Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Коринтян 3) | (1 Коринтян 5) →

Переклад Турконяка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць.
  • Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
  • А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний.
  • Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.
  • Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу.
  • Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу.
  • І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь.
  • Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.
  • Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога.
  • Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога.
  • Це, брати, відніс я до себе й до Аполлоса задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано, аби ви один перед одним не ставили себе вище за інших.
  • Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.
  • Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?
  • Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
  • Ось ви наситилися, ось ви збагатилися і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати!
  • Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!
  • Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей.
  • Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
  • Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті.
  • Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.
  • Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося,
  • Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
  • трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо,
  • і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
  • коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі.
  • нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всїм аж досї.
  • Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю, як своїх любих дітей.
  • Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю.
  • Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі.
  • Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
  • Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа].
  • Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
  • Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моїм улюбленим і вірним сином у Господі; він вам пригадає мої дороги в Христі Ісусі, як я всюди, у кожній Церкві навчаю.
  • Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.
  • Бо деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас.
  • Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.
  • Якщо Господь забажає, я прийду незабаром до вас і пізнаю не слово гордіїв, а силу.
  • Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.
  • Адже Царство Боже не в слові, а в силі.
  • Не в слові бо царство Боже, а в силї.
  • Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з різкою, чи з любов’ю та духом лагідності?
  • Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?

  • ← (1 Коринтян 3) | (1 Коринтян 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025