Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Сучасний переклад
Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять.
У Законі була лише тінь того добра, що має прийти. В ньому немає чіткого відображення справжнього добра. Тож він, з пожертвами, що приносяться з року в рік, ніколи не зробить досконалими тих, хто приходить поклонитися Богу.
Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів.
А якби міг, то чи не перестали б люди приносити ці жертви? Адже ті, хто поклоняються Богу, могли б воднораз і назавжди очиститися й ніколи більше не відчувати вини за свої гріхи.
Але в них — щорічне нагадування про гріхи,
Власне, навпаки, через ті жертви люди згадують про гріхи.
оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи.
Бо ж неможливо цаповою та бичою кров’ю змити гріхи.
Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло.
Через те, коли Христос входив у світ, Він казав:
«Ти не жадав ні пожертви, ні приношення, лише тіло Ти Мені наготував.
«Ти не жадав ні пожертви, ні приношення, лише тіло Ти Мені наготував.
Всепалення [1] і жертви за гріх Тобі не до вподоби.
Не мав Ти втіхи в спалених пожертвах та в приношеннях за гріх.
Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю.
Тоді Я сказав: „Ось Я прийшов! Як сказано про Мене у книзі Закону, явився Я здійснити Твою волю, о Боже”».
Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі,
Насамперед Він сказав: «Ти не жадав і не мав втіхи з пожертв і підношень, від спалених пожертв та в пожертвах за гріх». (Хоч Закон і вимагав цього).
а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге.
А потім Він сказав: «Явився Я здійснити Твою волю». Отже, Він перше скасовує, щоб установити друге.
Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.
А саме завдяки волі Божій ми одержали святість. Бо Ісус Христос пожертвував Тілом Своїм навічно.
І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.
Кожен священик стає і щодня виконує свої священицькі обов’язки. Щоразу він приносить такі самі жертви, але вони ніколи не знімають гріхів.
Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,
А коли Христос приніс одну жертву за гріхи на всі часи, Він зайняв Своє місце по праву руку від Бога.
далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.
І тепер Він чекає миті, коли вороги Його впадуть до Його ніг.[30]
Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються.
Бо однією жертвою Він приніс досконалість на всі часи для тих, кому дано святість.
Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним:
Про це нам і Дух Святий свідчить. По-перше, Він твердить:
Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум,
«Настануть дні, коли Я укладу Нову Угоду [31] з моїм народом, — так сказав Господь. — Законом просвітлю Я серця людей, і в їхнім розумі Я напишу його».
і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня!
Потім він каже:
«І Я ніколи вже не пам’ятатиму їхні гріхи і злі вчинки».
«І Я ніколи вже не пам’ятатиму їхні гріхи і злі вчинки».
А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.
Там, де гріхи прощені, приносити за них жертви немає потреби.
Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса —
Ось чому, брати і сестри, ми маємо впевненість, що потрапимо до Святая Святих завдяки крові Ісусовій.
новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, —
Ми потрапимо туди новим і живим шляхом, який відкрив нам Ісус крізь завісу, тобто через Тіло Його.
і маючи Великого Священика в Божому домі,
Бо ми маємо великого Первосвященика, Який править Храмом Божим.
приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою.
Тож наблизимося до Бога зі щирими, повними твердої віри серцями, очищеними від нечистого сумління, омивши тіла свої чистою водою.
Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв.
Будьмо непохитні в тій надії, яку ми маємо, завжди навчаючи інших про неї. Адже ми сповнені віри у те, що Господь виконає усе, що обіцяв.
Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любові та добрих діл;
Ми повинні думати одне про одного, та спонукати одне одного до любові й добрих вчинків.
не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день.
Не дамо припинитися нашим зустрічам, як то дехто намагається. Навпаки, підтримуймо одне одного дедалі дужче. Адже ми бачимо, як наближається День.
Адже коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви,
Бо якщо ми й далі свідомо грішитимемо після того, як пізнали істину, тоді вже ніякими пожертвами за гріхи нам не очиститися.
а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників.
А буде лише жахливе очікування суду й лютого вогню, що зжере всіх, хто протистоїть Богу.
Як хто відрікся Закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках.
Кожен, хто відмовлявся від Закону Мойсея, був безжалісно відданий на смерть за свідченнями двох або трьох свідків.
Зважте, наскільки суворішого покарання заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крові Завіту, якою освятився, хто зневажив Духа благодаті?
Уявіть же, наскільки гіршу кару заслуговує той, хто ногами топтав Сина Божого,[32] хто нечестивою вважає кров Заповіту, що освятила його, хто зневажав Дух милості!
Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене — помста, і Я відплачу, — [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме Свій народ.
Адже нам відомий Той, Хто сказав: «Мені належить помста, Я відомщу». І ще Він сказав: «Господь судитиме народ Свій».
Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань:
Пригадайте ті перші дні, коли ви були щойно осяяні світлом Благовісті. Багато боротьби й страждань випало тоді на вашу долю, але ви все витерпіли.
або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі.
Часом вас самих виставляли на привселюдну зневагу й страждання. Іншим разом ви поділяли долю таких же упосліджених.
Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі].
Ви розділяли страждання тих, хто був в ув’язненні, і з радістю сприймали, коли у вас відбирали ваше майно. Бо ви знали, що володієте чимось кращим, таким, що буде з вами завжди.
Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди.
Не полишайте ж мужності своєї, вона принесе вам велику винагороду.
Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю.
Ви мусите бути наполегливі, щоб виконати Божу волю й тоді отримати обіцяне Ним.
Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться.
Бо ось каже Господь:
«Ось вже скоро прийде Той, Кому прийти належить, й Він не забариться.
«Ось вже скоро прийде Той, Кому прийти належить, й Він не забариться.
Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому.
Праведна людина житиме вірою в Мене. Якщо ж хто злякаючись, відвернеться від Господа, той не отримає милості від Мене».(у грецькому Старому Заповіті).