Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Євреїв 5) | (Євреїв 7) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Тому, залишивши початки Христового вчення, скеруймо себе до досконалості, щоби знову не покладати основу: покаяння від мертвих діл та віри в Бога,
  • Тому, лишивши початкове вчення про Христа, звернімся до досконалішого, не закладаючи знову підвалин, — тобто про покаяння в ділах мертвих та про віру в Бога,
  • науки про хрещення, про покладання рук, про воскресіння мертвих і вічний суд.
  • про навчання хрищення та про рукоположення, про воскресіння мертвих та суд вічний.
  • І це зробимо, якщо Бог дозволить.
  • Ми зробимо й це, якщо Бог дозволить.
  • Адже неможливо, щоб ті, які раз були просвічені й скуштували небесного дару, стали співучасниками Святого Духа,
  • Воно бо неможливо тих, — які раз просвітились були, що скуштували небесного дару й стали учасниками Святого Духа,
  • скуштували доброту Божого Слова, силу майбутнього віку,
  • скуштували доброго Божого слова й сил майбутнього віку,
  • і відпали, аби знову обновлятися для покаяння, повторно розпинаючи в собі та зневажаючи Божого Сина!
  • та й відпали! — знов оновлювати до покаяння, тих, які знову собі самим розпинають Божого Сина і прилюдно зневажають.
  • Бо земля, що напилася дощу, який її часто зрошує, і родить корисну зелень тим, котрі її обробляють, — одержує благословення від Бога.
  • Земля бо, що п'є дощ, який падає на неї часто, та родить зілля добре для тих, що її обробляють, приймає від Бога благословення;
  • А та, що зростила терня і бур’ян, — не потрібна і близька до прокляття; її кінець — спалення.
  • а та, що приносить терня і будяки, непотрібна, близька до прокляття: кінчається тим, що її спалять.
  • Улюблені, хоча ми так і говоримо, але ми впевнені, що з вами справи кращі й що ви тримаєтеся спасіння.
  • Однак, любі, дарма що так говоримо, ми переконані про вас краще та про те, що торкається спасіння.
  • Адже Бог не є несправедливий, щоби забути ваше діло і [працю] любові, яку ви виявили Його Імені, послуживши і продовжуючи служити святим.
  • Бо Бог не є несправедливий, щоб забути ваші діла й любов, яку ви виявили до його імени, і послуги, що ви святим робите понині.
  • Тож бажаємо, щоб кожний з вас аж до кінця виявляв ту саму дбайливість для повної певності надії,
  • Ми лиш бажаємо, щоб кожний з вас являв таку саму старанність для повного осягнення надії аж до кінця,
  • аби ви не розлінилися, а наслідували тих, які вірою і терпінням успадковують обітниці.
  • щоб ви не стали недбайливі, а, навпаки, наслідували тих, які вірою і витривалістю успадковують обітниці.
  • Коли Бог давав обітницю Авраамові, не маючи ким більшим поклястися, поклявся Собою,
  • І справді, коли Бог учиняв Авраамові обітницю, не маючи поклястися ніким вищим, то поклявся самим собою,
  • кажучи: Я поблагословлю тебе вельми і дуже розмножу!
  • кажучи: «Справді поблагословлю тебе щедро й розмножу тебе вельми.»
  • Тож, будучи довготерпеливим, він одержав обітницю.
  • І він, завдяки довгій терпеливості, осягнув обітницю:
  • Люди клянуться вищим, адже клятва для підтвердження кладе край усякої їхньої незгоди.
  • люди клянуться більшим від себе, і всякі їхні суперечки кінчаються клятвою на ствердження.
  • Тим більше Бог, бажаючи показати спадкоємцям обітниці незмінність Своєї волі, дав клятву,
  • Тому й Бог, бажаючи дати спадкоємцям обітниці якнайсильніший доказ, що його рішення непорушне, вжив клятви,
  • щоби через ті дві незмінні речі, в яких неможливо, аби Бог сказав неправду, ухопившись за надію, що перед нами, ми, котрі знайшли захист, мали велику втіху.
  • щоб двома незмінними речами, в яких неможливо, щоб Бог казав неправду, ми мали сильну заохоту — ми, що прибігли прийняти надію, призначену нам.
  • Вона, немов якір для душі, міцний і надійний, що входить усередину, за внутрішню завісу,
  • В ньому маємо, неначе якір душі, безпечний та міцний, що входить аж до середини за завісу,
  • куди, як предтеча, увійшов задля нас Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседека.
  • куди ввійшов за нас, як предтеча, Ісус, ставши архиєреєм повіки, на зразок Мелхиседека.

  • ← (Євреїв 5) | (Євреїв 7) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025