Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Тоді закликав Ісус синів Рувима, синів Ґада і половину племені Манасії,
Затем Иисус созвал всех из колен Рувима, Гада и Манассиина
і сказав їм: Ви послухалися всього, що повелів вам Мойсей, Господній слуга, і послухалися мого голосу згідно з усім, що я вам наказував.
и сказал им: "Моисей был рабом Господа, и вы подчинялись всему, что он повелел вам. Вы также исполняли всё, что я вам приказывал.
Ви не залишали ваших братів упродовж цих багатьох днів, аж до сьогоднішнього дня, — ви дотрималися наказу Господа, вашого Бога.
Всё это время вы поддерживали весь остальной народ Израиля. Вы неукоснительно исполняли все повеления Господа, Бога вашего.
Тепер же Господь, наш Бог, дав спочинок нашим братам, як і сказав їм: Отже, тепер, повернувшись, вирушайте до ваших сімей — в землю вашого спадку, яку вам дав Мойсей на другому боці Йордану.
Господь, Бог ваш, обещал дать народу Израиля мир. И вот теперь Господь исполнил то, что обещал, и вы можете идти по домам. Раб Господа, Моисей, дал вам землю на восточном берегу Иордана, и вы можете идти домой на эту землю.
Але пильно слідкуватимете за тим, щоб чинити заповіді й закон, як нам і заповів чинити Мойсей, Господній слуга: любити Господа, вашого Бога, ходити всіма Його дорогами, дотримуватися Його заповідей, пристати серцем до Нього, служити Йому всім вашим розумом і від усієї вашої душі.
Но помните: продолжайте исполнять закон, который завещал вам Моисей. Любите Господа, Бога вашего, и исполняйте Его повеления, продолжайте следовать и служить Ему всем сердцем и всей душой".
І поблагословив їх Ісус, і відіслав їх, і вони пішли до своїх сімей.
Потом Иисус попрощался с ними, и они разошлись по своим домам.
Половині племені Манасії Мойсей дав наділ у Васанітіді, а половині дав Ісус зі своїми братами на другому боці Йордану — до Моря. І коли Ісус відіслав їх до своїх сімей і поблагословив їх,
Моисей дал землю в Васане одной половине колена Манассиина, а Иисус дал землю на западной стороне Иордана другой половине колена Манассиина и, благословив их, отослал домой.
то вони пішли до своїх сімей з великим майном, і вони мали дуже багато худоби, срібла, золота, заліза і багато одягу, і вони розділили захоплене у ворогів зі своїми братами.
Он сказал: "Вы очень разбогатели, у вас много скота, золота, серебра и дорогих украшений. У вас много красивой одежды. Вам досталось великое богатство от врагов ваших. Разделите всё это между собой и идите по домам".
І вирушили сини Рувима, сини Ґада і половина племені синів Манасії від ізраїльських синів із Силома в Ханаанській землі, щоб іти в ґалаадську землю, у землю їхнього спадку, який отримали за наказом Господа через посередництво Мойсея.
И люди из колен Рувима, Гада и Манассиина ушли от народа Израиля из Силома, находящегося в земле Ханаанской, и вернулись назад в Галаад, в свою собственную землю, которую по повелению Господа дал им Моисей.
Тож сини Рувима, сини Ґада і половина племені Манасії прийшли в йорданський Ґалґал, що є в Ханаанській землі, і збудували там, над Йорданом, жертовник, — великий на вигляд жертовник.
Сыны Рувима, Гада и Манассиина отправились в место, которое называлось Гелилот, в земле Ханаанской, в окрестностях реки Иордан, и поставили там красивый жертвенник.
І почули ізраїльські сини, кажучи: Дивіться, сини Рувима, сини Ґада і половина племені Манасії збудували жертовник на границях ханаанської землі в йорданському Ґалааді, на другому боці від ізраїльських синів.
Сыны Израиля, которые остались в Силоме, услышали об этом жертвеннике, построенном тремя коленами на границе с Ханааном, в местечке Гелилот, на израильской стороне реки Иордана.
Тож зібралися всі ізраїльські сини в Силомі, щоб, виступивши, воювати проти них.
Весь народ Израиля очень рассердился на эти три колена. Они собрались вместе и решили идти на них войной.
