Переклад Турконяка

New King James Version

Коли Адонівезек, цар Єрусалима, почув, що Ісус взяв Ґай і повністю знищив його, — як учинив з Єрихоном і його царем, так зробили і з Ґаєм, і його царем, а ті, які живуть у Ґаваоні, самі здалися Ісусові та Ізраїлеві,

1

The Sun Stands Still

Now it came to pass when Adoni-Zedek king of Jerusalem heard how Joshua had taken Ai and had utterly destroyed it — as he had done to Jericho and its king, so he had done to Ai and its king — and how the inhabitants of Gibeon had made peace with Israel and were among them,

2

то вони ними були дуже налякані. Адже він знав, що Ґаваон — велике місто, як одне з великих міст, і всі його мужі сильні.

2

that they feared greatly, because Gibeon was a great city, like one of the royal cities, and because it was greater than Ai, and all its men were mighty.

3

Тож Адонівезек, цар Єрусалима, послав до Елама, царя Хеврону, до Фідона — царя Єрімута, до Єфти — царя Лахіса, і до Давіра — царя Одолама, закликаючи:

3

Therefore Adoni-Zedek king of Jerusalem sent to Hoham king of Hebron, Piram king of Jarmuth, Japhia king of Lachish, and Debir king of Eglon, saying,

4

Давайте, прийдете до мене, допоможете мені, і воюватимемо проти Ґаваона, бо самі здалися Ісусові та ізраїльським синам!

4

“Come up to me and help me, that we may attack Gibeon, for it has made peace with Joshua and with the children of Israel.”

5

І п’ятеро євусейських царів: цар Єрусалима, цар Хеврона, цар Єрімута, цар Лахіса і цар Одолама, вони і весь їхній народ, пішли, обійшли Ґаваон і оточили його.

5

Therefore the five kings of the Amorites, the king of Jerusalem, the king of Hebron, the king of Jarmuth, the king of Lachish, and the king of Eglon, gathered together and went up, they and all their armies, and camped before Gibeon and made war against it.

6

А ті, які жили в Ґаваоні, послали до Ісуса, до ізраїльського табору, у Ґалґал, кажучи: Не відпускай руки твоєї від твоїх рабів. Прийди до нас швидко, визволи нас і допоможи нам, бо проти нас зібралися всі царі аморейців, які живуть у горах!

6

And the men of Gibeon sent to Joshua at the camp at Gilgal, saying, “Do not forsake your servants; come up to us quickly, save us and help us, for all the kings of the Amorites who dwell in the mountains have gathered together against us.”

7

Тож Ісус вирушив з Ґалґала — сам і весь боєздатний народ з ним, кожний могутній силою.

7

So Joshua ascended from Gilgal, he and all the people of war with him, and all the mighty men of valor.

8

І в той час Господь промовив до Ісуса: Не бійся їх, бо Я передав їх у твої руки, не залишиться з них ніхто перед вами!

8

And the Lord said to Joshua, “Do not fear them, for I have delivered them into your hand; not a man of them shall stand before you.”

9

Тож Ісус зненацька напав на них, — цілу ніч він ішов з Ґалґала.

9

Joshua therefore came upon them suddenly, having marched all night from Gilgal.

10

А Господь нагнав на них страх від обличчя ізраїльських синів, і Господь розгромив їх великим знищенням у Ґаваоні. І вони гналися за ними дорогою, що йде до Ороніна, і громили їх аж до Азику і аж до Макиди.

10

So the Lord routed them before Israel, killed them with a great slaughter at Gibeon, chased them along the road that goes to Beth Horon, and struck them down as far as Azekah and Makkedah.

11

Коли ж втікали вони від обличчя ізраїльських синів по схилі в Орнін, Господь закидав їх з неба кам’яним градом — аж до Азики. І було більше мертвих від каміння граду, ніж тих, яких у битві вбили ізраїльські сини мечем.

11

And it happened, as they fled before Israel and were on the descent of Beth Horon, that the Lord cast down large hailstones from heaven on them as far as Azekah, and they died. There were more who died from the hailstones than the children of Israel killed with the sword.

12

Тоді Ісус звернувся до Господа (в той день, коли передав Бог Аморея в руки Ізраїлеві, коли розбив їх у Ґаваоні, і були знищені з-перед обличчя ізраїльських синів) і сказав Ісус: Нехай стане сонце напроти Ґаваону і місяць напроти долини Елону!

