Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Римлян 3) | (Римлян 5) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?
  • Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш праотець, за тілом?
  • Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.
  • Бо коли Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.
  • Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!
  • Що бо говорить Письмо? Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання.
  • Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне.
  • Тому, хто виконує якусь роботу, заробіток рахується не як ласка, але як щось належне;
  • А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність.
  • тому ж, хто не виконує, а вірує в того, який оправдує нечестивця, віра його рахується за оправдання.
  • Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:
  • Як то й Давид проголошує щасливим чоловіка, якому Бог зараховує оправдання без діл:
  • Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи.
  • «Щасливі ті, яким відпущені беззаконня і яким гріхи прикриті.
  • Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!
  • Щаслива людина, якій Господь гріха не порахує.»
  • Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність.
  • Чи ж оце щастя лише для обрізаних, а чи й для необрізаних? Бо ми говоримо: «Віра була зарахована Авраамові як оправдання.»
  • Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!
  • Як же зарахована? Як він уже був обрізаний, чи як ще необрізаний? Не як він був обрізаний, але як необрізаний.
  • А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність;
  • І він прийняв ознаку обрізання, — печать оправдання, через віру, яку мав, бувши необрізаним, щоб бути батьком усіх тих, які вірять, не будучи обрізаними, щоб оправдання було їм теж пораховане;
  • щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам.
  • і щоб він був батьком обрізання не лиш обрізаним, але й тим, що ходять слідами віри, яку ще перед обрізанням мав батько наш Авраам.
  • Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри.
  • Бож не через закон була дана обітниця, зроблена Авраамові чи його потомству, що він буде спадкоємцем світу, але через оправдання віри, —
  • Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.
  • бо коли спадкоємці ті, що в законі, то віра не має сили й обітниця не має вартости:
  • Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу.
  • закон бо викликає гнів, а там, де нема закону, нема й переступу.
  • Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;
  • Тому, отже, обітниця від віри, щоб була вона дарова і забезпечена всім нащадкам, не тільки тим, що з закону, але й тим, що з віри Авраама, який є батько нам усім,
  • як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.
  • як написано: «Я настановив тебе батьком багатьох народів, — перед тим, в кого він увірував, — перед Богом, що оживляє мертвих і кличе те, чого немає, наче б воно існувало.»
  • Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.
  • Він, проти надії надіявшись, повірив, що стане батьком багатьох народів, згідно з тим, як було сказано: «Таке буде твоє потомство!»
  • Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;
  • Він, не захитавшись вірою, не зважав на своє вже примерле тіло — було ж йому яких сто років — і на завмерле лоно Сари.
  • він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,
  • Перед Божою обітницею він не піддався зневірі, навпаки ж — скріпився вірою і, воздавши хвалу Богові,
  • і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.
  • зовсім був певний, що він обіцяне спроможен виконати.
  • Тому й зараховано йому це за праведність.
  • Тому і пораховано йому це за оправдання.
  • Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,
  • І не про нього одного тільки написано, що то було пораховано йому,
  • але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,
  • але й про нас, яким віра порахується, — нас, що віруємо в того, хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,
  • Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання.
  • що був виданий за гріхи наші і воскрес для нашого оправдання.

  • ← (Римлян 3) | (Римлян 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025