Та спочатку ізраїльські сини послали до синів Рувима, до синів Ґада і до половини племені Манасії в ґалаадську землю Фінееса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика,
Народ Израиля послал нескольких человек к коленам Рувима, Гада и Манассиина. Ими руководил Финеес, сын священника Елеазара.
і з ним — десять старійшин, один старійшина з роду по батьківській лінії з усіх ізраїльських племен. Це — старійшини родів по батьківській лінії, ізраїльські тисячники.
Они также послали туда десять вождей колен Израиля, по одному человеку от каждого колена Израиля, которые были в Силоме.
Вони прийшли до синів Рувима, до синів Ґада і до половини племені Манасії в ґалаадську землю й звернулися до них, кажучи:
Эти одиннадцать человек отправились в Галаад поговорить с людьми Рувима, Гада и Манассиина, и, придя туда, сказали:
Так говорить уся Господня громада: Що це за злочин, який ви вчинили перед Богом Ізраїля, щоб сьогодні відвернутися від Господа, збудувавши собі самим жертовник, аби стати відступниками від Господа?
"Весь народ Израиля спрашивает вас: почему вы совершили такое против Бога Израиля? Почему отступили от Господа? Почему вы соорудили для себя жертвенник? Вы ведь знаете, что это против учения Бога!
Хіба недостатньо нам гріха Фоґора, від якого ми не очистилися аж до цього дня? — і була кара на Господньому зборі!
Помните, что случилось в Фегоре? Мы всё ещё страдаем от того греха. Из-за того греха Бог поразил народ Израиля болезнями, и мы всё ещё страдаем от них и сегодня.
А ви сьогодні відвернулися від Господа! І буде, коли ви відступите сьогодні від Господа, то завтра на всьому Ізраїлі буде Божий гнів!
А вы сейчас делаете то же самое! Вы идёте против Господа! Разве вы отказываетесь повиноваться Господу? Остановитесь, не делайте этого, чтобы Господь не прогневался на весь народ в Израиле.
А тепер, хіба мала для вас земля вашого спадку? То перейдіть в землю Господнього спадку, туди, де є Господній намет, і отримаєте спадок посеред нас! І ви не будете відступниками від Бога, і не відступите від Господа тим, що ви збудуєте ще один жертовник, крім жертовника Господа, нашого Бога.
Если ваша земля не хороша для поклонения Богу, то приходите в нашу землю, в скинию Господа. Вы можете взять себе часть нашей земли и жить там. Но не отступайте от Господа, не ставьте другой жертвенник. У нас уже есть жертвенник Господа, Бога нашего, в скинии собрания.
Дивіться, чи не Ахар, син Зари, дійсно вчинив злочин, а через прокляття гнів був на всій громаді Ізраїля! А він був один-єдиний! Та і не один він помер через свій гріх!
Помните человека по имени Ахан, сына Зары... Он не послушался повеления о вещах, которые надлежало уничтожить. Один человек нарушил Божий закон, а наказан был весь народ Израиля. Ахан умер за свой грех, но умерло также и много других людей".
На це сини Рувима, сини Ґада і половина племені Манасії у відповідь сказали тисячникам Ізраїля, стверджуючи:
В ответ на это люди из колен Рувима, Гада и Манассиина сказали:
Бог, Бог є Господом, і Бог, Бог — Господь, Він знає, і Ізраїля Він пізнає. Якщо ми дійсно вчинили злочин перед Господом, то нехай нас у цьому не врятує!
"Господь, Бог наш! Господь, Бог наш! Господь знает, почему мы сделали это, и мы хотим, чтобы и вы тоже знали и могли судить о нашем поступке. Если вы считаете, что мы сделали что-то плохое, то убейте нас.
Якщо ми збудували собі жертовник, аби відступити від Господа, нашого Бога, щоб на ньому приносити жертву всепалення, чи щоби приносити на ньому жертву спасіння, — Господь нехай дослідить, —
Если мы нарушили закон Бога, тогда мы просим Самого Господа наказать нас.
але задля діла побожності ми це зробили! Ми собі сказали: Щоб завтра не говорили ваші діти нашим дітям: Що вам до Господа, Бога Ізраїля?
Вы думаете, мы соорудили этот жертвенник для того, чтобы приносить жертвы всесожжения, хлебное приношение и жертвы содружества? Нет, не для этого мы воздвигли его. Мы боялись, что в будущем вы не примите нас, как часть своего народа, и что ваш народ скажет, что мы не можем молиться Господу, Богу Израиля.
Господь і границю поставив між вами і нами — Йордан, тож немає у вас Господньої частки! І відчужаться ваші сини від наших синів, щоб не вшановувати Господа.
Бог дал нам землю на другой стороне Иордана, а это значит, что река Иордан разделяет нас. Мы боялись, что когда вырастут ваши дети и станут править вашей страной, они забудут о том, что и мы были вашим народом, и скажут нам: "Вы, народ Рувима и Гада, не являетесь частью Израиля!". И тогда дети ваши не допустят наших детей чтить Господа.
Ми вчинили так, аби збудувати цей жертовник не задля дарів чи задля жертв, — сказали вони, —
И вот мы решили соорудить жертвенник, но не для приношения жертв и жертв всесожжения,
але щоб це було свідком між вами, нами і між нашими родами після нас, щоби звершувати служіння Господу перед Ним нашими дарами, нашими жертвами і нашими жертвами спасіння. І завтра ваші діти не скажуть нашим дітям: Немає у вас Господньої частки!
а чтобы показать нашему народу, что мы чтим того же Бога, что и вы. Этот жертвенник будет для вас, для нас и для всех наших будущих родов доказательством того, что мы служим Господу. Мы приносим свои жертвы, благодарения и жертвы всесожжения Господу. Мы хотим, чтобы ваши дети росли и знали, что мы, как и вы, тоже народ Израиля.
Ми собі сказали: Якщо буде тоді, і нам чи до наших родів завтра так скажуть, то ми відповімо: Гляньте, подоба Господнього жертовника, який зробили наші батьки не для дарів, і не для жертв, але воно є свідченням між нами, між вами і між нашими синами!
В будущем, если случится так, что дети ваши скажут, что мы не принадлежим Израилю, наши дети смогут сказать: "Смотрите! Наши отцы, которые жили до нас, поставили жертвенник, и он точно такой же, как жертвенник Господа в священном шатре. Но мы не пользуемся этим алтарём для жертвоприношений. Он — доказательство того, что мы часть Израиля".
Отже, нехай не буде, що ми відступили від Господа, щоб відійти в ці дні від Господа, збудувати собі ще один жертовник для дарів, мирних жертв і жертв спасіння, за винятком Господнього жертовника, що є перед Його наметом.
Мы не хотим идти против Господа, не хотим отступить ныне от Него. Мы знаем, что единственный истинный алтарь это тот, который находится перед святой скинией, и он принадлежит Господу, Богу нашему".
Коли священик Фінеес, і всі старійшини ізраїльської громади, які були з ним, почули слова, які сказали сини Рувима, сини Ґада і половини племені Манасії, то вони були їм до вподоби.
Священник Финеес и вожди, бывшие с ним, услышали всё, что сказали сыны колен Рувима, Гада и Манассиина и поверили в то, что эти люди говорят правду.
Тоді священик Фінеес сказав синам Рувима, синам Ґада і половині племені Манасії: Сьогодні ми дізналися, що Господь з нами, оскільки ви не вчинили перед Господом провини, через що і врятували ізраїльських синів від Господньої руки.
Тогда священник Финеес сказал: "Теперь мы знаем, что Господь с нами, и что вы не ослушались Господа, и Он не накажет народ Израиля".
Священик Фінеес і старійшини повернулися від синів Рувима, від синів Ґада і від половини племені Манасії, — з ґалаадської землі в ханаанську землю, — до ізраїльських синів, і переказали їм слова.
После этого Финеес и вожди отправились домой. Они покинули народ Рувима и Гада на земле Галаада и вернулись в Ханаан. Они пришли к народу Израиля и рассказали им, что произошло.
І це було до вподоби ізраїльським синам. І вони спілкувалися з ізраїльськими синами, і поблагословили Бога ізраїльських синів, і сказали, щоби більше не йти на них війною, аби вигубити землю синів Рувима, синів Ґада і половини племені Манасії. І ті проживали на ній.
И израильтяне тоже обрадовались и возблагодарили Бога, и решили не выступать войной против народа Рувима, Гада и Манассиина и не разрушать землю, на которой жили эти народы.