Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Не хочу, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, і всі перейшли через море;
Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
усі пили той самий духовний напій, бо пили з духовної скелі, що йшла слідом за ними, а тою скелею був Христос.
і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
Але небагатьох їх уподобав Бог, тож вони полягли в пустелі.
Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
Вони стали прикладом для нас, щоб ми не були пожадливі на зло, як були пожадливі вони.
А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
Не служіть ідолам, як деякі з них, як написано: Народ сів їсти й пити, і встали, щоби забавлятися.
Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
Не піддаваймося розпусті, як деякі з них чинили блуд, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали і загинули від змій.
Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
Не нарікайте, як деякі з них нарікали і загинули від губителя.
Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
[Усе] це сталося з ними як прообраз, і записано як пересторога для нас, для яких настав кінець віків.
Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов.
Тому, хто вважає, що він стоїть, нехай стережеться, аби не впав.
Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Вам випало лише людське випробування. Та вірний Бог не допустить, щоб ви випробовувалися понад міру, але при випробуванні дасть і вихід, аби ви могли його витримати.
Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
Тому, мої улюблені, втікайте від служіння ідолам.
Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
Чаша благословення, яку благословляємо, — хіба не є вона спільністю в Христовій крові? Хліб, який ломимо, — хіба не є він спільністю в Христовому тілі?
Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?
Оскільки є один хліб, то ми, численні, становимо одне тіло, бо всі ми причащаємося одним хлібом.
Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
Погляньте на Ізраїля за тілом: хіба ті, котрі їдять жертви, не є спільниками жертовника?
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?
То що ж я кажу? Що жертва ідолам є чимось чи ідол є чимось?
Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
Ні, але те, що жертвують [язичники], — демонам жертвують, а не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками демонів.
Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
Не можете пити з Господньої чаші та з чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу і столу демонського.
Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.
Чи будемо викликати ревнощі в Господа? Невже ми сильніші за Нього?
Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
Усе [мені] можна, але не все на користь. Усе [мені] можна, але не все будує.
Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!
Хай ніхто не шукає свого власного, але [кожний] те, що для ближнього.
Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
Їжте все, що продають на ринку, без жодного докору сумління,
їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
Коли хто з невірних запросить вас, і захочете піти, їжте все, що вам запропонують, без жодного докору сумління.
Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
Та якщо хтось вам скаже: Це з принесеного в жертву ідолам, — не їжте заради того, хто сказав, та через сумління. [Адже Господня земля і все, що на ній].
Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
Маю на увазі не своє сумління, але іншого. Однак, чому моя свобода має визначатися сумлінням іншого?
Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
Коли я дякую за їжу, то чому мені дорікають за те, за що я дякую?
Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?
Отже, коли ви їсте, коли п’єте чи щось інше робите, усе робіть на славу Божу.
Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
Не вводьте в спокусу юдеїв, греків і Божу Церкву,
Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,