Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New International Version
А коли ми врятувалися, то довідалися, що острів зветься Мальта.
Paul Ashore on Malta
Once safely on shore, we found out that the island was called Malta.
Once safely on shore, we found out that the island was called Malta.
Тубільці виявили нам надзвичайну людяність; запаливши вогонь, вони приймали нас усіх, тому що був дощ і холод.
The islanders showed us unusual kindness. They built a fire and welcomed us all because it was raining and cold.
Коли Павло назбирав купу хмизу й поклав на вогонь, то змія, виповзши через жар, учепилася в його руку.
Paul gathered a pile of brushwood and, as he put it on the fire, a viper, driven out by the heat, fastened itself on his hand.
Як тубільці побачили, що змія звисає з його руки, то говорили один одному: Напевно, цей чоловік — убивця, оскільки йому, врятованому від моря, помста не дозволила жити!
When the islanders saw the snake hanging from his hand, they said to each other, “This man must be a murderer; for though he escaped from the sea, the goddess Justice has not allowed him to live.”
А він струснув змію у вогонь, не зазнавши жодної шкоди.
But Paul shook the snake off into the fire and suffered no ill effects.
Вони ж очікували, що він спухне або вмить упаде мертвий. Як того довго очікували і бачили, що нічого злого йому не стається, змінили думку й почали говорити, що він — бог.
The people expected him to swell up or suddenly fall dead; but after waiting a long time and seeing nothing unusual happen to him, they changed their minds and said he was a god.
Навколо того місця були володіння начальника острова на ім’я Публій, який, прийнявши нас, три дні щиро виявляв гостинність.
There was an estate nearby that belonged to Publius, the chief official of the island. He welcomed us to his home and showed us generous hospitality for three days.
І сталося, що батько Публія лежав хворий на гарячку і дизентерію; Павло, ввійшовши до нього і помолившись, поклав на нього руки й оздоровив його.
His father was sick in bed, suffering from fever and dysentery. Paul went in to see him and, after prayer, placed his hands on him and healed him.
Коли ж це сталося, то й інші на острові, хто мав недуги, приходили й оздоровлялися.
When this had happened, the rest of the sick on the island came and were cured.
І вони вшанували нас великими почестями, а як ми відпливали, давали нам усе, що було потрібно.
They honored us in many ways; and when we were ready to sail, they furnished us with the supplies we needed.
А по трьох місяцях ми відпливли олександрійським кораблем зі знаком Діоскурів, що перезимував на острові.
Paul’s Arrival at Rome
After three months we put out to sea in a ship that had wintered in the island — it was an Alexandrian ship with the figurehead of the twin gods Castor and Pollux.
After three months we put out to sea in a ship that had wintered in the island — it was an Alexandrian ship with the figurehead of the twin gods Castor and Pollux.
Допливши до Сіракуз, ми пробули там три дні.
We put in at Syracuse and stayed there three days.
Відпливши звідти, прибули до Реґії. А як через день повіяв південний вітер, то наступного дня ми прибули до Путеол,
From there we set sail and arrived at Rhegium. The next day the south wind came up, and on the following day we reached Puteoli.
де знайшли братів, а вони вмовили нас пробути з ними сім днів. Таким чином, ми підійшли до Рима.
There we found some brothers and sisters who invited us to spend a week with them. And so we came to Rome.
А звідти брати, почувши про нас, вийшли нам назустріч аж до форуму Апія і до Трьох Таверн. Побачивши їх, Павло подякував Богові й підбадьорився.
The brothers and sisters there had heard that we were coming, and they traveled as far as the Forum of Appius and the Three Taverns to meet us. At the sight of these people Paul thanked God and was encouraged.
Коли ж ми прийшли в Рим, [сотник передав в’язнів воєводі], а Павлові дозволено було перебувати окремо зі своїм сторожем, воїном.
When we got to Rome, Paul was allowed to live by himself, with a soldier to guard him.
І сталося, що через три дні Павло скликав знатних юдеїв. Коли вони зійшлися, сказав їм: Мужі-брати, хоч я нічого не зробив проти народу або батьківських звичаїв, мене передали з Єрусалима в’язнем у руки римлян,
Paul Preaches at Rome Under Guard
Three days later he called together the local Jewish leaders. When they had assembled, Paul said to them: “My brothers, although I have done nothing against our people or against the customs of our ancestors, I was arrested in Jerusalem and handed over to the Romans.
Three days later he called together the local Jewish leaders. When they had assembled, Paul said to them: “My brothers, although I have done nothing against our people or against the customs of our ancestors, I was arrested in Jerusalem and handed over to the Romans.
які, розсудивши мою справу, хотіли відпустити, бо жодної провини, вартої смерті, не було на мені.
They examined me and wanted to release me, because I was not guilty of any crime deserving death.
Та юдеї були проти, тому я змушений був покликатися на кесаря, — не для того, щоб народ мій у чомусь звинуватити.
The Jews objected, so I was compelled to make an appeal to Caesar. I certainly did not intend to bring any charge against my own people.
Саме з цієї причини попросив, щоб вас побачити й порозмовляти, бо заради надії Ізраїля закований я в ці кайдани.
For this reason I have asked to see you and talk with you. It is because of the hope of Israel that I am bound with this chain.”
А вони відказали йому: Ми ні листа про тебе не одержали з Юдеї, і жоден із братів, прийшовши, не сповістив і не сказав чогось злого про тебе.
They replied, “We have not received any letters from Judea concerning you, and none of our people who have come from there has reported or said anything bad about you.
Хочемо від тебе почути, що думаєш, бо про цю секту відомо нам, що їй скрізь чинять опір.
But we want to hear what your views are, for we know that people everywhere are talking against this sect.”
У призначений день багато хто прийшов до нього в господу. Він від ранку аж до вечора говорив їм, засвідчуючи про Боже Царство, переконував їх про Ісуса із Закону Мойсея і пророків.
They arranged to meet Paul on a certain day, and came in even larger numbers to the place where he was staying. He witnessed to them from morning till evening, explaining about the kingdom of God, and from the Law of Moses and from the Prophets he tried to persuade them about Jesus.
Та деякі вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.
Some were convinced by what he said, but others would not believe.
Коли ж не погодилися одні з одними та стали відходити, Павло промовив так: Добре сказав Дух Святий через пророка Ісаю до ваших батьків,
They disagreed among themselves and began to leave after Paul had made this final statement: “The Holy Spirit spoke the truth to your ancestors when he said through Isaiah the prophet:
проголошуючи: Іди до цього народу і скажи: Слухом почуєте, та не зрозумієте; вдивляючись, будете дивитися, та не побачите.
“ ‘Go to this people and say,
“You will be ever hearing but never understanding;
you will be ever seeing but never perceiving.”
“You will be ever hearing but never understanding;
you will be ever seeing but never perceiving.”
Адже серце цього народу загрубіло, і вухами важко стали сприймати, і свої очі примружили, аби часом не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти серцем, і не навернутися, — щоб Я оздоровив їх.
Тож нехай буде вам відомо, що це Боже спасіння послано до язичників, — і вони почують!
“Therefore I want you to know that God’s salvation has been sent to the Gentiles, and they will listen!”
А він цілих два роки перебував на власному утриманні й приймав усіх, хто приходив до нього,
For two whole years Paul stayed there in his own rented house and welcomed all who came to see him.