Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Тоді закликав Ісус синів Рувима, синів Ґада і половину племені Манасії,
Тоді Ісус покликав рувимлян, гадіїв і півколіна Манассії,
і сказав їм: Ви послухалися всього, що повелів вам Мойсей, Господній слуга, і послухалися мого голосу згідно з усім, що я вам наказував.
і до них мовив: “Ви допильнували все, що заповідав вам Мойсей, слуга Господній, і слухалися мого голосу в усьому, що я був велів вам.
Ви не залишали ваших братів упродовж цих багатьох днів, аж до сьогоднішнього дня, — ви дотрималися наказу Господа, вашого Бога.
За такий довгий час аж по цей день ви не покидали братів ваших і вірно додержували заповіді Господа, Бога вашого.
Тепер же Господь, наш Бог, дав спочинок нашим братам, як і сказав їм: Отже, тепер, повернувшись, вирушайте до ваших сімей — в землю вашого спадку, яку вам дав Мойсей на другому боці Йордану.
І оце тепер, коли Господь, Бог ваш, дав спокій братам вашим, як був обітував їм, повертайтесь та йдіть собі до наметів ваших, у землю вашого наділу, що його Мойсей, слуга Господній, дав вам по тім боці Йордану.
Але пильно слідкуватимете за тим, щоб чинити заповіді й закон, як нам і заповів чинити Мойсей, Господній слуга: любити Господа, вашого Бога, ходити всіма Його дорогами, дотримуватися Його заповідей, пристати серцем до Нього, служити Йому всім вашим розумом і від усієї вашої душі.
Але вельми пильнуйте, щоб виконували заповіт і закон, що заповідав вам Мойсей, слуга Господній: любити Господа, Бога вашого, ходити всіма його путями, пильнувати заповіді його, триматись його міцно та служити йому всім вашим серцем і всією вашою душею.”
І поблагословив їх Ісус, і відіслав їх, і вони пішли до своїх сімей.
Ісус поблагословив їх та й відпустив, і вони пішли до своїх наметів.
Половині племені Манасії Мойсей дав наділ у Васанітіді, а половині дав Ісус зі своїми братами на другому боці Йордану — до Моря. І коли Ісус відіслав їх до своїх сімей і поблагословив їх,
Одній половині коліна Манассії дав Мойсей наділ у Башані, а другій дав Ісус разом з їхніми братами по цей бік Йордану, на захід. А коли відпускав їх Ісус до їх наметів, то поблагословив їх,
то вони пішли до своїх сімей з великим майном, і вони мали дуже багато худоби, срібла, золота, заліза і багато одягу, і вони розділили захоплене у ворогів зі своїми братами.
і сказав їм: “З великими скарбами, з дуже великими стадами, з сріблом і золотом, з міддю й залізом і безліччю одежі вертаєтесь ви до наметів ваших; розділіть же здобич ворогів ваших з вашими братами.”
І вирушили сини Рувима, сини Ґада і половина племені синів Манасії від ізраїльських синів із Силома в Ханаанській землі, щоб іти в ґалаадську землю, у землю їхнього спадку, який отримали за наказом Господа через посередництво Мойсея.
Тож вертаючись додому, сини Рувима, сини Гада й півколіно Манассії двигнулися від синів Ізраїля з Шіло, що в Ханаан-землі, щоб іти в Гілеад-землю, у належний їм наділ, яким заволоділи були за Господнім повелінням через Мойсея.
Тож сини Рувима, сини Ґада і половина племені Манасії прийшли в йорданський Ґалґал, що є в Ханаанській землі, і збудували там, над Йорданом, жертовник, — великий на вигляд жертовник.
Як же сини Рувима, сини Гада й півколіна Манассії прийшли в край коло Йордану, що був у Ханаан-землі, збудували вони там над Йорданом жертовник, і то величний на вигляд.
І почули ізраїльські сини, кажучи: Дивіться, сини Рувима, сини Ґада і половина племені Манасії збудували жертовник на границях ханаанської землі в йорданському Ґалааді, на другому боці від ізраїльських синів.
Почули сини Ізраїля, як інші говорили: “Он сини Рувима, сини Гада та півколіно Манассії збудували жертовник навпроти Ханаан-землі, в краю над Йорданом, по стороні, приналежній до синів Ізраїля.”