12

Then Joshua spoke to the Lord in the day when the Lord delivered up the Amorites before the children of Israel, and he said in the sight of Israel:
“Sun, stand still over Gibeon;
And Moon, in the Valley of Aijalon.”

13

І сонце стало, і місяць залишався стояти, доки Бог не помстився своїм ворогам. Сонце стало посеред неба, не пішло вперед на захід на закінчення одного дня.

13

So the sun stood still,
And the moon stopped,
Till the people had revenge
Upon their enemies.
Is this not written in the Book of Jasher? So the sun stood still in the midst of heaven, and did not hasten to go down for about a whole day.

14

І не було такого дня ні раніше, ні пізніше, щоби Бог вислухав людину, бо Господь воював за Ізраїль.

14

And there has been no day like that, before it or after it, that the Lord heeded the voice of a man; for the Lord fought for Israel.

15

Then Joshua returned, and all Israel with him, to the camp at Gilgal.

16

А ці п’ять царів утекли і сховалися в печері, що в Макиді.

16

The Amorite Kings Executed

But these five kings had fled and hidden themselves in a cave at Makkedah.

17

Та Ісусові сповістили, кажучи: Знайдено п’ять царів, які сховалися в печері, що в Макиді.

17

And it was told Joshua, saying, “The five kings have been found hidden in the cave at Makkedah.”

18

Тож Ісус сказав: Заваліть камінням отвір печери й поставте мужів стерегти їх!

18

So Joshua said, “Roll large stones against the mouth of the cave, and set men by it to guard them.

19

Ви ж не переставайте переслідувати ваших ворогів, захопіть їхні тили і не дайте їм увійти до своїх міст, бо Господь, наш Бог, передав їх у наші руки!

19

And do not stay there yourselves, but pursue your enemies, and attack their rear guard. Do not allow them to enter their cities, for the Lord your God has delivered them into your hand.”

20

І сталося, коли Ісус і кожний ізраїльський син зупинився, знищуючи їх аж до кінця дуже великим знищенням, то лише деякі вбереглися, — вони врятувалися в укріплених містах.

20

Then it happened, while Joshua and the children of Israel made an end of slaying them with a very great slaughter, till they had finished, that those who escaped entered fortified cities.

21

А весь народ повернувся до Ісуса в Макиду здоровим, і ніхто з ізраїльських синів і не забурмотів своїм язиком.

21

And all the people returned to the camp, to Joshua at Makkedah, in peace.
No one [a]moved his tongue against any of the children of Israel.

22

Тоді Ісус сказав: Відкрийте печеру і виведіть цих п’ятьох царів з печери!

22

Then Joshua said, “Open the mouth of the cave, and bring out those five kings to me from the cave.”

23

І п’ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя єрімутського, царя лахіського і царя одоламського вивели з печери.

23

And they did so, and brought out those five kings to him from the cave: the king of Jerusalem, the king of Hebron, the king of Jarmuth, the king of Lachish, and the king of Eglon.

24

А коли привели їх до Ісуса, то Ісус скликав увесь Ізраїль і військових начальників, які ходили з ним, кажучи їм: Вийдіть і поставте ваші ноги на їхні шиї! І, підійшовши, вони поставили свої ноги на їхні шиї.

24

So it was, when they brought out those kings to Joshua, that Joshua called for all the men of Israel, and said to the captains of the men of war who went with him, “Come near, put your feet on the necks of these kings.” And they drew near and put their feet on their necks.

25

Тоді Ісус промовив до них: Не бійтеся їх і не жахайтеся! Будьте мужніми і сильними, бо так учинить Господь з усіма вашими ворогами, проти яких ви воюватимете!

25

Then Joshua said to [b]them, “Do not be afraid, nor be dismayed; be strong and of good courage, for thus the Lord will do to all your enemies against whom you fight.”

26

І вбив їх Ісус, і повісив їх на п’ятьох деревах. І були повішені на деревах до вечора.

26

And afterward Joshua struck [c]them and killed them, and hanged them on five trees; and they were hanging on the trees until evening.

27

І сталося, що при заході сонця Ісус наказав, і їх зняли з дерев, і кинули їх у печеру, до якої вони втекли, і заклали печеру камінням, і так є аж до сьогоднішнього дня.

27

So it was at the time of the going down of the sun that Joshua commanded, and they took them down from the trees, cast them into the cave where they had been hidden, and laid large stones against the cave’s mouth, which remain until this very day.

28

У той день вони взяли Макиду і розгромили її вістрям мечів, і вигубили все, що в ній дихає, і не залишилося в ній жодного, хто врятувався б і втік. А із царем Макиди зробили так, як учинили із царем Єрихону.

