Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Адже ми знаємо, що коли наш земний дім тіла буде зруйнований, то маємо будівлю від Бога: дім нерукотворний, вічний, на небесах.
Ибо знаем, что, когда земной наш дом, эта хижина, разрушится, мы имеем от Бога жилище на небесах, дом нерукотворенный, вечный.
Тому ми й зітхаємо, прагнучи зодягнутися в нашу небесну будівлю,
Оттого мы и воздыхаем, желая облечься в небесное наше жилище;
Бо ми, які перебуваємо в наметі, зітхаємо під тягарем, оскільки хочемо не роздягтися, а зодягнутися, щоб смертне було поглинуте життям.
Ибо мы, находясь в этой хижине, воздыхаем под бременем, потому что не хотим совлечься, но облечься, чтобы смертное поглощено было жизнью.
Той, Хто створив нас для цього, це — Бог, Який дав нам завдаток Духа.
На сие самое и создал нас Бог и дал нам залог Духа.
Отже, завжди маючи відвагу, знаємо, що коли живемо в тілі, перебуваємо далеко від Господа,
Итак, мы всегда благодушествуем; и как знаем, что, водворяясь в теле, мы устранены от Господа, —
Відвагу ж маємо та вподобання для того, щоб краще покинути тіло та перебувати з Господом.
то мы благодушествуем и желаем лучше выйти из тела и водвориться у Господа.
Тому ми і стараємося, — чи перебуваючи в тілі, чи покидаючи його, — бути любими Йому.
И потому ревностно стараемся, водворяясь ли, выходя ли, быть Ему угодными;
Адже всі ми маємо з’явитися перед судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло.
ибо всем нам должно явиться пред судилище Христово, чтобы каждому получить соответственно тому, что он делал, живя в теле, — доброе или худое.
Отже, знаючи Господній страх, ми переконуємо людей; перед Богом же ми відкриті; маю надію, що й перед вашим сумлінням ми відкриті.
Итак, зная страх Господень, мы вразумляем людей, Богу же мы открыты; надеюсь, что открыты и вашим совестям.
Не доручаємо себе вам знову, але даємо вам нагоду похвалитися нами, щоб ви мали відповідь для тих, які хваляться обличчям, а не серцем.
Не снова представляем себя вам, но даём вам повод хвалиться нами, дабы имели вы что сказать тем, которые хвалятся лицом, а не сердцем.
Коли ми виходимо із себе, — то для Бога; коли ж помірковані, — то для вас.
Если мы выходим из себя, то для Бога; если же скромны, то для вас.
Адже любов Христа охоплює нас, коли ми думаємо так: [якщо] один помер за всіх, то й усі померли.
Ибо любовь Христова объемлет нас, рассуждающих так: если один умер за всех, то все умерли.
А Він помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес.
А Христос за всех умер, чтобы живущие уже не для себя жили, но для умершего за них и воскресшего.
Тому ми відтепер нікого не знаємо за тілом. Хоч ми знали Христа за тілом, але тепер більше не знаємо.
Потому отныне мы никого не знаем по плоти; если же и знали Христа по плоти, то ныне уже не знаем.
Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, — ось постало [все] нове!
Итак, кто во Христе, тот новая тварь; древнее прошло, теперь всё новое.
Усе — від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа і дав нам служіння примирення.
Всё же от Бога, Иисусом Христом примирившего нас с Собою и давшего нам служение примирения,
Адже Бог у Христі примирив світ із Собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення.
потому что Бог во Христе примирил с Собою мир, не вменяя людям преступлений их, и дал нам слово примирения.
Отже, ми — посли від Імені Христа, і тому наче Сам Бог просить через нас. Від Імені Христа благаємо: примиріться з Богом!
Итак, мы — посланники от имени Христова, и как бы Сам Бог увещевает через нас; от имени Христова просим: примиритесь с Богом.