Тож зібралися всі ізраїльські сини в Силомі, щоб, виступивши, воювати проти них.
Довідавшись про це, зібралась у Шіло вся громада синів Ізраїля, щоб іти на них війною.
Та спочатку ізраїльські сини послали до синів Рувима, до синів Ґада і до половини племені Манасії в ґалаадську землю Фінееса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика,
Але наперед сини Ізраїля послали були до синів Рувима, синів Гада й півколіна Манассії в Гілеад-землю Пінхаса, сина священика Єлеазара,
і з ним — десять старійшин, один старійшина з роду по батьківській лінії з усіх ізраїльських племен. Це — старійшини родів по батьківській лінії, ізраїльські тисячники.
й десять князів з ним, по одному з кожного коліна всіх синів Ізраїля, а кожен з них був головою свого батьківського роду між тисячами Ізраїля.
Вони прийшли до синів Рувима, до синів Ґада і до половини племені Манасії в ґалаадську землю й звернулися до них, кажучи:
Прийшли вони до синів Рувима, до синів Гада та до півколіна Манассії в Гілеад-землю й ось як до них промовили:
Так говорить уся Господня громада: Що це за злочин, який ви вчинили перед Богом Ізраїля, щоб сьогодні відвернутися від Господа, збудувавши собі самим жертовник, аби стати відступниками від Господа?
“Так каже вся громада Господня: Що це за зрада, що ви вчинили проти Бога Ізраїля, відвернувшися сьогодні від Господа й спорудивши собі жертовник, щоб бунтуватися сьогодні проти Господа?
Хіба недостатньо нам гріха Фоґора, від якого ми не очистилися аж до цього дня? — і була кара на Господньому зборі!
Хіба нам мало провини в Пеорі, від якої ми не очистились і досі, й тієї кари, що спіткала громаду Господню,
А ви сьогодні відвернулися від Господа! І буде, коли ви відступите сьогодні від Господа, то завтра на всьому Ізраїлі буде Божий гнів!
що ви ще й сьогодні відвертаєтесь від Господа? Бож, коли ви сьогодні повстаєте проти Господа, то взавтра він розгнівається на всю громаду Ізраїля.
А тепер, хіба мала для вас земля вашого спадку? То перейдіть в землю Господнього спадку, туди, де є Господній намет, і отримаєте спадок посеред нас! І ви не будете відступниками від Бога, і не відступите від Господа тим, що ви збудуєте ще один жертовник, крім жертовника Господа, нашого Бога.
Якщо ж належна вам земля здається нечистою, то перейдіть у землю, що належить Господеві, де перебуває намет Господній і беріть посілість поміж нами, але проти Господа не повставайте та й нас до бунту не втручайте, споруджуючи собі окремий жертовник, окрім жертовника Господа, Бога нашого.
Дивіться, чи не Ахар, син Зари, дійсно вчинив злочин, а через прокляття гнів був на всій громаді Ізраїля! А він був один-єдиний! Та і не один він помер через свій гріх!
Хіба не впав гнів Господній на всю громаду Ізраїля, коли Ахан, син Зераха, тяжко провинився, зазіхнувши на прокляте добро? Дарма що був один; а не тільки він один згинув за свій гріх.”
На це сини Рувима, сини Ґада і половина племені Манасії у відповідь сказали тисячникам Ізраїля, стверджуючи:
Тоді сини Рувима, сини Гада й півколіна Манассії відповіли головам тисяч Ізраїля:
Бог, Бог є Господом, і Бог, Бог — Господь, Він знає, і Ізраїля Він пізнає. Якщо ми дійсно вчинили злочин перед Господом, то нехай нас у цьому не врятує!
“Бог, Бог Господь! Бог, Бог Господь! Він це знає та й Ізраїль нехай це знає: коли воно сталося, щоб зчинити бунт або зраду проти Господа, нехай нас нині не врятує!
Якщо ми збудували собі жертовник, аби відступити від Господа, нашого Бога, щоб на ньому приносити жертву всепалення, чи щоби приносити на ньому жертву спасіння, — Господь нехай дослідить, —
Як ми спорудили собі жертовник, щоб відвернутись від Господа та щоб приносити на ньому всепалення й офіри, або на те, щоб приносити на ньому мирні жертви, хай сам Господь це розсудить!
