Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять.
Закон бо, мавши лиш тінь майбутніх благ, а не самий образ речей, ніколи не може тими самими жертвами, які приносяться щороку, повсякчасно зробити досконалими тих, які приступають до Бога.
Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів.
Чи ж їх не перестали б приносити, коли б ті, що служать, очистившись раз назавжди, не мали більше ніякої свідомости гріхів?
оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи.
бо неможливо, щоб кров волів та козлів усунула гріхи.
Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло.
Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені.
Всепалення [1] і жертви за гріх Тобі не до вподоби.
Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи.
Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю.
Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.»
Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі,
Сказавши вище: «Ні жертв, ані приношень, ні всепалень, ані жертви за гріхи ти не схотів і не вподобав собі», дарма що вони приносяться за законом, тоді сказав:
а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге.
«Ось я іду вчинити твою волю.» Касує, отже, перше, щоб установити друге.
Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.
Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди.
І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.
Кожен священик стоїть щодня, служачи і часто приносячи ті самі жертви, які ніколи не можуть гріхів змити.
Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,
Він же, принісши лиш одну за гріхи жертву, возсів назавжди по правиці Бога,
далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.
чекаючи далі, поки його вороги не будуть покладені, як підніжок, йому під ноги.
Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються.
Бо він лиш одним приносом удосконалив назавжди тих, що освячуються.
Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум,
«Ось той завіт, що його я по тих днях заключу з ними, каже Господь: вкладу мої закони в серця їхні, й на умах їхніх випишу їх.
і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня!
Ні їхніх гріхів, ні беззаконня більше не згадуватиму.»
А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.
А де прощення гріхів, там непотрібно вже приносу за гріхи.
Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса —
Отож, брати, маючи завдяки крові Ісуса свобідний вступ до святині,
новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, —
який він нам відкрив дорогою новою і живою, через завісу, що є його тілом,
приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою.
приступаймо з щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від лукавої совісти й омивши тіло чистою водою.
Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв.
Держімо непохитне визнання надії, — бо той, хто обіцяв, вірний.
Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любові та добрих діл;
І зважаймо один на одного, заохочуючи до любови й до діл добрих;
не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день.
не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день.
Адже коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви,
Бо коли ми, одержавши повне спізнання правди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви,
а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників.
а якесь страшне очікування суду й вогонь помсти палаючий, який має пожерти супротивників.
Як хто відрікся Закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках.
Коли хтось відкидав закон Мойсея, він немилосердно гинув смертю при двох чи трьох свідках.
Зважте, наскільки суворішого покарання заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крові Завіту, якою освятився, хто зневажив Духа благодаті?
Оскільки гіршої, подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Духа благодаті зневажив?
Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене — помста, і Я відплачу, — [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме Свій народ.
Знаємо того, хто мовив: «До мене належить відплата, я відплачу!» І ще: «Господь судитиме народ свій.
Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань:
Згадайте перші дні, коли ви, тількищо просвітлені, перенесли терпляче таку велику боротьбу страждань:
або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі.
ви були чи то самі виставлені прилюдно на зневаги та на знущання, чи то ставши спільниками тих, що того зазнали.
Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі].
Ви бо й разом із в'язнями страждали і грабунок вашого майна ви з радістю приймали, знаючи, що маєте багатство краще і постійне.
Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди.
Не покидайте, отже, цього вашого довір'я, бо воно має велику нагороду.
Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю.
Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю.
Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться.
Ще бо трохи, дуже мало часу, і той, хто має прийти, прийде, не забариться.
Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому.
А праведник мій з віри буде жити; коли ж він відступить, моя душа не матиме вподобання у ньому.