Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New King James Version
Ось слова, які Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на заході, поблизу Червоного моря, між Фараном, Тофолом, Ловоном, Авлоном та Катахризеєм.
З Хориву до гори Сиїр, до Кадис-Варни подорож триває одинадцять днів.
It is eleven days’ journey from Horeb by way of Mount Seir to Kadesh Barnea.
І сталося, — сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей промовив до всіх ізраїльських синів, переказуючи все, що Господь заповів йому щодо них.
Now it came to pass in the fortieth year, in the eleventh month, on the first day of the month, that Moses spoke to the children of Israel according to all that the Lord had given him as commandments to them,
Після розгрому Сеона, царя аморейців, який жив у Есевоні, та Оґа, царя Васану, який жив в Астароті й у Едраїні,
в землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав роз’яснювати цей закон, кажучи:
On this side of the Jordan in the land of Moab, Moses began to explain this law, saying,
Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві, кажучи: Досить вам жити на цій горі!
“The Lord our God spoke to us in Horeb, saying: ‘You have dwelt long enough at this mountain.
Розвертайтеся, рушайте і йдіть на гору аморейців та в усі околиці Арави: на гору і на рівнину, на південь і на узбережжя, у землю ханаанців та в Антиливан, аж до великої ріки Євфрат.
Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть у неї й заволодійте землею, яку Я поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову, дати їм та їхнім нащадкам після них.
Того часу я звернувся до вас, кажучи: Я не в змозі носити вас сам.
Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що кількісно вас сьогодні — як небесних зірок!
The Lord your God has multiplied you, and here you are today, as the stars of heaven in multitude.
Нехай Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас в тисячу разів більше, ніж вас є зараз, і нехай поблагословить вас, як Він і сказав вам, —
May the Lord God of your fathers make you a thousand times more numerous than you are, and bless you as He has promised you!
та як я зможу сам нести ваші клопоти, ваш характер та ваші суперечки?
How can I alone bear your problems and your burdens and your complaints?
Візьміть собі мудрих, досвідчених та розсудливих мужів у ваших племенах, і я поставлю їх провідниками над вами.
А ви відповіли мені й мовили: Річ, що ти сказав учинити, — добра!
And you answered me and said, ‘The thing which you have told us to do is good.’
Тож я взяв з-поміж вас мудрих, досвідчених і розсудливих мужів і поставив їх тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими, десяцькими та писарями для ваших суддів, щоб вони провадили вас.
Того часу я звелів вашим суддям, кажучи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами і справедливо розсуджуйте справи між будь-яким чоловіком та його братом чи захожим.
“Then I commanded your judges at that time, saying, ‘Hear the cases between your brethren, and judge righteously between a man and his brother or the stranger who is with him.
На суді не зважай на особу, суди так малого, як і великого, не поступайся перед особою жодного чоловіка, бо суд — Божий. А якщо якась справа буде для вас заважка, то приносьте її до мене, — і я її вислуховуватиму.
You shall not show partiality in judgment; you shall hear the small as well as the great; you shall not be afraid in any man’s presence, for the judgment is God’s. The case that is too hard for you, bring to me, and I will hear it.’
І того часу я дав вам усі настанови, які ви маєте виконувати.
And I commanded you at that time all the things which you should do.
Вирушивши з Хориву, ми пішли через усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили, до аморейської гори, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадис-Варни.
Israel’s Refusal to Enter the Land
“So we departed from Horeb, and went through all that great and terrible wilderness which you saw on the way to the mountains of the Amorites, as the Lord our God had commanded us. Then we came to Kadesh Barnea.
“So we departed from Horeb, and went through all that great and terrible wilderness which you saw on the way to the mountains of the Amorites, as the Lord our God had commanded us. Then we came to Kadesh Barnea.
І я сказав вам: Ідіть до аморейської гори, яку Господь, ваш Бог, дає вам.
And I said to you, ‘You have come to the mountains of the Amorites, which the Lord our God is giving us.
Ось Господь, ваш Бог, віддав вам перед вашим обличчям цю землю. Підіймайтеся, заволодійте нею, як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не будьте полохливі.
Look, the Lord your God has set the land before you; go up and possess it, as the Lord God of your fathers has spoken to you; do not fear or be discouraged.’
Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлімо попереду себе чоловіків, нехай вони оглянуть для нас ту землю й нехай сповістять нам відомості про дорогу, якою ми підійматимемося, та про міста, в які ввійдемо.
“And every one of you came near to me and said, ‘Let us send men before us, and let them search out the land for us, and bring back word to us of the way by which we should go up, and of the cities into which we shall come.’
Сподобалось мені те слово, тож я взяв з-поміж вас дванадцять чоловіків, — по одному чоловіку на плем’я.
“The plan pleased me well; so I took twelve of your men, one man from each tribe.