але задля діла побожності ми це зробили! Ми собі сказали: Щоб завтра не говорили ваші діти нашим дітям: Що вам до Господа, Бога Ізраїля?
Ні! ми тільки дбаючи й думаючи про те так вчинили, щоб ваші потомки колись не спитали наших: що, мовляв, вам таке Господь, Бог Ізраїля?
Господь і границю поставив між вами і нами — Йордан, тож немає у вас Господньої частки! І відчужаться ваші сини від наших синів, щоб не вшановувати Господа.
Таж Господь поклав границю між нами й вами, о сини Рувима і сини Гада, — Йордан. Нема для вас ніякої частки в Господі. І таким чином ваші потомки відопхнули б наших потомків від почитаня Господа.
Ми вчинили так, аби збудувати цей жертовник не задля дарів чи задля жертв, — сказали вони, —
Тому й нарадились ми: от що вчинімо: спорудьмо собі жертовник, не для всепалень, не для жертв,
але щоб це було свідком між вами, нами і між нашими родами після нас, щоби звершувати служіння Господу перед Ним нашими дарами, нашими жертвами і нашими жертвами спасіння. І завтра ваші діти не скажуть нашим дітям: Немає у вас Господньої частки!
але щоб він був свідком між нами й вами та між нашими після нас потомками, що ми хочемо почитати Господа в його приявності нашими всепаленнями, нашими кривавими жертвами й нашими мирними жертвами та щоб ваші потомки колись нашим потомкам не казали: Немає вам ніякої частини в Господі.
Ми собі сказали: Якщо буде тоді, і нам чи до наших родів завтра так скажуть, то ми відповімо: Гляньте, подоба Господнього жертовника, який зробили наші батьки не для дарів, і не для жертв, але воно є свідченням між нами, між вами і між нашими синами!
Тому й думали ми: якщо вони колись казатимуть таке нам або нашим потомкам, ми відповімо: Дивіться на подобу жертовника Господнього, що зробили батьки наші, не для всепалення й не для кривавих жертв, ні! — а на те тільки, щоб він був свідком між нами і вами.
Отже, нехай не буде, що ми відступили від Господа, щоб відійти в ці дні від Господа, збудувати собі ще один жертовник для дарів, мирних жертв і жертв спасіння, за винятком Господнього жертовника, що є перед Його наметом.
Хай не буде цього в нас довіку, щоб ми повставали проти Господа чи відверталися від Господа сьогодні, будуючи жертовник для всепалення, для офіри та для кривавих жертв, крім жертовника Господа, Бога нашого, що стоїть перед його наметом.”
Коли священик Фінеес, і всі старійшини ізраїльської громади, які були з ним, почули слова, які сказали сини Рувима, сини Ґада і половини племені Манасії, то вони були їм до вподоби.
Пінхас священик і князі громадські та голови тисяч Ізраїля, що були з ним, почувши слова, що промовляли сини Рувима, сини Гада та сини Манассії, задовольнились тим.
Тоді священик Фінеес сказав синам Рувима, синам Ґада і половині племені Манасії: Сьогодні ми дізналися, що Господь з нами, оскільки ви не вчинили перед Господом провини, через що і врятували ізраїльських синів від Господньої руки.
І мовив Пінхас, син Єлеазара священика, до синів Рувима, синів Гада та синів Манассії: “Сьогодні ми переконалися, що Господь перебуває між вами, бо ви не вчинили цієї проти Господа зради. Цим вирятували ви синів Ізраїля від руки Господньої.”
Священик Фінеес і старійшини повернулися від синів Рувима, від синів Ґада і від половини племені Манасії, — з ґалаадської землі в ханаанську землю, — до ізраїльських синів, і переказали їм слова.
Повернувсь тоді Пінхас, син Єлеазара священика, й князі назад із Гілеад-землі від синів Рувима та синів Гада в Ханаан-землю до синів Ізраїля й вияснили вони їм справу.
І це було до вподоби ізраїльським синам. І вони спілкувалися з ізраїльськими синами, і поблагословили Бога ізраїльських синів, і сказали, щоби більше не йти на них війною, аби вигубити землю синів Рувима, синів Ґада і половини племені Манасії. І ті проживали на ній.
Сини Ізраїля вдовольнились і благословили Бога й не думали більше про те, щоб іти на них війною, щоб спустошити край, де осілись сини Рувима та сини Гада.