Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New International Version
Істину кажу в Христі, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Дусі Святому:
Paul’s Anguish Over Israel
I speak the truth in Christ — I am not lying, my conscience confirms it through the Holy Spirit —
I speak the truth in Christ — I am not lying, my conscience confirms it through the Holy Spirit —
я маю великий смуток і безупинний біль у своєму серці!
I have great sorrow and unceasing anguish in my heart.
Адже я бажав би сам бути відлученим від Христа задля моїх братів, моїх рідних за тілом,
For I could wish that I myself were cursed and cut off from Christ for the sake of my people, those of my own race,
тобто ізраїльтян, яким належить синівство, слава, завіти, законодавство, служіння й обітниці.
the people of Israel. Theirs is the adoption to sonship; theirs the divine glory, the covenants, the receiving of the law, the temple worship and the promises.
Їхніми є батьки, від них же тілом і Христос, Який є Бог над усіма, благословенний навіки. Амінь.
Не те, щоби Боже слово не збулося. Та не всі, хто від Ізраїля, є Ізраїлем.
God’s Sovereign Choice
It is not as though God’s word had failed. For not all who are descended from Israel are Israel.
It is not as though God’s word had failed. For not all who are descended from Israel are Israel.
І не всі нащадки Авраама є його дітьми, але: В Ісаакові буде названо тобі нащадка!
Тобто не тілесні діти є Божими дітьми, а діти обітниці вважаються за потомство.
In other words, it is not the children by physical descent who are God’s children, but it is the children of the promise who are regarded as Abraham’s offspring.
Бо ось якими були слова обітниці: Цієї ж пори прийду — і в Сарри буде син!
І не тільки це, а й Ревекка зачала в той самий час близнят від нашого батька Ісаака.
Not only that, but Rebekah’s children were conceived at the same time by our father Isaac.
Та ще до їхнього народження, коли нічого — ні доброго, ні злого — вони ще не зробили, щоби передбачення Боже виявилося у виборі,
Yet, before the twins were born or had done anything good or bad — in order that God’s purpose in election might stand:
не від учинків, але від Того, Хто кличе, — їй було сказано, що старший служитиме меншому,
згідно з написаним: Якова Я полюбив, а Ісава зненавидів.
Що ж скажемо? Може, у Бога несправедливість? Зовсім ні!
What then shall we say? Is God unjust? Not at all!
Адже Він сказав Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитися!
Отже, це не залежить ні від того, хто бажає, ні від того, хто біжить, але від Бога, Який милує.
It does not, therefore, depend on human desire or effort, but on God’s mercy.
Бо Писання каже фараонові: Власне, на те Я і поставив тебе, аби показати на тобі Свою силу, щоби прославилося Моє Ім’я на всій землі!
Отже, кого хоче, Він милує, а кого хоче, робить черствим.
Therefore God has mercy on whom he wants to have mercy, and he hardens whom he wants to harden.
А ти скажеш мені: Тож чому Він ще докоряє? Бо хто може протистояти Його волі?
One of you will say to me: “Then why does God still blame us? For who is able to resist his will?”
О, людино! Хто ти, що сперечаєшся з Богом? Чи скаже витвір Тому, Хто його створив: Чому Ти зробив мене саме таким?
І хіба не має влади гончар над глиною, щоби з тієї самої глини зробити одну посудину на честь, а іншу — на нечесть?
Does not the potter have the right to make out of the same lump of clay some pottery for special purposes and some for common use?
Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити Свою могутність, щадив з великим терпінням посудини гніву, які були готові для знищення,
What if God, although choosing to show his wrath and make his power known, bore with great patience the objects of his wrath — prepared for destruction?
щоби показати багатство Своєї слави на посудинах милості, які заздалегідь приготував для слави, —
What if he did this to make the riches of his glory known to the objects of his mercy, whom he prepared in advance for glory —
нас, яких покликав не тільки з юдеїв, але і з язичників.
even us, whom he also called, not only from the Jews but also from the Gentiles?
Як і в Осії, каже: Назву не Мій народ — Моїм народом, і нелюбиму — улюбленою.
І буде: на місці, де сказано їм: Ви — не Мій народ, там їх назвуть синами Живого Бога!
Ісая виголошує про Ізраїль: Хоч буде кількість синів Ізраїля, як піску в морі, але спасеться останок!
Isaiah cries out concerning Israel:
“Though the number of the Israelites be like the sand by the sea,
only the remnant will be saved.
“Though the number of the Israelites be like the sand by the sea,
only the remnant will be saved.
Адже Господь, завершуючи і остаточно вирішуючи, здійснить [по справедливості] справу на землі, [бо справа вирішена остаточно].
Так, як про це провіщав Ісая: Якщо би Господь Саваот не залишив нам потомства, ми стали б, як Содом, і уподібнилися би до Гоморри!
Що ж скажемо? Язичники, які не шукали праведності, осягнули праведність, — ту праведність, що з віри,
Israel’s Unbelief
What then shall we say? That the Gentiles, who did not pursue righteousness, have obtained it, a righteousness that is by faith;
What then shall we say? That the Gentiles, who did not pursue righteousness, have obtained it, a righteousness that is by faith;
а Ізраїль, який шукав Закону праведності, не осягнув Закону [праведності].
but the people of Israel, who pursued the law as the way of righteousness, have not attained their goal.
Чому? Тому що шукали не з віри, а з діл [Закону]. Вони спіткнулися об камінь спотикання,
Why not? Because they pursued it not by faith but as if it were by works. They stumbled over the stumbling stone.