Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
А коли почули аморейські царі, які на другому березі Йордану, ті, які в горах, ті, які на рівнині, ті, які по всьому узбережжі Великого моря, і ті, які в Антиливані (хети, аморейці, ґерґесейці, ханаанці, ферезейці, евейці та євусейці)
Об этом услышали все цари на запад от реки Иордан. Это были цари Хеттеи, Аморреи, Хананеи, Ферезеи, Евеи и Иевусеи, которые жили в горной местности, на равнинах и вдоль берега Средиземного моря, близ Ливана.
то зібралися разом, щоб воювати проти Ісуса й Ізраїля — одночасно всі. 2a Тоді Ісус збудував на горі Ґевал жертовник Господу, Богові Ізраїля, 2b як і заповів Мойсей, Господній слуга, ізраїльським синам, як записано в законі Мойсея, — жертовник з нетесаного каміння, до яких не прикладали залізного знаряддя. І приніс там всепалення Господу та жертву спасіння. 2c І написав Ісус на каменях второзаконня, закон Мойсея, який записав перед ізраїльськими синами. 2d Весь Ізраїль, їхні старійшини, судді і їхні писарі переходили сюди і туди перед ковчегом, а священики і левіти взяли ковчег Господнього завіту (а тим часом половина народу, і чужинець, і місцевий житель, була поблизу гори Ґарізін, а половина — неподалік гори Ґевал, як і заповів Мойсей, Господній слуга) щоби спочатку благословити народ. 2e І таким чином після цього Ісус прочитав усі слова цього закону, благословення і прокляття, згідно з усім написаним у законі Мойсея. 2f Не було слова з усього, що заповів Мойсей Ісусові, чого б не прочитав Ісус до вух усього зібрання ізраїльських синів — чоловікам, жінкам, дітям і чужинцям, які приєдналися до Ізраїля.
Все они собрались вместе и договорились сразиться с Иисусом и народом Израиля.
А ті, хто жив у Ґаваоні, почули все, що вчинив Господь з Єрихоном і Ґаєм.
Услышав, как Иисус покорил Иерихон и Гай, жители города Гаваона
Тож і вони вчинили хитро: пішовши, заготовили їжу і підготувалися, і, взявши старі мішки на своїх ослів, старі міхи вина і подерті онучі,
решили попробовать обмануть израильтян. Они собрали мехи из под вина, старые и изорванные, и положили их на своих ослов, как будто они идут издалека.
середина ж їхнього взуття, їхні сандалі — старі й сходжені на їхніх ногах, їхній особистий верхній одяг — старий, їхній заготовлений хліб — сухий, запліснявілий і поїдений.
На них была ветхая одежда и изношенная обувь на ногах. Хлеб у них был сухой и заплесневелый, и выглядели они так, будто долго путешествовали.
І вони прийшли до Ісуса, в ізраїльський табір, до Ґалґалу, і промовили до Ісуса й Ізраїля: Ми прийшли з далекої землі, тепер складіть з нами завіт!
Они пришли в лагерь израильтян у Галгала и сказали: "Мы идём из далёкой страны и хотим заключить с вами союз".
Та ізраїльські сини запитали в хоррейця: Може ти посеред мене живеш, тож як складу я з тобою завіт?
Израильтяне сказали этим людям из Евеи: "Может быть, вы живёте неподалеку. Пока мы не узнаем откуда вы, мы не можем заключить с вами союз".
Вони ж сказали Ісусові: Ми — твої слуги! А Ісус запитав їх: Звідки ви, і звідки ви прибули?
Евеи сказали Иисусу: "Мы рабы твои". Но Иисус спросил: "Кто вы и откуда пришли?"
А ті відповіли: З дуже далекої землі прийшли твої слуги в Ім’я Господа, Бога твого. Оскільки ми почули Ім’я Його і те, що Він зробив у Єгипті,
Эти люди ответили: "Мы пришли из далёкой страны, ибо слышали о великой силе Господа, Бога твоего, и обо всём, что Он сделал в Египте.
і те, що Він учинив аморейським царям, які були на другому боці Йордану, — Сеонові, цареві Есевону, і Оґові, цареві Васану, який жив у Астароті та в Едраїні.
Мы также слышали, что Он разбил двух аморрейских царей на восточной стороне реки Иордан: Сигону, царя Есевонского, и Огу, царя Васанского, в стране Астарофе.
І, почувши про це, наші старійшини і всі, хто живе на нашій землі, звернулися до нас, говорячи: Візьміть собі заготовлену їжу на дорогу, підіть їм назустріч і скажете їм: Ми є твоїми слугами! Тож тепер складіть з нами завіт.
И вот наши старейшины и наш народ сказали нам: "Возьмите с собой достаточно еды на дорогу и отправляйтесь, чтобы встретиться с народом Израиля. Скажите им: Мы рабы ваши, заключите с нами союз"".