Розвернувшись, вони піднялися на гору, пішли до Долини Виноградного Грона та обстежили її.
And they departed and went up into the mountains, and came to the Valley of Eshcol, and spied it out.
Відтак взяли у свої руки плодів тієї землі, принесли до нас та казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам!
They also took some of the fruit of the land in their hands and brought it down to us; and they brought back word to us, saying, ‘It is a good land which the Lord our God is giving us.’
Та ви не захотіли йти і не послухалися веління Господа, вашого Бога.
“Nevertheless you would not go up, but rebelled against the command of the Lord your God;
Ви нарікали по своїх наметах і казали: Господь вивів нас з Єгипетської землі з ненависті до нас, — щоб видати нас в руки аморейців, аби вигубити нас.
and you complained in your tents, and said, ‘Because the Lord hates us, He has brought us out of the land of Egypt to deliver us into the hand of the Amorites, to destroy us.
Куди ж ми йдемо? Ваші брати відняли ваше серце, кажучи: Це великий, численний, сильніший від нас народ та великі, укріплені мурами до небес міста! Навіть синів велетнів ми там бачили.
Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!
“Then I said to you, ‘Do not be terrified, or afraid of them.
Господь, ваш Бог, Який іде попереду, перед вашим обличчям, — це Він воюватиме разом з вами проти них — саме так, як Він учинив із вами в Єгипетській землі
The Lord your God, who goes before you, He will fight for you, according to all He did for you in Egypt before your eyes,
та в цій пустелі, де ви бачили, як Господь, твій Бог, вигодовував тебе, немов би хтось з людей вигодовував свого сина, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, поки дійшли до цього місця.
and in the wilderness where you saw how the Lord your God carried you, as a man carries his son, in all the way that you went until you came to this place.’
Та в цьому слові ви не повірили Господу, вашому Богові,
Yet, for all that, you did not believe the Lord your God,
Який іде попереду вас під час подорожі, щоб вибирати для вас місце, ведучи вас вночі — у вогні, показуючи вам дорогу, якою вам іти, а вдень — у хмарі.
who went in the way before you to search out a place for you to pitch your tents, to show you the way you should go, in the fire by night and in the cloud by day.
Господь почув ваші слова і, розгнівавшись, поклявся, кажучи:
The Penalty for Israel’s Rebellion
“And the Lord heard the sound of your words, and was angry, and took an oath, saying,
“And the Lord heard the sound of your words, and was angry, and took an oath, saying,
Ніхто із цих чоловіків не побачить тієї доброї землі, яку Я поклявся дати їхнім батькам, —
за винятком Халева, сина Єфонії: він побачить її, і йому та його синам Я дам землю, по якій він ходив, бо він тримався того, що Господнє.
Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!
The Lord was also angry with me for your sakes, saying, ‘Even you shall not go in there.
Ісус, Навина син, який стоїть поруч з тобою, — він туди ввійде! Підбадьор його, бо це він передасть її у спадщину Ізраїлю.
Joshua the son of Nun, who stands before you, he shall go in there. Encourage him, for he shall cause Israel to inherit it.
І всі малі діти, які сьогодні ще не знають добра і зла, — вони туди ввійдуть, їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.
‘Moreover your little ones and your children, who you say will be victims, who today have no knowledge of good and evil, they shall go in there; to them I will give it, and they shall possess it.
Повернувши назад, ви пішли отаборитися в пустелю, у напрямку до Червоного моря.
But as for you, turn and take your journey into the wilderness by the Way of the Red Sea.’
Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом, нашим Богом. Ми піднімемось на гору і воюватимемо — саме так, як Господь, наш Бог, велів нам. Кожний з вас узяв своє військове знаряддя, і, зібравшись, ви піднялися на гору.
“Then you answered and said to me, ‘We have sinned against the Lord; we will go up and fight, just as the Lord our God commanded us.’ And when everyone of you had girded on his weapons of war, you were ready to go up into the mountain.
Та Господь сказав мені: Скажи їм: Не підіймайтеся і не воюйте, бо Мене немає з вами, — щоб ви не були розгромлені перед вашими ворогами!
“And the Lord said to me, ‘Tell them, “Do not go up nor fight, for I am not among you; lest you be defeated before your enemies.” ’
І я говорив вам це, та ви мене не послухали; ви переступили Господнє веління і, упершись, таки піднялися на гору.
Та назустріч вам вийшов амореєць, який жив на тій горі, і вони погнали вас, як це роблять бджоли, і громили вас від Сиїру аж до Ерми.
And the Amorites who dwelt in that mountain came out against you and chased you as bees do, and drove you back from Seir to Hormah.
Тоді, сівши, ви плакали перед Господом, та Господь не слухав вашого голосу і не зважав на вас.
Then you returned and wept before the Lord, but the Lord would not listen to your voice nor give ear to you.