Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Сучасний переклад
Звіщаю вам, брати, Євангеліє, яке я вам сповістив, яке ви прийняли, в якому стоїте і
Зараз я хочу нагадати, брати і сестри мої, про Добру Звістку, що я проповідував вам. Ви її одержали і на ній засновуєте життя своє.
яким спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, — ви повірили надаремно.
Завдяки їй ви врятуєтеся, якщо добре пам’ятаєте те, що я вам проповідував. Якщо ж ні, то марно ви повірили.
Найперше я вам передав те, що й прийняв, що Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи,
Я передав вам насамперед те, що сам отримав: Христос прийняв смерть за наші гріхи, як сказано у Святому Писанні.
і Він був похований, і третього дня воскрес, згідно з Писанням;
Його було поховано, і Він воскрес на третій день, як сказано у Святому Писанні.
після того Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили.
Після того Він з’явився більш як п’ятистам віруючим одночасно. І більшість із них досі ще живі, хоча дехто вже й помер.
Пізніше з’явився Якову, а тоді — усім апостолам;
Тоді з’явився Він Якову, а після цього і всім апостолам.
нарешті з’явився і мені, — наче якомусь недоноскові.
Нарешті, Він з’явився й мені також, наче якомусь недоноскові.
Адже я найменший з апостолів, недостойний називатися апостолом, оскільки я переслідував Божу Церкву.
Бо я останній з апостолів. Я навіть не достойний зватися апостолом, бо переслідував Божу церкву.
Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать, що в мені, не була марною, бо я трудився більше за них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною.
Я — апостол милістю Божою, і Його милосердя до мене не було марним. Навпаки, я працював дуже старанно і впертіше за всіх, хоча не сам я, а милість Божа, яка зі мною, робила це.
Тож чи я, чи вони, але ми так проповідуємо, і так ви повірили.
Тож незалежно від того, чи я проповідую вам, чи хтось із інших апостолів, ми проповідуємо одне. І це саме те, в що ви повірили.
Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як деякі з вас кажуть, що немає воскресіння мертвих?
Та якщо ми проповідуємо, що Христос воскрес із мертвих, то чому ж дехто з вас каже, що ніхто не воскресає з мертвих?
Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес.
Якщо ніхто не воскресає, тоді й Христос не воскрес.
А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша.
А якщо Христос не воскрес із мертвих, то те, що ми проповідуємо — марне, і марна віра ваша.
Ми ж виявляємося неправдивими Божими свідками, бо засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа, Якого не воскресив, якщо насправді мертві не воскресають.
Тоді ми є лжесвідками проти Бога, бо клятвенно засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа. А раз ніхто не воскресає з мертвих, тоді ж і Бог не воскресив Христа.
Адже коли мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.
Та якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес із мертвих.
Якщо ж Христос не воскрес, тоді віра ваша марна: ви все ще в гріхах ваших.
А якщо Христос не воскрес, тоді й віра ваша марна, і гріхи ваші залишаються з вами.
Тоді й ті, які упокоїлися у Христі, загинули!
Тоді ж виходить, що ті, хто вже померли у Христі, загинули.
Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей!
Якщо ми маємо надію на Христа лише в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей.
Та тепер Христос устав з мертвих, — первісток з покійних.
Але Христос насправді воскрес із мертвих. Він — первісток тих, хто помер.
Оскільки смерть через людину, — то через людину й воскресіння мертвих.
Бо як смерть прийшла через гріх однієї людини, так і воскресіння з мертвих прийшло через іншу.
Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть.
Я маю на увазі, що всі вмирають через Адама, та завдяки Христу всі знову житимуть.
Кожний у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, які Христові, — під час Його приходу,
Та кожен матиме свою чергу: Христос був першим, Хто воскрес, а коли Він знову прийде, то воскреснуть й усі ті, хто Йому належить.
а потім — кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяку владу, усяке панування та силу.
Тоді настане кінець. Христос знищить усіх правителів, і владу, і силу, та передасть Царство Богу-Отцю.
Бо Йому належить царювати, доки не покладе всіх Своїх ворогів Собі під ноги.
Бо Христос мусить правити, доки Бог не покладе всіх ворогів до ніг Його.[30]
бо все підкорив Йому під ноги. Коли ж каже, що все вже підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив Йому все.
Бо: «Він усе впокорене кинув до ніг Його».
І коли сказано, що «все кинуто до Його ніг», то це означає, що Господь підкорив Христу усе, за винятком Себе — Всевишнього Бога.
І коли сказано, що «все кинуто до Його ніг», то це означає, що Господь підкорив Христу усе, за винятком Себе — Всевишнього Бога.
Коли ж підкорить Йому все, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто підкорив Йому все, щоб Він був Богом усім і в усьому.
А коли все покориться Христу, тоді й Сам Син буде у владі Божій, Який підкорив усе Христу, щоб Бог був всім у всьому.
Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві взагалі не встають, то навіщо хреститися задля мертвих?
Інакше, якщо немає воскресіння, що ж робитимуть ті, хто охрестився заради померлих? Якщо мертві ніколи не воскреснуть, то навіщо ж люди хрестилися заради них?
Для чого ми постійно наражаємося на небезпеки?