28

Conquest of the Southland

On that day Joshua took Makkedah, and struck it and its king with the edge of the sword. He utterly destroyed [d]them — all the people who were in it. He let none remain. He also did to the king of Makkedah as he had done to the king of Jericho.

29

Тоді Ісус, а з ним увесь Ізраїль пішли з Макиди до Левни, і облягли Левну.

29

Then Joshua passed from Makkedah, and all Israel with him, to Libnah; and they fought against Libnah.

30

І Господь передав її в руки Ізраїлю, і захопили її та її царя, і розгромили її вістрям меча, і все, що в ній дихає, — в ній не залишилося жодного, хто врятувався б і втік. І зробили з його царем так, як учинили із царем Єрихона.

30

And the Lord also delivered it and its king into the hand of Israel; he struck it and all the people who were in it with the edge of the sword. He let none remain in it, but did to its king as he had done to the king of Jericho.

31

І пішов Ісус, і з ним весь Ізраїль з Левни до Лахіса, обійшов його і взяв його в облогу.

31

Then Joshua passed from Libnah, and all Israel with him, to Lachish; and they encamped against it and fought against it.

32

І Господь передав Лахіс у руки Ізраїля, і на другий день він взяв його, і вибили його вістрям меча і розгромили його, як зробили і з Левною.

32

And the Lord delivered Lachish into the hand of Israel, who took it on the second day, and struck it and all the people who were in it with the edge of the sword, according to all that he had done to Libnah.

33

Тоді Елам, цар Ґазеру, прийшов на допомогу Лахісові, та Ісус вістрям меча побив його і його народ, аж не залишилося з них того, хто врятувався б і втік.

33

Then Horam king of Gezer came up to help Lachish; and Joshua struck him and his people, until he left him none remaining.

34

І пішов Ісус, а з ним весь Ізраїль з Лахіса до Одолама, оточив його і взяв його в облогу.

34

From Lachish Joshua passed to Eglon, and all Israel with him; and they encamped against it and fought against it.

35

І передав його Господь в руки Ізраїлю, взяв його в той день і вибив його вістрям меча, і вигубили все, що в ньому дихає, вчинили так, як з Лахісом.

35

They took it on that day and struck it with the edge of the sword; all the people who were in it he utterly destroyed that day, according to all that he had done to Lachish.

36

Далі пішов Ісус, а з ним весь Ізраїль до Хеврона, і оточив його.

36

So Joshua went up from Eglon, and all Israel with him, to Hebron; and they fought against it.

37

Він розгромив його вістрям меча, і все, що було в ньому, що дихає, і не було того, хто врятувався б, — як учинили з Одоламом, так знищили і його, і те, що в ньому було.

37

And they took it and struck it with the edge of the sword — its king, all its cities, and all the people who were in it; he left none remaining, according to all that he had done to Eglon, but utterly destroyed it and all the people who were in it.

38

І повернувся Ісус і весь Ізраїль до Давіра, і, оточивши його,

38

Then Joshua returned, and all Israel with him, to Debir; and they fought against it.

39

взяли його, його царя та його поселення, розгромили його вістрям меча і вигубили його й усе, що в ньому дихає, і не залишили в ньому нікого, хто врятувався б, — як учинили з Хевроном і з його царем, так учинили з Давіром і його царем.

39

And he took it and its king and all its cities; they struck them with the edge of the sword and utterly destroyed all the people who were in it. He left none remaining; as he had done to Hebron, so he did to Debir and its king, as he had done also to Libnah and its king.

40

І розгромив Ісус усю гірську землю, Наґев, рівнину, Асидот і їхніх царів, не залишили з них того, хто врятувався б, і вигубив усе, що дихає життям, — як і заповів Господь, Бог Ізраїля.

40

So Joshua conquered all the land: the mountain country and the [e]South and the lowland and the wilderness slopes, and all their kings; he left none remaining, but utterly destroyed all that breathed, as the Lord God of Israel had commanded.

41

Від Кадис-Варни до Ґази, весь Ґосом аж до Ґаваона,

41

And Joshua conquered them from Kadesh Barnea as far as Gaza, and all the country of Goshen, even as far as Gibeon.

42

усіх їхніх царів і їхню землю розгромив Ісус за одним разом, бо Господь, Ізраїлів Бог, воював за Ізраїля.

42

All these kings and their land Joshua took at one time, because the Lord God of Israel fought for Israel.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New King James Version

І.Навина 10

Joshua 10