Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять.
Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів.
Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи.
Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.
Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло.
Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси.
Всепалення [1] і жертви за гріх Тобі не до вподоби.
Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.
Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю.
Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже."
Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі,
Сказавши вище: "Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси," котрі по закону приносять ся,
а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге.
потім рече: "Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже." Зносить перве, щоб друге поставити.
Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.
По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.
І всякий же сьвященик стоїть щодня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.
Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,
Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,
далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.
дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.
Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються.
Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.
Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним:
Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:
Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум,
"Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня!
і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже."
А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.
А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.
Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса —
Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, —
дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,
приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою.
приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв.
держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)
Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любові та добрих діл;
і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день.
не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
Адже коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви,
Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників.
а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.
Як хто відрікся Закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках.
Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
Зважте, наскільки суворішого покарання заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крові Завіту, якою освятився, хто зневажив Духа благодаті?
Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?
Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене — помста, і Я відплачу, — [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме Свій народ.
Знаємо Того, хто промовив: "Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь"; і знов: "Господь судити ме людей своїх."
Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань:
Згадайте ж перші днї, в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,
або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі.
то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.
Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі].
Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жакуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.
Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди.
Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.
Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю.
Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться.
Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.
Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому.
"А праведний з віри жив буде," і: "Коли хто малодушен, не вподобає душа моя його."