Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Петра 1) | (1 Петра 3) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Отже, відкладіть усяке зло, усякий обман, лицемірство, заздрість та всілякі обмови
  • Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови,
  • і, як новонароджені немовлята, жадайте чистого духовного молока, щоб на ньому ви зросли для спасіння,
  • жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння,
  • бо ви скуштували, що Господь добрий.
  • якщо ви скуштували, який Господь добрий.
  • Приходьте до Нього — живого коштовного Каменя, знехтуваного людьми, але вибраного Богом.
  • Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого.
  • І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби бути святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.
  • А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.
  • Адже в Писанні зазначено: Ось, Я кладу на Сіоні Камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений!
  • Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться.»
  • Отже, для вас, які вірите, — дорогоцінність, а для тих, хто не вірить, — камінь, яким знехтували будівничі. Він став наріжним каменем,
  • Вам, отже, що віруєте, — честь! Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, — він став головним на углі,
  • і каменем спотикання, і скелею спокуси! Вони спотикаються, не вірячи в Слово; на це вони й поставлені.
  • каменем спотикання і скелею падіння. Вони об нього спотикаються, бо не вірять у слово, на що вони й були призначені.
  • А ви — рід вибраний, царське священство, святий народ, придбаний, аби звіщати чесноти Того, Хто вас покликав із темряви до дивного Його світла.
  • Ви ж — рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло;
  • Ви колись були «ненарод», а тепер народ Божий; ви колись були «непомилувані», а тепер ви помилувані.
  • ви, колись — не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.
  • Улюблені, благаю вас, як чужинців і мандрівників, стримуватися від тілесних пожадливостей, які воюють проти душі,
  • Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють.
  • мати добру поведінку серед язичників, щоби через те, за що вас обмовляють, мов злочинців, побачивши добрі діла, прославили Бога в день відвідин.
  • Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин.
  • Отже, підкоріться всякій людській владі задля Господа, — чи цареві, як володареві,
  • Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві верховному володареві,
  • чи правителям, як від Нього посланих, аби карати злочинців і хвалити тих, хто чинить добро.
  • чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям
  • Оскільки така Божа воля, щоб вони добрими вчинками приборкували неуцтво немудрих людей,
  • Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих.
  • як вільні, — котрі не використовують свободу як прикриття для зла, — але як раби Божі.
  • Поводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі.
  • Шануйте всіх, любіть братерство, бійтеся Бога, поважайте царя.
  • Усіх поважайте, любіть усіх братів, Бога страхайтеся, царя шануйте.
  • Слуги, із повним страхом коріться панам не тільки добрим та лагідним, а й прикрим.
  • Слуги, з глибокою пошаною коріться панам вашим, і то не тільки добрим та лагідним, але й прикрим.
  • Тому що це благодать [перед Богом], коли хто свідомо, задля Бога переносить злидні, страждаючи несправедливо.
  • Бо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога, терпить злидні, страждаючи несправедливо.
  • Адже яка честь, коли зазнаєте покарання за провини? Але коли терпите й страждаєте, роблячи добро, — це благодать перед Богом.
  • Яка бо похвала страждати, коли вас б'ють за те, що ви завинили? Але коли ви, робивши добро, за те страждаєте і переносите страждання терпеливо — це благодать у Бога.
  • На це ви були покликані, тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами.
  • Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами;
  • Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його;
  • той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося,
  • коли Його лихословили, Він не лихословив; страждаючи, не погрожував, а передавав Тому, Хто судить справедливо.
  • хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо;
  • Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені.
  • він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, — ми, що його синяками зцілились.
  • Адже ви були як блукаючі вівці, а тепер повернулися до пастиря і наставника ваших душ.
  • Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших.

  • ← (1 Петра 1) | (1 Петра 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025