Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


← (І.Навина 10) | (І.Навина 12) →

І.Навина 11

 

 

Коли ж Явін, цар Асора, почув про те, то послав до Йовава, царя Марона, до царя Симоона, до царя Азіфа
і до царів, які біля Великого Сидона, у гори і до Рави напроти Кенерота, на рівнину і до Нафедора,
і до ханаанського узбережжя на сході, і до аморейського узбережжя, до хетів, ферезейців і євусейців, які в горах, і евейців, які під Аермоном, до землі Масифи.
І вони, а з ними їхні царі, виступили, — наче морський пісок численністю, безліч коней і колісниць.
І зібралися всі ці царі, і зійшлися разом. І отаборилися біля вод Марона, щоб воювати з Ізраїлем.
А Господь промовив до Ісуса: Не бійся їхнього обличчя, бо завтра в цей час Я передаю їх утікачами перед Ізраїлем! Їхнім коням переріжеш жили і вогнем спалиш їхні колісниці!
Тож Ісус і весь боєздатний народ вийшли проти них до вод Марона, і зненацька напали на них у горах.
І Господь передав їх у руки Ізраїля, і, громлячи їх, вони гналися за ними аж до Великого Сидона, до Масерона і до Масоха на сході, і розгромили їх, аж не залишилося з них того, хто врятувався б.
І зробив з ними Ісус так, як заповів йому Господь: їхнім коням перерізав жили, а їхні колісниці він спалив вогнем.
У той час Ісус повернувся та захопив Асор і його царя. Асор же був першим володарем з усіх цих царів.
Вони мечем повбивали в ньому все, що дихає, — вигубили всіх, і не залишилося в ньому того, що дихає, а Асор спалили вогнем.
І всі міста царів і самих їхніх царів Ісус узяв і повбивав їх вістрям меча, — вигубив їх, як і заповів Мойсей, Господній слуга.
Але всі міста, оточені валами, Ізраїль не спалив, із них лише один Асор спалив Ісус.
Усю його здобич ізраїльські сини взяли собі, а їх усіх повбивали вістрям меча, доки не вигубили їх, — не залишили з них жодного, хто дихає.
Як заповів Господь Мойсеєві, Своєму слузі, так Мойсей заповів Ісусові, і так учинив Ісус, — не оминув нічого з усього, що заповів йому Мойсей.
Ісус захопив усю гірську землю, весь Наґев, усю землю Ґосома, рівнину і ту, що до заходу, ізраїльську гору і долини,
що поблизу гори — від гори Ахел, що йде до Сиїра і до Ваалґада, — і ліванську рівнину від гори Аермона, і всіх їхніх царів захопив, розгромив їх і повбивав.
Довгий час Ісус вів війну із цими царями,
і не було міста, якого не взяв Ізраїль, — усе здобули у війні.
Адже через Господа це сталося, щоби зміцнити їхнє серце вийти назустріч у бій з Ізраїлем, аби бути вигубленими, щоб не дати їм милосердя, але щоби були вигублені, — як і сказав Господь Мойсеєві.
У той час прийшов Ісус і вигубив нащадків Енакіма з гір, з Хеврона, з Давора, з Анавота, з усього ізраїльського роду і з усієї Юдиної гори, — разом з їхніми містами вигубив їх Ісус.
Не залишили сини ізраїльські енакімців, хіба що залишилися вони тільки в Ґазі, у Ґеті й в Аседоті.
Тож Ісус захопив усю землю, — як і заповів Господь Мойсеєві, — і ці території Ісус дав у спадок Ізраїлеві в наділ за їхніми племенами. І земля, яка перебувала в стані війни, спочила.

← (І.Навина 10) | (І.Навина 12) →

Історія оновлень Історія оновлень

© UA biblenet - 2025