Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Коринтян 13) | (1 Коринтян 15) →

Переклад Турконяка

Переклад Огієнка

  • Дбайте про любов, прагніть до духовного, особливо, щоби пророкувати.
  • Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.
  • Як хто говорить мовами, той говорить не людям, а Богові, бо ніхто не розуміє; він же духом говорить таємне.
  • Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
  • А хто пророкує, той промовляє до людей для збудування, втіхи і розради.
  • А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влений, і на розраду.
  • Хто говорить мовами, той збудовує себе, а хто пророкує, той збудовує Церкву.
  • Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
  • Бажаю, щоб ви всі говорили мовами, але краще — щоби пророкували, адже той більший, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами; хіба що хтось пояснює, щоби Церкві було на збудування.
  • Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.
  • Тепер же, брати, коли прийду до вас і буду говорити мовами, то яку користь вам принесу, якщо не говоритиму вам або відкриттям, або знанням, або пророцтвом, або повчанням?
  • А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?
  • Бо й бездушні речі, які видають звук, — чи то сопілка, чи то арфа, — якщо вони не звучать по-різному, то як зрозуміти, що грає або що звучить?
  • Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?
  • Бо якщо й сурма дасть непевний звук, то хто готуватиметься до бою?
  • Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?
  • Так і ви: якщо язиком не вимовите зрозумілого слова, то як дізнатися, про що йдеться? Ви будете говорити на вітер.
  • Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!
  • Хоч справді є багато мов у світі, та жодна [з них] не без значення.
  • Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!
  • Отже, якщо не розумію значення слів, то буду чужинцем для того, хто говорить, а той, хто промовляє, — чужинцем для мене.
  • І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.
  • Так само і ви: оскільки прагнете духовних дарів, — просіть, щоб мати їх щедро на збудування Церкви.
  • Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!
  • Той, хто говорить мовами, нехай молиться, щоб умів пояснити.
  • Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
  • Адже коли молюся мовою, молиться мій дух, а мій розум без плоду.
  • Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!
  • Як же тоді бути? Помолюся духом — помолюся і розумом; заспіваю духом — заспіваю і розумом.
  • Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
  • Бо коли благословляєш духом, то як після твоєї подяки скаже амінь [1] той, хто є на місці простої людини? Адже не зрозуміє, що ти говориш!
  • Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.
  • Ти добре дякуєш, але інший не будується.
  • Ти дякуєш добре, але не будується інший.
  • Дякую Богові, що більше за всіх вас розмовляю мовами.
  • Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.
  • Але в Церкві волію п’ять слів сказати своїм розумом, щоб і інших навчити, ніж десятки тисяч слів незрозумілою мовою.
  • Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
  • Брати, не будьте дітьми розумом. Будьте дітьми щодо зла, а розумом ставайте досконалими.
  • Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!
  • У Законі написано: Іншими мовами й іншими вустами заговорю до цього народу, але й тоді вони Мене не послухають, — каже Господь.
  • У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.
  • Тож мови є знаком не для вірних, а для невірних, пророцтво ж не для невірних, а для вірних.
  • Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.
  • Коли зійдеться вся Церква разом, і всі говоритимуть мовами, а ввійдуть туди прості або невіруючі люди, то хіба вони не скажуть, що ви збожеволіли?
  • А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
  • Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий або простий, то його всі звинуватять і всі засудять;
  • Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
  • отже, приховане в його серці виявиться: він упаде ниць, поклониться Богові, заявляючи, що справді є Бог між вами.
  • і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“
  • Як же тоді бути, брати? Коли сходитеся, кожний [з вас] має псалом, має повчання, має мову, має відкриття, має пояснення, — то все нехай служить на збудування.
  • То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!
  • Якщо хто говорить мовою, говоріть по двоє або найбільше по троє, і то по черзі, а один нехай пояснює.
  • Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!
  • Якщо ж не буде того, хто пояснює, нехай у Церкві мовчить, а говорить собі та Богові.
  • А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
  • А пророки хай промовляють по двоє або по троє, а інші хай розмірковують.
  • А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.
  • Коли ж іншому з тих, які сидять, буде відкриття, то першому слід замовкнути.
  • Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!
  • Бо всі можете один за одним пророкувати, щоб усі навчалися і всі втішалися.
  • Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!
  • Адже духи пророків коряться пророкам,
  • І ко́ряться духи пророчі пророкам,
  • тому що Бог не є Богом безладдя, але миру. Як і по всіх святих Церквах,
  • бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру.
    Хай мовчить жінка в Церкві
    Як по всіх Церквах у святих, —
  • хай [ваші] жінки в Церкві мовчать. Бо їм не дозволяється говорити, а тільки коритися, як про це і Закон каже.
  • нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.
  • Якщо ж хочуть чогось навчитися, хай удома запитують своїх чоловіків, бо не личить жінці в Церкві говорити.
  • Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!
  • Хіба від вас вийшло Боже Слово? Чи прийшло воно до вас одних?
  • Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
  • Якщо хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що оце пишу я вам, бо то — Господня заповідь.
  • Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!
  • Коли хто не розуміє, — хай не розуміє.
  • Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!
  • Тому, брати [мої], майте ревність пророкувати, та не забороняйте говорити мовами.
  • Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
  • Але все нехай відбувається пристойно і організовано.
  • Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!

  • ← (1 Коринтян 13) | (1 Коринтян 15) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025