Переклад Турконяка

Darby Bible Translation

Тому й ми, маючи довкола себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всяку гордість та гріх, що нас легко обплутує, з терпінням прямуймо до тієї боротьби, яка перед нами,

1

Run with Perseverance

Let *us* also therefore, having so great a cloud of witnesses surrounding us, laying aside every weight, and sin which so easily entangles us, run with endurance the race that lies before us,

2

дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса, Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу.

2

looking stedfastly on Jesus the leader and completer of faith: who, in view of the joy lying before him, endured [the] cross, having despised [the] shame, and is set down at the right hand of the throne of God.

3

Подумайте ж про Того, Хто від грішників перетерпів таку наругу над Собою, щоб ви не знемоглися та не ослабли вашими душами.

3

For consider well him who endured so great contradiction from sinners against himself, that ye be not weary, fainting in your minds.

4

Ви ще не боролися до крові, воюючи з гріхом.

4

God Disciplines His Sons

Ye have not yet resisted unto blood, wrestling against sin.

5

І забули про заклик, що звернений до вас як до синів: Сину мій, не нехтуй Господніми картаннями і не падай духом, коли Він докоряє.

5

And ye have quite forgotten the exhortation which speaks to you as to sons: My son, despise not [the] chastening of [the] Lord, nor faint [when] reproved by him;

6

Адже кого Господь любить, того й карає, і б’є кожного сина, якого приймає.

6

for whom [the] Lord loves he chastens, and scourges every son whom he receives.

7

Якщо зазнаєте докору, то з вами Бог поводиться, як із синами. Хіба є такий син, якого батько не картає?

7

Ye endure for chastening, God conducts himself towards you as towards sons; for who is the son that the father chastens not?

8

Якщо ж ви залишаєтеся без картання, якого зазнавали всі, тоді ви незаконні діти, а не сини.

8

But if ye are without chastening, of which all have been made partakers, then are ye bastards, and not sons.

9

До того ж ми мали наших тілесних батьків, які карали, і ми соромилися, то чи не значно більше повинні коритися Отцеві духів, аби жити?

9

Moreover we have had the fathers of our flesh as chasteners, and we reverenced [them]; shall we not much rather be in subjection to the Father of spirits, and live?

10

Ті — на короткий час нас карали, коли вважали це за потрібне, а Цей — для нашої користі, щоб ми стали учасниками Його святості.

10

For they indeed chastened for a few days, as seemed good to them; but he for profit, in order to the partaking of his holiness.

11

Усяке ж покарання в даний час не здається радістю, але смутком; та згодом ті, які навчені ним, приносять мирний плід праведності.

11

But no chastening at the time seems to be [matter] of joy, but of grief; but afterwards yields [the] peaceful fruit of righteousness to those exercised by it.

12

Тому випростайте опущені руки і знеможені коліна,

12

Wherefore lift up the hands that hang down, and the failing knees;

13

і стежки для ваших ніг зробіть прямими, аби кульгаве не збочило, але радше щоб виправилося.

13

and make straight paths for your feet, that that which is lame be not turned aside; but that rather it may be healed.

14

Майте мир з усіма і святість, без яких ніхто не побачить Господа.

14

A Call to Holiness

Pursue peace with all, and holiness, without which no one shall see the Lord:

15

Пильнуйте, щоб ніхто не був позбавлений Божої благодаті, аби хто не наробив прикрощів, коли випустить гіркий корінь, та щоб ним багато хто не опоганився;

15

watching lest [there be] any one who lacks the grace of God; lest any root of bitterness springing up trouble [you], and many be defiled by it;

16

аби не був хто блудником або нечестивим, як Ісав, який за одну страву віддав своє первородство.

16

lest [there be] any fornicator, or profane person, as Esau, who for one meal sold his birthright;

17

Тож знайте, що й тоді, коли він забажав успадкувати благословення, — був відкинутий, хоча зі слізьми його шукав, бо не знайшов можливості покаятися.

17

for ye know that also afterwards, desiring to inherit the blessing, he was rejected, (for he found no place for repentance) although he sought it earnestly with tears.

18

Адже ви приступили не [до гори], до котрої можна доторкнутися, ні до палаючого вогню, і хмари, і темряви, і бурі,

18

Our Kingdom Cannot Be Shaken

For ye have not come to [the mount] that might be touched and was all on fire, and to obscurity, and darkness, and tempest,

19

і звука сурми, і голосу мови; його почувши, вони просили, аби більше не звучало до них слово,

19

and trumpet's sound, and voice of words; which they that heard, excusing themselves, declined [the] word being addressed to them any more:

20

тому що не могли знести наказу: Коли б і тварина доторкнулася до гори, то нехай буде побита камінням!

20

(for they were not able to bear what was enjoined: And if a beast should touch the mountain, it shall be stoned;

21

І таким страшним було те видовище, що Мойсей сказав: Я наляканий і тремчу.

21

and, so fearful was the sight, Moses said, I am exceedingly afraid and full of trembling;)

22

Але ви приступили до гори Сіон, до міста Живого Бога, до небесного Єрусалима, до десятків тисяч ангелів, до торжества,

22

but ye have come to mount Zion; and to [the] city of [the] living God, heavenly Jerusalem; and to myriads of angels,

23

до Церкви первістків, записаних на небі, до Бога — Судді всіх, до духів праведників, які досягли досконалості,

23

the universal gathering; and to [the] assembly of the firstborn [who are] registered in heaven; and to God, judge of all; and to [the] spirits of just [men] made perfect;

24

до Посередника Нового Завіту — Ісуса — і до крові очищення, яка краще промовляє від крові Авеля.

24

and to Jesus, mediator of a new covenant; and to [the] blood of sprinkling, speaking better than Abel.

25

Пильнуйте, аби не відректися Того, Хто говорить. Якщо ті, котрі зреклися того, хто пророкував на землі, не уникнули кари, то тим більше ми, коли зрікаємося Того, Хто з неба,

25

See that ye refuse not him that speaks. For if those did not escape who had refused him who uttered the oracles on earth, much more we who turn away from him [who does so] from heaven:

26

і голос Якого тоді захитав землею, і Який тепер обіцяв, кажучи: Ще раз Я захитаю не тільки землею, але й небом.

26

whose voice then shook the earth; but now he has promised, saying, Yet once will *I* shake not only the earth, but also the heaven.

27

Оце «ще раз» означає заміну того, що хитається, як такого, що створене, аби залишилося непохитним.

27

But this Yet once, signifies the removing of what is shaken, as being made, that what is not shaken may remain.

28

Тому, одержуючи непохитне Царство, маємо благодать, якою служимо до вподоби Богові з побожністю і страхом.

28

Wherefore let us, receiving a kingdom not to be shaken, have grace, by which let us serve God acceptably with reverence and fear.

29

Адже наш Бог — це нищівний вогонь.

29

For also our God [is] a consuming fire.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

Darby Bible Translation

Євреїв 12

Hebrews 12