторону, спрашивал: что такое имеешь ты сказать мне?
Той розповів: Юдеї змовилися попросити тебе, щоби завтра привів ти Павла до синедріону, ніби бажають вони докладніше випитати його.
Он отвечал, что Иудеи согласились просить тебя, чтобы ты завтра вывел Павла пред синедрион, как будто они хотят точнее исследовать дело о нём.
Ти ж не вір їм, бо на нього чекають у засідці понад сорок чоловік із них, які між собою склали клятву не їсти і не пити, доки не вб’ють його. Тож тепер вони готові й очікують від тебе розпорядження.
Но ты не слушай их; ибо его подстерегают более сорока человек из них, которые заклялись не есть и не пить, доколе не убьют его; и они теперь готовы, ожидая твоего распоряжения.
Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши: Нікому не розповідай, що ти мене повідомив про це.
Тогда тысяченачальник отпустил юношу, сказав: никому не говори, что ты объявил мне это.
І, покликавши якихось двох сотників, сказав: Приготуйте двісті воїнів, сімдесят кіннотників і двісті стрільців, щоби після третьої години ночі вони вирушили до Кесарії;
И, призвав двух сотников, сказал: приготовьте мне воинов пеших двести, конных семьдесят и стрелков двести, чтобы с третьего часа ночи шли в Кесарию.
і приведіть в’ючних тварин, щоби посадити Павла та відпровадити до намісника Фелікса!
Приготовьте также ослов, чтобы, посадив Павла, препроводить его к правителю Феликсу.
Клавдій Лисій — шановному намісникові Феліксові: вітання! [2]
«Клавдий Лисий достопочтенному правителю Феликсу — радоваться.
Цього мужа, якого схопили юдеї та хотіли вбити, я врятував, приступивши з воїнами та довідавшись, що він римлянин.
Сего человека Иудеи схватили и готовы были убить; я, придя с воинами, отнял его, узнав, что он Римский гражданин.
Бажаючи дізнатися про причину, у чому його звинувачували, я повів [його] до їхнього синедріону.
Потом, желая узнать, в чём обвиняли его, привёл его в синедрион их
Я виявив, що його звинувачували в питаннях їхнього Закону і що немає жодної провини, вартої смерті або кайданів.
и нашёл, что его обвиняют в спорных мнениях, касающихся закона их, но что нет в нём никакой вины, достойной смерти или оков.
Коли мені стало відомо про лихий задум, який мали [юдеї] проти цього мужа, негайно послав я його до тебе, наказавши і обвинувачам говорити перед тобою те, що мають проти нього. [Будь здоровий!]
А как до меня дошло, что Иудеи злоумышляют на этого человека, то я немедленно послал его к тебе, приказав и обвинителям говорить на него перед тобою. Будь здоров».
Тож воїни, згідно з наказом, взяли Павла, повели вночі до Антипатриди,
Итак, воины, по данному им приказанию, взяв Павла, повели ночью в Антипатриду.
а наступного дня, залишивши кіннотників, щоб ішли з ним, повернулися до табору.
А на другой день, предоставив конным идти с ним, возвратились в крепость.
А ті прибули до Кесарії й, давши листа намісникові, поставили перед ним і Павла.
А те, придя в Кесарию и отдав письмо правителю, представили ему и Павла.
Прочитавши листа та запитавши, з якого він краю, і довідавшись, що з Килікії,
Правитель, прочитав письмо, спросил, из какой он области, и, узнав, что из Киликии, сказал: