Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Римлян 7) | (Римлян 9) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Тож немає тепер жодного осуду тим, які в Ісусі Христі [ходять не за тілом, а за Духом].
  • Нема, отже, тепер ніякого засуду для тих, що в Христі Ісусі.
  • Тому що Закон Духа, тобто життя в Ісусі Христі, визволив тебе від закону гріха і смерті.
  • Бо закон духа, (що дає) життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти.
  • Адже що було неможливе для Закону через немічність тіла, — Бог, пославши Свого Сина в подобі гріховного тіла і задля гріха, засудив гріх у тілі,
  • Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом, Бог, — пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі,
  • щоб оправдання Закону здійснилося в нас, які ходимо не за тілом, а за Духом.
  • щоб оправдання закону здійснилося на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.
  • Тому що ті, котрі за тілом, думають про тілесне, а ті, які за Духом, — про духовне.
  • Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом, — про духове.
  • Адже тілесні задуми — то смерть, а задуми Духа — то життя і мир,
  • Бо прагнення тіла (веде) до смерти, а прагнення духа — до життя і миру;
  • оскільки тілесні задуми — ворожнеча проти Бога, тому що вони не коряться Божому Законові, та й не можуть.
  • тому що прагнення тіла вороже Богові — бо не кориться законові Божому, та й не може.
  • І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть.
  • Тілесні не можуть подобатись Богові.
  • Ви живете не по-тілесному, а Духом, тому що Божий Дух живе у вас. Якщо ж хто не має Христового Духа, той не Його.
  • Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той йому не належить.
  • А коли Христос є в вас, то хоча тіло мертве через гріх, але дух живе через праведність.
  • А як Христос у вас, то тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
  • Якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Той, Хто підняв Христа з мертвих, оживить і ваші мертві тіла тим самим Духом, Який живе у вас.
  • І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас.
  • Тому, брати, ми не боржники тіла, щоби по-тілесному жити.
  • Тим то, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити;
  • Бо якщо живете по-тілесному, то маєте померти; якщо ж Духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.
  • бо коли живете за тілом, то помрете. Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити.
  • Адже всі, яких веде Божий Дух, — сини Божі.
  • Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони — сини Божі.
  • Тому що ви не одержали духа рабства знову на страх, але одержали Духа синівства, яким кличемо: Авва, Отче!
  • Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! — Отче!»
  • Сам Дух свідчить нашому духові, що ми — діти Божі.
  • Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми — діти Божі;
  • Якщо ж ми діти, то й спадкоємці, — спадкоємці Бога і співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоби з Ним і прославитися.
  • а коли діти, то й спадкоємці ж Божі — співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися.
  • Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з майбутньою славою, яка має з’явитися нам.
  • Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з'явитися.
  • Усе творіння з надією очікує з’явлення Божих синів.
  • Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих.
  • Адже творіння підкорилося марноті не добровільно, а через того, хто його підкорив, з надією,
  • Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії,
  • що саме творіння буде визволене від рабства тління — для свободи слави дітей Божих.
  • що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих.
  • Бо знаємо, що все творіння разом стогне і страждає аж донині.
  • Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках.
  • Та не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі стогнемо, очікуючи всиновлення та викуплення нашого тіла.
  • Не тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла,
  • Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить?
  • бо ми надією спаслися. Коли ж хтось бачить те, чого надіється, то це не є вже надія; бо що хтось бачить, хіба того надіється?
  • Коли ж надіємося на те, чого не бачимо, то з терпінням очікуємо його.
  • Якже ми сподіваємося, чого не бачимо, очікуємо його витривало.
  • Отак і Дух допомагає нам у наших немочах, адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається [за нас] невимовними зітханнями.
  • Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними.
  • А Той, Хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі.
  • А той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих згідно з Божою волею.
  • Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його передбаченням, усе сприяє до добра.
  • Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, — покликаним за його постановою, усе співдіє на добро.
  • Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первістком серед багатьох братів,
  • Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами;
  • а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив.
  • яких же наперед призначив, тих і покликав; а яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив.
  • Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас?
  • Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?
  • Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього?
  • Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, — як же разом із ним не подарує нам усього?
  • Хто буде звинувачувати Божих обранців? Бог — Той, Хто оправдує!
  • Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог — той, що оправдує;
  • А хто судитиме? Ісус Христос, Який помер і воскрес, Який по правиці Бога, — Він і заступається за нас!
  • хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, — він заступається за нас.
  • Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
  • Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
  • Так, як написано: За Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз.
  • Як написано: «За тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець (призначених) на заріз.»
  • Але в цьому всьому перемагаємо — завдяки Тому, Хто нас полюбив.
  • Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас.
  • Адже я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
  • Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
  • ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше творіння не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Ісусі Христі, нашому Господі!
  • ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім.

  • ← (Римлян 7) | (Римлян 9) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025