Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (І.Навина 23) | (Суддів 1) →

Переклад Турконяка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Ісус зібрав усі ізраїльські племена до Силома, скликав їхніх старійшин, їхніх писарів та їхніх суддів і поставив їх перед Богом.
  • Скупив тодї Йозуа всї поколїння Ізрайлеві в Сихемі, і поскликав старшину Ізрайлеву, і князїв його, і суддїв його й начальників його, і станули вони перед Богом.
  • І промовив Ісус до всього народу: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Ваші батьки — Тара, батько Авраама і батько Нахора, — жили спочатку на другому боці ріки, і служили іншим богам.
  • Рече тодї Йозуа до всього народу: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: У давні давна жили ваші предки по тім боцї Евфрату, Тара, батько Авраамів і Нахорів, і служили иншим богам.
  • Та Я взяв вашого батька Авраама з-за ріки і вів його по всій землі. Я розмножив його нащадків: дав йому Ісаака,
  • Але я вивів вашого предка Авраама із тогобочньої країни, та й проводив його по всїй Канаан землї і дав йому без лїку потомків, і дарував йому Ізаака.
  • а Ісаакові — Якова та Ісава. Я дав Ісавові гору Сиїр, щоб успадкувати її, а Яків і його сини спустилися до Єгипту і стали там великим, численним і сильним народом.
  • Ізаакові ж дарував я Якова та Езава, і надїлив Езавові Сеїр-гори, щоб він узяв їх в державу, Яков же й сини його спустились у Египет.
  • Та Єгиптяни заподіяли їм зло, і Господь уразив Єгипет тим, що вчинив їм, і після цього вивів вас
  • Тодї послав я Мойсея та Арона та й покарав Египет чудесами, що вдїяв у ньому. Потім вивів я вас,
  • з Єгипту, і ви ввійшли в Червоне море. А єгиптяни погналися за вашими батьками на колісницях і на конях аж у Червоне море!
  • Та й повів батьків ваших із Египту, та й дійшли ви до моря. Египтяне ж уганяли за вашими батьками до Червоного моря з боєвими колесницями й комонником.
  • Тоді ми закричали до Господа, і Він дав хмару і туман між нами і між єгиптянами, і навів на них море. І воно покрило їх, і ваші очі побачили, що Господь учинив в єгипетській землі! І ви пробули в пустелі багато днів.
  • І покликнули вони до Господа про рятунок, і дав він так, що між вами і Египтянами постала густа темрява; тодї попустив він морю ринуту, так що вкрило їх. І вбачали ви своїми очима, що я допустив на Египтян; потім пробували ви немалий час у пустинї.
  • Він привів нас у землю аморейців, які проживали на другому боці Йордану, і ви стали до бою з ними. І Господь передав їх у наші руки, і ви успадкували їхню землю, і вигубили їх з-перед вашого обличчя.
  • А звідтіля двинув я вас у землю Аморіїв, що седїли осадами по тім боцї Йорданї, і воювали вони з вами, та я подав їх вам на поталу, і ви осягли землю їх у державу і я вигубив їх перед вами.
  • Але піднявся Валак, син Сепфора, цар моавський, і став до бою з Ізраїлем і, пославши послів, він закликав Валаама проклясти вас.
  • Потім устав Балак Зіпоренко, царь Моабійський, і бив на Ізраїля. І послав він кликати Білеама Беоренка, щоб вас прокляв.
  • Та не забажав Господь, твій Бог, вигубити тебе, і благословенням поблагословив вас, і спас вас з їхніх рук, а їх видав вам.
  • Однакже я не схотїв слухати Білеама; він же ще й надто благословив вас, і сим робом визволив я вас з рук його.
  • Ви перейшли Йордан і прийшли до Єрихона. А мешканці Єрихона: ферезеєць, ханаанець, хет, амореєць, ґерґесеєць, евеєць і євусеєць вступили у війну з вами, та Господь передав їх у ваші руки.
  • Потім перейшли ви за Йордань і дойшли до Ерихону, і били на вас осадники Ерихонські, Аморії, Ферезії, Канаанїї, Гетії, Гергазії, Гевії та Евузії, і подав я вам їх на поталу.
  • Він послав перед вами шершнів і вигнав їх з-перед вашого обличчя, — дванадцять аморейських царів, — не твоїм мечем і не твоїм луком!
  • І послав я шершнї поперед вас, і прогнали вони їх перед вами, двох царів Аморійських. Не мечем твоїм і не луком твоїм се сталось.
  • І дав вам землю, на якій ви не трудилися, і міста, які ви не збудували, і ви поселилися в них. І ви їли з виноградників і оливкових дерев, яких ви не насаджували.
  • І надїлив я землею вас, в якій ти не трудився, і городами, що їх ви не будували, а одначе ви осїлись у них; виноградниками й оливними садами, що не насаджували ви, а пожиткуєтесь ними.
  • Тепер же бійтеся Господа і служіть Йому в щирості та в праведності й усуньте чужих богів, яким служили ваші батьки на другому боці ріки і в Єгипті, та служіть Господу!
  • Оце ж бійтеся Господа і служіть йому щиро та вірно, та відпихайте геть боги, що їм ваші предки по тім боцї ріки й у Египтї служили, а служіте Господеві.
  • Якщо ж не угодно вам служити Господу, сьогодні виберіть собі самі, кому служитимете, чи богам ваших батьків, які на другому боці ріки, чи богам аморейців, між якими (на їхній землі) ви живете? Я ж і мій дім служитимемо Господу, бо Він — Святий!
  • Коли ж не любо вам служити Господеві, так вибирайте тепер, кому хочете служити: чи богам, що їм служили предки ваші, що жили по тім боцї ріки, чи богам Аморіїв, що в землї їх ви тепер живете; я ж і мій дом служити мем Господеві!
  • У відповідь народ сказав: Хай не станеться, щоб ми покинули Господа, аби служити іншим богам!
  • Відказав тодї люд й казав: Нї! не буде того, щоб ми покинули Господа, щоб служити иншим богам!
  • Господь, Бог наш, Він є Богом! Він вивів нас і наших батьків з Єгипту, і зберіг нас в усій дорозі, якою ми йшли, і серед усіх народів, через які ми проходили.
  • Нї! Господь нашим Богом; се він був, що вивів нас і батьків наших із Египту, де ми були неволники, привів сюди і перед нашими очима чинив сї великі чудеса, і всюди нас оберегав у дорозї, що нею ми ходили, й між усїма народами, що через них ми проходили.
  • Господь вигнав усі народи і аморейця, який заселяв землю, з-перед нашого обличчя. Отже і ми служитимемо Господу, бо Він є нашим Богом!
  • І попроганяв Господь поперед нами всї народи, й Аморіїв, осадників бувших у сїй землї. Тож і ми служити мемо Господеві, бо він Бог наш!
  • Тоді Ісус промовив до народу: Ви не зможете служити Господу, бо Він є Богом Святим, Він — ревнивий — не простить вам ваших гріхів і беззаконних вчинків!
  • І рече Йозуа до люду: Не зможете ви служити Господеві, бо він сьвятий Бог; ревнивий Бог він; не стерпить вам переступи ваші й гріхи ваші!
  • Коли ж залишите Господа і служитимете іншим богам, то Він, навідавшись, учинить вам зло і вигубить вас, замість того, щоб робити вам добро!
  • Як покинете Господа і служити мете чужоземнїм богам, він одвернеться від вас і попустить допуст на вас і погибель, після того як перше посилав вам благодать.
  • Та народ відповів Ісусові: Ні, ми таки служитимемо Господу!
  • І відказав люд Йозуйові: Нї, волимо служити Господеві!
  • Тоді Ісус промовив до народу: Ви свідки проти себе, бо ви вибрали Господа, щоб Йому служити.
  • Рече тодї Йозуа до люду: Ви сьвідки за себе самих, що вибрали службу Господеві? І мовляли вони: Так, ми сьвідками!
  • Тепер же усуньте чужих богів, які є у вас, і спрямуйте ваше серце до Господа, Бога Ізраїля!
  • Повідкидайте ж геть богів чужоземнїх, які є між вами, і прихилїте ваші серця до Господа, Бога Ізрайлевого!
  • І народ відповів Ісусові: Ми служитимемо Господу і твого голосу будемо слухатися!
  • І мовляли люде Йозуйові: Волимо Господеві, Богу нашому, служити і гласу його слухати!
  • У той день Ісус уклав завіт з народом, він дав йому закон і суд у Силомі перед Наметом Бога Ізраїля.
  • І постановив Йозуа того дня завіт з народом, і дав їм там у Сихемі закон і право.
  • А ці слова він записав у книгу — Божий Закон. Ісус узяв великий камінь і поставив його під модриною перед Господом.
  • І написав Йозуа сї слова в книзї закону Божого, і взяв камення великого та й поставив там під дубом, що був при храминї Господнїй.
  • І промовив Ісус до народу: Ось цей камінь буде вам свідком, бо він почув усе, сказане йому Господом, що лиш сказав сьогодні до нас. І він буде у вас свідком до останніх днів, коли скажете неправду Господу, моєму Богові!
  • І промовив Йозуа до всього люду: Дивітесь, сей камінь сьвідкувати ме проти нас, бо він чув усї слова, що глаголав до нас Господь; тим і мусить бути сьвідком проти вас, щоб не зрадили ви Бога вашого.
  • Після цього Ісус відпустив народ, і вони пішли — кожний до свого місця.
  • Після сього відпустив Йозуа нарід, кожного в його державу.
  • І служив Ізраїль Господу всі дні Ісуса і всі дні старійшин, які пробули час з Ісусом, і котрі побачили всі Господні діяння, які Він учинив для Ізраїля.
  • По сих бувальщинах умер Йозуа, син Навина, Господень раб, ста і десяти год віку,
  • І сталося, що після цього Ісус, син Навина, Господній слуга, помер — стодесятилітнім.
  • І поховано його в займищі наслїдньої держави його в Тамнат-Сараа на Ефраїмовій горі, на північ від Гаас гори.
  • Його поховали в границях його спадку в Тамнатасахарі, на горі Єфрема, на півночі гори Ґаас. 31a З ним у гробницю, в якій його там поховали, поклали туди кам’яні ножі, якими він обрізав ізраїльських синів у Ґалґалі, коли їх вивів з Єгипту, — як і заповів їм Господь, — і вони там є аж до сьогоднішнього дня.
  • І служив Ізраїль Господеві докіль жив на сьвітї Йозуа та старшина, що попереживала Ісуса, і знала всї дїї, що вдїяв Господь про Ізраїля.
  • Ізраїльські сини винесли з Єгипту кості Йосифа і поховали в Сікімі, на частині поля, яке Яків придбав у аморейців, які жили в Сікімі, за сто овечок і дав його Йосифові в спадок.
  • Кости ж Йосифові, що Ізрайлитяне принесли з Египту, поховано в Сихемі на полі, що купив Яков у синів Геммора, батька Сихемового, за сто срібняків і надїлив синам Йосифовим в державу.
  • І сталося, що після цього помер і Елеазар, син Аарона, первосвященик, і був похований у Ґавааті, місті свого сина Фінееса, яке дав йому на горі Єфрема. 33a У той день ізраїльські сини, взявши ковчег Бога, носили поміж собою, і Фінеес був священиком замість Елеазара, свого батька, аж доки не помер. І він був похований у своєму місті Ґавааті. 33b А ізраїльські сини розійшлися — кожний у свою місцевість і до свого міста. Та ізраїльські сини почали вшановувати Астарту, Астароту і богів народів, які довкола них. Тож Господь передав їх у руки Еґлома, моавського царя, і він панував над ними вісімнадцять років.
  • Умер же й Елеазар Ароненко, і поховано його на горі Фінееса, сина його, що надїлено йому на Ефраїм горах.

  • ← (І.Навина 23) | (Суддів 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025