Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Хіба ми починаємо знову самих себе представляти? Чи потребуємо, як деякі, рекомендаційних листів до вас або від вас?
Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас?
Наш лист — це ви; він написаний у наших серцях, його знають і читають усі люди.
Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!
Ви показуєте собою, що, завдяки нашому служінню, ви — лист Христа, написаний не чорнилом, а Духом Живого Бога, не на кам’яних скрижалях, а на тілесних скрижалях ваших сердець.
Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця.
не тому, що ми спроможні самі собою над чимось роздумувати, наче самі від себе, але наша спроможність — від Бога,
не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога.
Який і дозволив нам стати служителями Нового Завіту — не букви, але Духа, адже буква вбиває, а Дух оживляє.
І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.
І якщо служіння смерті, викарбуване буквами на камені, було таке славне, що ізраїльські сини не могли дивитися на обличчя Мойсея через минаючу славу його обличчя,
Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,
Бо коли служіння осуду — слава, то служіння праведності набагато перевершує його в славі.
Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!
Адже в цьому відношенні не прославилося прославлене — через надмірну славу.
Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
Бо коли те, що минає, — славне, то набагато більшим є те, що постійно перебуває в славі.
бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
Тому, маючи таку надію, діємо з великою сміливістю,
Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,
а не як Мойсей, який ховав під покривалом своє обличчя, аби сини Ізраїлеві не дивилися на кінець того, що проминає.
а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
Але їхнє сприйняття закрите. Бо аж по цей день під час читання Старого Завіту залишається не знятим це покривало, адже воно знімається в Христі.
Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.
І сьогодні, коли читають книги Мойсея, покривало все ще лежить на їхньому серці.
Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло,
Коли ж хто навертається до Господа, покривало спадає.
„коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.
Господь є Дух, а де Господній Дух, [там] свобода.
Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля.