Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (І.Навина 13) | (І.Навина 15) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Ось це ті з ізраїльських синів, хто успадкував у Ханаанській землі, яким дав спадок священик Елеазар та Ісус, син Навина, і володарі родів ізраїльських синів по батьківській лінії.
  • От що одержали сини Ізраїля в Ханаан-землі в уділі, що їх поділили між ними Єлеазар священик, Ісус Навин та старші родів у колінах Ізраїля.
  • Вони успадкували за жеребами, як і заповів Господь через посередництво Ісуса дев’ятьом племенам і половині племені Манасії,
  • Приділили вони їм уділи жеребом, як наказав Господь через Мойсея, для дев'ятьох колін і півколіна,
  • з другого боку Йордану. А левітам не дав спадку між ними,
  • бо двом колінам і півколіну дав був Мойсей наділи по тім боці Йордану, а левітам не дав ніякого наділу між ними.
  • бо сини Йосифа були двома племенами — Манасія і Єфрем. Тож левітам не дано частки в землі, але тільки міста, щоб жити, і наділи для їхньої худоби і їхню худобу.
  • Від синів Йосифа пішло двоє колін, Манассії та Ефраїма, а левітам не дали ніякої частки в краю, тільки міста, щоб у них жити, та пасовись ка, що належали до них, для стад їхніх та для отар їхніх.
  • Як Господь заповів Мойсеєві, так і вчинили ізраїльські сини, і поділили землю.
  • Як заповідав Господь Мойсеєві, так і вчинили сини Ізраїля, і поділили землю.
  • Якось підійшли сини Юди до Ісуса в Ґалґалі, і Халев, син Єфонії, кенезеєць, сказав йому: Ти знаєш слово, яке Господь сказав Мойсеєві, Божому чоловікові стосовно мене і тебе в Кадис-Варні;
  • Тоді сини Юди приступили до Ісуса в Гілгалі, і Калев, син Єфунне, кенізій, промовив до нього: “Ти знаєш, що сказав Господь Мойсеєві, чоловікові Божому, про мене і про тебе в Кадеш-Барне.
  • адже сорок років мали ми, коли послав мене Мойсей, Божий слуга, з Кадис Варни розвідати землю. І я йому відповів слово за Його розумінням.
  • Сорок років було мені, як послав мене Мойсей, слуга Господній, з Кадеш-Барне на розглядини краю, і я приніс йому вістку за щирим переконанням моїм.
  • А мої брати, які пішли зі мною, відвернули серце народу, я ж продовжував іти слідом за моїм Господом Богом.
  • І тоді як земляки мої, що ходили зо мною, пригноблювали дух у людей, я був повнотою слухняним супроти Господа, Бога мого.
  • І Мойсей поклявся в той день, кажучи: Земля, в яку ти прийшов, буде в спадок тобі та твоїм синам навіки, бо продовжував ти йти слідом за Господом, Богом нашим.
  • Того дня Мойсей заклявсь так: Земля, по якій ступали твої ноги, буде тобі й твоїм нащадкам у спадщину повіки, бо ти був цілковито слухняним супроти Господа, Бога мого.
  • До тепер Господь підтримував мене, як і сказав. Ось сорок п’ятий рік, відколи Господь промовив це слово до Мойсея, а Ізраїль усе ходив по пустелі. І ось тепер, сьогодні, я — вісімдесятип’ятилітній.
  • Оце ж Господь зберіг мене живим, за своїм словом, отих сорок п'ять років від того часу, як він сказав Мойсеєві це слово, тим часом як Ізраїль блукав у пустині. І ось тепер мені вісімдесят п'ять років;
  • Сьогодні я ще сильний, такий, як і тоді, коли посилав мене Мойсей, — так і тепер маю силу вийти на війну і ввійти.
  • але я й досі почуваю себе таким сильним, як і тоді, коли Мойсей посилав мене на розглядини. Як бувало колись, так і нині моя снага така сама, чи то як треба воювати, чи то сюди або туди ходити.
  • Тепер прошу в тебе цю гору, як сказав Господь у той день, бо ти чув це слово в той день. Тепер же там є енакімці, сильні й великі міста. Отже, якщо зі мною є Господь, то я вигублю їх, як і сказав мені Господь!
  • Тож дай мені тепер цю гору, що Господь того дня був говорив про неї, бо ти чув того дня, що там живуть анакії, й міста там великі та укріплені; та, може, Господь буде зо мною, і я вижену їх, як Господь сказав був.”
  • І поблагословив його Ісус, і дав Халевові, синові Єфонії, синові Кенеза Хеврон у спадок.
  • Благословив його Ісус і дав Хеврон Калевові, синові Єфунне, в наділ.
  • Через це Хеврон став належати Халевові, синові Єфонії-кенезейця, як спадок аж до цього дня, тому що він пішов слідом за приписами Господа, Бога Ізраїля.
  • Тим то й діставсь Хеврон Калевові, синові Єфунне, кенізієві, в спадщину по цей день, бо він був повнотою слухняним супроти Господа, Бога Ізраїля.
  • А назва Хеврона раніше була місто Арвок — провідне місто енакімців.
    І земля відпочила від війни.
  • Хеврон же звався перше Кіріят-Арба; Арба був найбільшим з анакіїв. І втихомирилась від війни земля.

  • ← (І.Навина 13) | (І.Навина 15) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025