Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І сталося, коли аморейські царі, які були на другому боці Йордану, і царі Фінікії, які біля моря, почули, що Господь Бог висушив перед ізраїльськими синами, коли вони переходили, ріку Йордан, то розтанули їхні розуми, і вони сповнилися жахом, і не було в них жодного здорового глузду перед обличчям ізраїльських синів.
Як же всі царі аморійські, що по тім боці Йордану на заході, і всі царі ханаанські, що над морем, почули, що Господь висушив йорданську воду перед синами Ізраїля, аж поки вони не перейшли, серце їм зомліло і в них дух підупав супроти синів Ізраїля.
У цей же час Господь сказав Ісусові: Зроби собі кам’яні ножі з гострого каменя і, облаштувавшись, зроби обрізання ізраїльським синам.
Того часу повелів Господь Ісусові: “Зроби собі камінні ножі й обріж удруге синів Ізраїля.”
Тож Ісус зробив гострі кам’яні ножі, і зробив обрізання ізраїльським синам на місці, що називається Могила крайніх плотей.
І зробив собі Ісус камінні ножі й обрізав синів Ізраїля на Аралот-горбі.
У такий спосіб Ісус очистив ізраїльських синів, які народилися в дорозі та які були з тих, котрі необрізаними вийшли з Єгипту, —
А причина, чому Ісус обрізав їх, була ось яка: всі люди, що були вийшли з Єгипту, чоловічої статі, всі здатні до бою, повмирали в дорозі на пустині, по виході з Єгипту.
цим усім Ісус зробив обрізання.
Бо ввесь народ, що був звідти вийшов, був обрізаний, а ввесь народ, що народився в пустині, в дорозі, по виході з Єгипту, не був обрізаний.
Адже сорок два роки Ізраїль ходив у Мадваритській пустелі, тому необрізаними були більшість їхніх воїнів, які вийшли з Єгипетської землі, ті, котрі не послухалися Божих заповідей, про яких і вирішив, що вони не побачать тієї землі, про яку поклявся Господь їхнім батькам, що дасть її їм, — землю, що тече молоком і медом.
Сорок бо років сини Ізраїля блукали в пустині, поки не вимер увесь народ, тобто здатні до бою, що вийшли були з Єгипту, а то тому, що вони не послухалися слів Господніх; то Господь поклявсь їм, що не побачать вони землі, яку прирік був їхнім батькам віддати нам, землю, що молоком і медом тече.
Тож замість цих людей Він поставив їхніх синів, яким Ісус зробив обрізання, тому що вони в дорозі були необрізані.
А замість них воздвигнув їхніх синів. Їх ось і пообрізував Ісус, вони ж були необрізані, в дорозі бо їх не обрізувано.
А обрізавшись, вони мали відпочинок, перебуваючи тут у таборі, доки не видужали.
Коли вже ввесь люд до одного пообрізувано, пересиділи вони в таборі, аж поки не повигоювались.
І сказав Господь Ісусові, синові Навина: У сьогоднішній день Я зняв з вас приниження Єгипту. І він дав назву тій місцевості — Ґалґал.
І сказав Господь Ісусові: “Сьогодні зняв я з вас єгипетський сором. "Тим і названо те місце Гілгал аж по цей день.
А в чотирнадцятий день місяця звечора, на захід від Єрихона, на другому боці Йордану, на рівнині, ізраїльські сини звершили Пасху,
І отаборилися сини Ізраїля в Гілгалі; на чотирнадцятий день першого місяця ввечорі вони святкували Пасху на степах єрихонських.
вони їли прісне і нове із зерна землі. У цей день
На другий день Пасхи їли вони з урожаю тієї землі: неквашений хліб та пражене зерно.
перестала падати манна після того, як вони їли з насіння землі, і більше не було манни для ізраїльських синів, а в той рік вони насолоджувалися плодами фінікійської околиці.
Того самого дня, як вони стали їсти з урожаю землі, перестала падати манна; не було в синів Ізраїля більш манни, і вони харчувались у цім році з плодів Ханаан-землі.
І сталося, коли Ісус був у Єрихоні, то, підвівши очі, він побачив чоловіка, який стояв перед ним, а в його руці був оголений меч. Підійшовши, Ісус запитав його: Ти є наш, чи з наших ворогів?
Якже Ісус був під Єрихоном, звів він очі, аж бачить: стоїть перед ним якийсь чоловік з голим мечем у руці. Підійшов до нього Ісус та й питає: “Чи ти наш, чи з ворогів наших?”
А він відповів йому: Я — головний полководець Господнього війська, тепер я прийшов. Тож Ісус припав долілиць до землі й сказав йому: Володарю, що наказуєш твоєму слузі?
А той відказав: “Ні! Я начальник Господнього війська; прийшов я тепер.” І впав Ісус лицем до землі, поклонивсь та й каже до нього: “Що велить мій владика слузі своєму?”