Чому й ми повсякчас зустрічаємося з небезпекою?
Я щодня помираю; така ваша похвала, брати, яку маю в Христі Ісусі, нашому Господі.
Щодня мені загрожує смерть. І це правда, як і те, брати і сестри мої, що я пишаюся вами в Ісусі Христі, Господі нашому.
Коли я боровся зі звірами в Ефесі як людина, то яка мені від того користь? Якщо мертві не встають, то «будемо їсти і пити, бо завтра помремо».
Коли я бився з дикими звірами в Ефесі, міркуючи як проста людина, чи була б з того користь? Звичайно ні! Якщо мертві не воскресають, то «питимемо й їстимемо, бо завтра помремо!»
Не давайте себе обманути: погане товариство псує добрі звичаї.
Не давайте вводити себе в оману. Лихе товариство руйнує добрі звичаї.
Станьте насправді тверезими й не грішіть, бо деякі, кажу вам на сором, Бога не знають.
Отямтеся, поверніться до здорового глузду, як належить, і киньте грішити, бо дехто з вас не знає Бога. Кажу це, щоб присоромити вас.
Але дехто скаже: Як же мертві встануть? В якому тілі прийдуть?
Але дехто може спитати: «Як воскресають мертві? Яке тіло вони матимуть?»
Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре.
Дурниці! Те, що садите в землю, не оживе, поки спершу не «помре!»
І те, що ти сієш, то не майбутнє тіло сієш, а тільки зерно, яке прийдеться, — пшениці чи чогось іншого.
І потім, що ви садите? Адже ви сієте в землю не дозріле «тіло», а просте зерно. Це може бути пшениця або щось інше.
А Бог дає йому тіло, яке забажає: кожному насінню — власне тіло.
Тоді Бог надає йому те тіло, яке Сам вибрав. Він дає кожній зернині її власне «тіло».
Не кожне тіло є таким самим тілом; інше тіло в людей, інше — у тварин, інше — в риб, інше — у птахів.
Тіла живих істот не однакові. Ні, у людей вони одні, а у тварин — зовсім інакші. У птахів ще інші, а у риб іще інші.
Є тіла небесні й тіла земні. Але одна слава в небесних, а інша — у земних.
Є тіла Небесні й земні, але краса Небесних і земних тіл різна.
Інша слава в сонця, інша слава в місяця, інша слава в зірок, бо зірка від зірки відрізняється славою.
Сонце має одну красу, а місяць і зірки — зовсім іншу. Та краса однієї зірки відрізняється від іншої.
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, встає в нетлінні;
Так само буде й тоді, коли мертві воскреснуть: тіло, що сіється у землю — тлінне, а як зросте, буде нетлінним.
сіється в неславі, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі;
Воно сіється в неславу, у славу зростає; посіяне в немочі, підніметься у силі.
сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне.
Посіяне тіло є земним, зросле — духовним; якщо є природні тіла, то є й духовні.
Так і написано: Перша людина — Адам — став живою душею, а останній Адам — Дух, Який оживляє.
Ось у Святому Писанні сказано, що перший чоловік, Адам, «став живою істотою[31]». Та останній Адам [32] став життєдайним духом.
Але не духовний спочатку, а душевний; потім — духовний.
Не духовна людина була першою, а природна. Потім прийшла духовна.
Перша людина — із землі, земна. Друга Людина, [Господь], — з неба.
Той перший чоловік вийшов із землі і був земним. Другий прийшов з Неба.
Який земний — такі й земні, і Який небесний — такі й небесні.
Всі земні люди такі ж, як і перша людина, яка вийшла з землі. Небесні ж люди такі, як Той Чоловік Небесний.
І як ми носили образ земного, так носитимемо образ небесного.
Як носили ми образ земної людини, так само носитимемо і образ Небесної.
Ось що кажу, брати: тіло й кров Божого Царства успадкувати не можуть, і тління нетлінного не успадковує.
Кажу вам, брати і сестри, що тіла й кров не можуть успадквати Царства Божого. Адже тлінне не успадковує нетлінного.
Ось кажу вам таємницю: не всі ми впокоїмося, але всі перемінимося, —
Ось послухайте! Відкрию я вам таємницю: не всі ми зазнаємо смерті, але всі будемо змінені.
раптово, миттєво, при останній сурмі; вона засурмить — і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимося.
І оком не встигнемо змигнути, як просурмить остання сурма. Коли вона просурмить, мерці повстануть нетлінні, і ми перемінимося.
Адже це тлінне має зодягнутися в нетління, і це смертне має зодягнутися в безсмертя.
Бо це тлінне тіло мусить одягнутися в нетлінне, і це смертне тіло — в безсмертне.
Коли ж це тлінне зодягнеться в нетління, а смертне зодягнеться в безсмертя, тоді збудуться написані слова: Смерть поглинута перемогою!
І коли це тлінне тіло вдягнеться у все нетлінне, а смертне тіло — у безсмертне, тоді збудеться те, що написано у Святому Писанні:
«І перемога смерть поглинула».
«І перемога смерть поглинула».
Смерте, де твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?
«Смерть, де ж твоя перемога? Смерть, де твоє жало?»
Та подяка Богові, що Він дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
Та дяка Богу, Який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа!