Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
А границі племені синів Манасії були особливими, адже він — первородний Йосифа: Махірові, первородному Манасії, батькові Ґалаада (оскільки був військовою людиною) — у Ґалаадітіді й у Васанітіді.
Колінові Манассії тому, що він був первородний у Йосифа, припав такий жереб: Махірові, первородному Манассії, батькові Гілеаду, тому що він був воїном, дісталися Гілеад та Башан.
І було синам Манасії, які залишилися за їхніми родами: синам Єзера, синам Келеза, синам Єзіїла, синам Сихема, синам Офера і синам Симарієвим: це — мужі за їхніми родами.
І решта потомків Манассії дістали свою частину за їхніми родами: потомки Авієзера, потомки Халека, потомки Асріела, потомки Шехема, потомки Хефера, потомки Шеміди. Це чоловічі потомки Манассії, сина Йосифа, за їхніми родами.
А в Салпаада, сина Офера, не було в нього синів, а лише дочки; ось це — імена дочок Салпаада: Маала, Нова, Еґла, Мелха і Терса.
У Целофхада ж, сина Хефера, сина Гілеада, сина Махіра, сина Манассії, не було синів, лише дочки, і були вони на ім'я: Махла, Ноа, Хогла, Мілка та Тірца.
І стали вони перед священиком Елеазаром, перед Ісусом і перед князями, кажучи: Бог наказав через Мойсея дати нам спадок посеред наших братів! І дали їм через повеління Господа, жереб між братами їхнього батька.
Приступили вони до Єлеазара священика і до Ісуса Навина, і до князів, кажучи: “Господь заповідав Мойсеєві дати нам спадщину між нашими братами.” І він дав їм, за словом Господнім, спадщину між братами їхнього батька.
І їхній жереб випав від Анаси і рівнини Лавека з Ґалааду, що є на другому боці Йордану.
Таким робом на долю Манассії випало десять частин, окрім Гілеад-землі й Башану, що по тім боці Йордану;
Таким чином дочки синів Манасії отримали в спадок частку посеред їхніх братів. А ґалаадська земля була синам Манасії, які залишилися.
бо й дочки Манассії отримали спадкоємство між його синами, а Гілеад-земля дісталася решті потомків Манассії.
І були границі синів Манасії: Диланат, що є напроти синів Аната, і йде за границями до Яміна і Ясіва, до джерела Тафтота, —
Границя Манассії була, починаючи від Ашеру, Міхметату, що навпроти Сихему, потім тягнулась праворуч у напрямі до мешканців Ен-Таппуаху.
буде Манасії, а Тафет на границях Манасії — синам Єфрема.
Земля Таппуаху дісталась Манассії, сам же Таппуах на границі Манассії випав синам Ефраїма.
Границі дійдуть до долини Карани, на південь до долини Яріїл, єфремської модрини між містом Манасії. Границя Манасії на півночі — до потоку, а її закінченням буде море.
Далі границя спускалась до Кана-потоку, на південь від потоку попри міста Ефраїма, що лежали між містами Манассії; але границя Манассії йшла на північ від потоку й доходила до моря.
На півдні — Єфремові, а на півночі — Манасії, і море буде для них границею. До Асира сягатимуть їхні границі на півночі, а до Іссахара — на сході.
Що було на півдні, те було Ефраїмове, а що на півночі, те належало Манассії, а границею було море. На півночі вони стикалися з Ашером, а на сході з Іссахаром.
І Манасія буде мати в Іссахарі та в Асирі Ветсан і їхні поселення, і тих, які живуть в Дорі, та їхні поселення, і тих, які живуть у Маґеддо, і їхні поселення, і третина Нафети, і її поселення.
До Манассії належали в Іссахара й Ашера: Бет-Шеан з його містами, Ївлеам з його містами, мешканці Дору з його містами, мешканці Ен-Дору з його містами, мешканці Таанаху з його містами, мешканці Мегіддо з його містами, третя частина Нофету.
Та сини Манасії не змогли вигубити ці міста, і Ханаанець почав жити в цій землі.
Та не здолали сини Манассії прогнати мешканців цих міст, і ханааняни таки жили собі й далі в цій землі.
І сталося, що коли стали сильними ізраїльські сини, то зробили ханаанців підвладними, та щоб вигубити, не вигубили їх.
Як же сини Ізраїля вбились у потугу, зробили ханаанян підданими, а зовсім повиганяти їх — не повиганяли.
Якось сини Йосифа звернулися до Ісуса, запитуючи: Чому ти нам визначив один жереб і один наділ? Я ж є численний народ, і мене Бог поблагословив!
Тоді сказало покоління Йосифа до Ісуса: “Чому ти дав мені лиш один наділ у спадщину, один жереб, хоч я народ великий, і Господь так благословив мене?”
А Ісус їм відповів: Якщо ти є численним народом, підіймайся в ліс і очисти для себе, якщо для тебе є тісною гора Єфрема!
Ісус відповів їм: “Коли ти великий народ, то йди в ліс і прорубай собі там поле, у землі перізійській та рефаїмській, якщо Ефраїм-гори тобі затісні.”
Вони ж сказали: Не вистачить нам гори Єфрема, до того ж в Ханаанця, який живе на ній, у Ветсані та в його поселеннях і в долині Єзраела, добірний кінь і залізо!
Сини Йосифа сказали: “Не досить нам гір; та й у ханаанян, що живуть по долах, є залізні колісниці, так у тих, що в Бет-Шеані й його околицях, як і в тих, що в Єзреел-долині.”
Тоді Ісус сказав синам Йосифа: Якщо ти є численним народом і маєш велику силу, не буде тобі тільки один спадок,
І відказав Ісус домові Йосифа, Ефраїмові та Манассії: “Ти — народ великий і вбивсь у велику силу, не одна лише частина буде в тебе,
бо тобі буде ліс, адже є ліс, вичистиш його, і буде для тебе. А Ханаанця вигубиш! Хоч в нього є добірний кінь, але ти сильніший за нього!
але й гори тобі дістануться. Якщо вони — ліс, ти його вирубаєш, і він належатиме тобі зо своїми виходами, бо ти повиганяєш ханаанян, дарма що в них залізні колісниці й що вони потужні.”