Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання.
Віра ж єсть підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.
Вірою розуміємо, що віки були створені Божим Словом, так що з невидимого постало видиме.
Вірою розуміємо, що віки стали ся словом Божим, щоб з невидимого видиме постало.
Вірою Авель приніс Богові кращу, ніж Каїн, жертву, якою засвідчено, що він праведний, бо про його дари засвідчив Бог; нею він і після смерті промовляє.
Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить.
Вірою Енох був перенесений, щоб не побачити смерті; і його не знайшли, тому що Бог його переніс. Адже перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові.
Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і "не знайдено його; бо перенїс його Бог": перед перенесеннєм бо його сьвідчено, "що угодив Богу."
Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають.
Без віри ж не можна угодити; вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає, тих нагороджує.
Вірою Ной, одержавши об’явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив ковчег для спасіння свого дому, чим осудив увесь світ і став спадкоємцем тієї праведності, що походить з віри.
Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого нїколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасеннє дому свого; котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.
Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, — послухався і пішов, не знаючи, куди йде.
Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.
Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом — співспадкоємцями тієї самої обітниці,
Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.
тому що він очікував міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог.
Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.
Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати і [народила], незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто обіцяв.
Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насїння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.
І тому від одного — і до того ж завмерлого — народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря.
Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безлїч.
Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і приходьками на землі.
По вірі померли ті всї, не прийнявши обітниць, а оддалеки видївши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.
Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини.
Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.
А якби пам’ятали ту батьківщину, звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися.
І справдї, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
Нинї ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
Авраам, будучи випробовуваний, вірою привів Ісаака і, маючи обітниці, приносив у жертву єдинородного сина;
Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); єдинородного принїс, прийнявши обітницю,
йому було сказано, що в Ісаакові назветься твій нащадок.
про котрого було глаголано: "Що в Ісааку назветь ся тобі насїннє,"
Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз.
подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образї (воскресення).
Вірою в майбутнє поблагословив Ісаак Якова та Ісава.
Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.
Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного з Йосифових синів і схилився на руків’я свого посоха.
Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і "склонивсь на верх жезла свого".
Вірою Йосиф, помираючи, нагадував про вихід синів Ізраїля і зробив заповіт про свої кості.
Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про костї свої заповів.
Вірою Мойсей, коли народився, три місяці був переховуваний своїми батьками, адже побачили вони, що дитя гарне, тож не злякалися наказу царя.
Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяцї від батьків своїх, коли видїли вони, що дитина гарна, і не злякались повелїння царського.
Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона;
Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,
він краще зволів терпіти з Божим народом, ніж тимчасово мати насолоду від гріха.
а лучче зволив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,
Він вважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, тому що споглядав на нагороду.
більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду.
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, адже стояв непохитно, як той, хто бачить Невидимого.
Вірою покинув Єгипет, не боячись гнїва царевого; устояв бо, яко такий, що Невидомого видить.
Вірою справив він Пасху й пролиття крові, аби той, хто вигублював первістків, не торкнувся їх.
Вірою зробив пасху і пролиттє крови, щоб губитель первороджених не займав їх.
Вірою перейшли Червоне море, наче суходіл, на що спокусилися і єгиптяни, та потонули.
Вірою перейшли вони Червоне море, як по суходолу; що спробувавши Єгиптяне, потопились.
Вірою впали по семиденному обході єрихонські мури.
Вірою стїни Єрихонські попадали, після семидневних обходин.
Вірою блудниця Рахав, прийнявши з миром розвідників, не загинула з невірними.
Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.
І що ще скажу? Адже мені забракне часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла та про інших пророків,
І що менї ще казати? не стане бо менї часу оповідати про Гедеона, та Варака, та Самсона, та Єтая, та про Давида і Самуїла, та про пророків,
які вірою перемогли царства, чинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев’ячі пащі,
котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,
згасили силу вогню, втекли від вістря меча, одужали від недуги, були сильними у війні, обернули до втечі полки чужинців.
гасили силу огняну, втїкали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростїч полки чужоземцїв;
Жінки одержували своїх померлих через воскресіння; інші були закатовані, не отримавши звільнення, щоб осягнути краще воскресіння.
жінки приймали мертвих своїх з воскресення; инші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресеннє одержати;
Ще інші зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і ув’язнення.
другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темницї;
Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шкурах — збідовані, знедолені, покривджені.
каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені,
Ті, яких світ не був гідний, тинялися в пустелях, у горах, у печерах, у земних яругах.
(котрих не був достоєн сьвіт,) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних:
І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці,
І всї цї, одержавши сьвідченнє вірою, не прийняли обітування,