Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Тому, залишивши початки Христового вчення, скеруймо себе до досконалості, щоби знову не покладати основу: покаяння від мертвих діл та віри в Бога,
Тим же, зоставивши початки Христового слова, ідїмо до звершення, не кладучи знов основин покаяння од мертвих дїл і віри в Бога,
науки про хрещення, про покладання рук, про воскресіння мертвих і вічний суд.
науки хрещення, і положення рук, і воскресення мертвих, і суду вічнього.
Адже неможливо, щоб ті, які раз були просвічені й скуштували небесного дару, стали співучасниками Святого Духа,
Неможливе бо тих, що раз уже просьвітились, і вкусили дара небесного, і стали причастниками Духа сьвятого,
скуштували доброту Божого Слова, силу майбутнього віку,
і вкусили доброго слова Божого і сили грядущого віка,
і відпали, аби знову обновлятися для покаяння, повторно розпинаючи в собі та зневажаючи Божого Сина!
та й відпали, знов обновляти покаяннєм, удруге розпинаючих у собі Сина Божого та зневажаючих Його.
Бо земля, що напилася дощу, який її часто зрошує, і родить корисну зелень тим, котрі її обробляють, — одержує благословення від Бога.
Земля бо, що пє падаючий часто на неї дощ, і родить билину, потрібну тим, хто її садить, приймає благословеннє від Бога;
А та, що зростила терня і бур’ян, — не потрібна і близька до прокляття; її кінець — спалення.
а котра приносить терни та бодяки, непотрібна і близька прокляття, котрої кінець на спаленнє.
Улюблені, хоча ми так і говоримо, але ми впевнені, що з вами справи кращі й що ви тримаєтеся спасіння.
Ми ж надїємось по вас, любі, луччого і ближчого до спасення, хоч і говоримо так.
Адже Бог не є несправедливий, щоби забути ваше діло і [працю] любові, яку ви виявили Його Імені, послуживши і продовжуючи служити святим.
Не єсть бо Бог неправеден, щоб забути дїло ваше і труд любови, що показали ви в імя Його, послугувавши і послугуючи сьвятим.
Тож бажаємо, щоб кожний з вас аж до кінця виявляв ту саму дбайливість для повної певності надії,
Бажаємо ж, щоб кожен з вас являв таке саме стараннє про тверду надїю аж до кінця,
аби ви не розлінилися, а наслідували тих, які вірою і терпінням успадковують обітниці.
щоб не були ви лїниві, а послїдователї тих, що наслїдують обітницї вірою і довготерпіннєм.
Коли Бог давав обітницю Авраамові, не маючи ким більшим поклястися, поклявся Собою,
Обітуючи бо Аврааму Бог, яко ж бо нїкого не мав більшого, щоб клястись, кляв ся собою,
кажучи: Я поблагословлю тебе вельми і дуже розмножу!
глаголючи: "Істинно благословляючи благословлю тебе, і намножуючи намножу тебе."
Тож, будучи довготерпеливим, він одержав обітницю.
І так, бувши довготерпилив, одержав обітницю.
Люди клянуться вищим, адже клятва для підтвердження кладе край усякої їхньої незгоди.
Люде бо більшим кленуть ся, і всякої суперечки між ними конець на ствердженнє, — клятьба.
Тим більше Бог, бажаючи показати спадкоємцям обітниці незмінність Своєї волі, дав клятву,
У тому ж, хотївши Бог більше показати наслїдникам обітницї незмінність ради своєї, посередникував клятьбою,
щоби через ті дві незмінні речі, в яких неможливо, аби Бог сказав неправду, ухопившись за надію, що перед нами, ми, котрі знайшли захист, мали велику втіху.
щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами,
Вона, немов якір для душі, міцний і надійний, що входить усередину, за внутрішню завісу,
котру маємо, яко якор душі, тверду і певну, і входить вона у саму середину за завісою,