Ці хлібини — теплими взяли ми їх у той день, в який вийшли, щоби прийти до вас, тепер же висохли і стали запліснявілими.
"Видишь хлеб, который мы взяли с собой из дома. Он был тёплый и свежий, а теперь стал заплесневелым и чёрствым.
Ось це — міхи вина, які ми наповнили новими, а вони подерлися. Наш одяг і наше взуття зносилися від надто довгої дороги.
Взгляни на наши мехи. Когда мы выходили из дома, они были новые и наполнены были вином, а теперь посмотри, как они износились и порвались. Взгляни на нашу одежду и сандалии! Видишь, как всё обветшало за время долгого пути".
І старійшини попробували їхню їжу, а Господа не запитали.
Израильтяне хотели знать, правду ли говорят эти люди, поэтому они попробовали хлеб, но не спросили Господа о том, как им поступить.
Тож Ісус уклав з ними мир і склав з ними завіт, що збережуть їм життя, і старійшини громади дали їм клятву.
Иисус согласился заключить с ними мир и сохранить им жизнь, и начальники израильтян согласились с обещанием Иисуса.
І сталося, через три дні, після того, як був складений з ними завіт, вони почули, що ті є поблизу від них, і що вони між ними живуть.
Через три дня израильтяне узнали, что люди эти жили совсем недалеко от их лагеря.
Тож ізраїльські сини вирушили і пішли до їхніх міст. А їхні міста — Ґаваон, Кефіра, Вирот і місто Ярін.
И вот израильтяне отправились в путь и на третий день пришли к городам Гаваон, Кефира, Беероф и Кириаф-Иарим.
Та ізраїльські сини не воювали з ними, бо поклялися їм усі старійшини Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на старійшин.
Но армия Израиля не стала сражаться с этими городами, ибо они заключили соглашение о мире с этими людьми, дав им обещание перед Господом, Богом Израиля. Тогда народ стал жаловаться на начальников, которые заключили союз.
А старійшини сказали всій громаді: Ми поклялися їм Господом, Богом Ізраїля, і тепер не зможемо доторкнутися до них.
Но они ответили: "Мы дали обещание перед Господом, Богом Израиля, и теперь не можем воевать против них.
Це зробимо, щоб їх залишити при житті, і залишимо їх, і не буде на нас гніву через клятву, якою ми їм поклялися.
Мы должны сохранить им жизнь, чтобы Бог не разгневался на нас за то, что мы нарушили данное им обещание.
Вони житимуть, та будуть лісорубами і носитимуть воду для всієї громади, як і сказали їм старійшини.
Пусть они живут, но будут нашими рабами. Они будут рубить дрова для нас и носить воду для всего нашего народа". И начальники не нарушили обещания, данного этим людям.
Тож Ісус закликав їх і сказав їм: Чому ви мене обманули, кажучи: Ми живемо дуже далеко від тебе? Адже ви — місцеві жителі, з тих, які живуть між нами!
Иисус призвал их и сказал: "Почему вы солгали нам? Ваша земля находится около нашего стана, а вы сказали нам, что вы из далёкой страны.
Тепер же ви прокляті, — не переведеться у вас раб і лісоруб для мене і мого Бога!
Теперь ваш народ будет рабами, вы будете рубить дрова и носить воду для дома Бога моего!"
А вони відповіли Ісусові, кажучи: Донеслося до нас те, що заповів Господь, Бог твій, Мойсеєві, Своєму слузі, — дати вам цю землю і вигубити нас і всіх, хто на ній живе, з-перед вашого обличчя. І від вашого обличчя на нас напав великий страх за наші душі, і ми вчинили це діло.
И ответили они Иисусу: "Мы обманули вас, потому что боялись, что вы нас убьёте. Мы слышали, что Бог повелел своему рабу Моисею дать вам все эти земли, и Бог велел вам убить всех людей, которые живут в этой стране. Вот почему мы обманули вас.
Ось тепер ми у ваших руках, як вам подобається і як ви вважаєте, так з нами і вчиніть.
Теперь мы ваши рабы, и вы можете поступать с нами, как считаете справедливым".
І вчинили з ними так, — Ісус врятував їх у той день з рук ізраїльських синів, тож їх не вигубили.
Так народ Гаваона стал рабами. Но Иисус оставил их в живых и не разрешил израильтянам убить их.
І поставив їх Ісус у той день лісорубами, а також носити воду для всієї громади і для Божого жертовника. Через це стали ті, хто живе в Ґаваоні, лісорубами і носіями води для Божого жертовника до сьогоднішнього дня, — на місці, яке Господь вибере.
Иисус сделал их рабами израильского народа. Они рубили дрова и носили воду для израильтян и для жертвенника Господа. Они и до сего дня ещё остаются рабами.