Переклад Турконяка

New King James Version

Єфта, син Ґалаада, могутній силою. Він був сином жінки-розпусниці, — вона народила Ґалаадові Єфту.

Jephthah

Now Jephthah the Gileadite was a mighty man of valor, but he was the son of a harlot; and Gilead begot Jephthah.

2

І дружина Ґалаада народила йому синів. А коли сини жінки змужніли, то вигнали Єфту, вони сказали йому: Не матимеш спадку в домі нашого батька, бо ти є сином жінки-розпусниці!

2

Gilead’s wife bore sons; and when his wife’s sons grew up, they drove Jephthah out, and said to him, “You shall have no inheritance in our father’s house, for you are the son of another woman.”

3

І Єфта відійшов з-перед обличчя своїх братів, і поселився в землі Тов. До Єфти збиралися прості чоловіки і ходили з ним.

3

Then Jephthah fled from his brothers and dwelt in the land of Tob; and worthless men banded together with Jephthah and went out raiding with him.

4

І сталося, через деякий час, сини Аммона воювали з Ізраїлем.

4

It came to pass after a time that the people of Ammon made war against Israel.

5

І сталося, коли воювали сини Аммона з Ізраїлем, то ґалаадські старійшини пішли в землю Тов запросити Єфту,

5

And so it was, when the people of Ammon made war against Israel, that the elders of Gilead went to get Jephthah from the land of Tob.

6

і вони сказали Єфті: Приходь, і будеш нам вождем, і воюватимемо із синами Аммона!

6

Then they said to Jephthah, “Come and be our commander, that we may fight against the people of Ammon.”

7

Та Єфта відповів ґалаадським старійшинам: Хіба не ви зненавиділи мене, вигнали мене з дому мого батька і відіслали мене від себе? І як це, що ви прийшли до мене, коли зазнали утисків?

7

So Jephthah said to the elders of Gilead, “Did you not hate me, and expel me from my father’s house? Why have you come to me now when you are in [a]distress?”

8

А ґалаадські старійшини промовили до Єфти: Не так! Тепер ми прийшли до тебе, і ти підеш з нами, і воюватимемо із синами Аммона. І будеш нам головою, усім, хто живе в Ґалааді!

8

And the elders of Gilead said to Jephthah, “That is why we have turned[b] again to you now, that you may go with us and fight against the people of Ammon, and be our head over all the inhabitants of Gilead.”

9

А Єфта відповів ґалаадським старійшинам: Якщо повертаєте мене з вами воювати проти синів Аммона, і Господь передасть їх переді мною, то я буду вам головою.

9

So Jephthah said to the elders of Gilead, “If you take me back home to fight against the people of Ammon, and the Lord delivers them to me, shall I be your head?”

10

Господь буде Той, Хто чує між нами, — сказали ґалаадські старійшини Єфті, — якщо не вчинимо так, за твоїм словом!

10

And the elders of Gilead said to Jephthah, “The Lord will be a witness between us, if we do not do according to your words.”

11

Тож Єфта пішов зі старійшинами Ґалаада, і вони поставили його над собою головою — за вождя. І виказав Єфта всі слова свої перед Господом у Масифі.

11

Then Jephthah went with the elders of Gilead, and the people made him head and commander over them; and Jephthah spoke all his words before the Lord in Mizpah.

12

Тоді Єфта послав послів до царя синів Аммона, кажучи: Що мені й тобі, що ти прийшов до мене воювати зі мною на моїй землі?

12

Now Jephthah sent messengers to the king of the people of Ammon, saying, “What do you have against me, that you have come to fight against me in my land?”

13

А цар синів Аммона сказав послам Єфти: Тому що Ізраїль узяв мою землю, коли він ішов з Єгипту — від Арнона до Явока і аж до Йордану. Тож тепер поверни їх із миром!

13

And the king of the people of Ammon answered the messengers of Jephthah, “Because Israel took away my land when they came up out of Egypt, from the Arnon as far as the Jabbok, and to the Jordan. Now therefore, restore those lands peaceably.”

14

Із цією вісткою посли повернулися до Єфти.
І знову послав Єфта послів до царя синів Аммона,

14

So Jephthah again sent messengers to the king of the people of Ammon,

15

кажучи: Так говорить Єфта: Не забрав Ізраїль моавської землі, ні землі синів Аммона,

15

and said to him, “Thus says Jephthah: ‘Israel did not take away the land of Moab, nor the land of the people of Ammon;

16

коли йшов він з Єгипту, але пішов Ізраїль по пустелі аж до Червоного моря і прийшов аж до Кадиса.

16

for when Israel came up from Egypt, they walked through the wilderness as far as the Red Sea and came to Kadesh.

17

І послав Ізраїль послів до царя Едома, кажучи: Ми пройдемо через твою землю. Та не послухав цар Едома, і відіслав до царя моавського, і той також не погодився. Тож Ізраїль осів у Кадисі.

17

Then Israel sent messengers to the king of Edom, saying, “Please let me pass through your land.” But the king of Edom would not heed. And in like manner they sent to the king of Moab, but he would not consent. So Israel remained in Kadesh.

18

Він перейшов по пустелі, обійшов землю Едома та землю Моава, пройшов на схід сонця до землі Моава, і вони отаборилися на другому боці Арнона. Він не заходив у границі Моава, бо Арнон був границею Моава.

18

And they went along through the wilderness and bypassed the land of Edom and the land of Moab, came to the east side of the land of Moab, and encamped on the other side of the Arnon. But they did not enter the border of Moab, for the Arnon was the border of Moab.

19

І послав Ізраїль послів до Сеона, царя Есевона, аморейця, і сказав йому Ізраїль: Пройду через твою землю аж до мого місця.

19

Then Israel sent messengers to Sihon king of the Amorites, king of Heshbon; and Israel said to him, “Please let us pass through your land into our place.”

20

Та не забажав Сеон, щоб Ізраїль пройшов через його околиці. І зібрав Сеон увесь свій народ, отаборився в Яссі й воював з Ізраїлем.

20

But Sihon did not trust Israel to pass through his territory. So Sihon gathered all his people together, encamped in Jahaz, and fought against Israel.

21

І Господь, Бог Ізраїля, передав Сеона і весь його народ в руку Ізраїля, і він розгромив їх. Тож Ізраїль успадкував усю землю Аморея, який жив на тій землі.

21

And the Lord God of Israel delivered Sihon and all his people into the hand of Israel, and they defeated[c] them. Thus Israel gained possession of all the land of the Amorites, who inhabited that country.

22

І успадкував усю околицю Аморея — від Арнона і аж до Явока, від пустелі й аж до Йордану.

22

They took possession of all the territory of the Amorites, from the Arnon to the Jabbok and from the wilderness to the Jordan.

23

І тепер, коли Господь, ізраїльський Бог, вигнав аморея з-перед Свого народу Ізраїля, то ти візьмеш у спадок її собі?

23

‘And now the Lord God of Israel has [d]dispossessed the Amorites from before His people Israel; should you then possess it?

24

Хіба не те, що дав у спадок тобі твій бог Хамос, це успадкуєш? А все, що передав перед нами в спадок Господь, наш Бог, цього спадкоємцями будемо ми!

24

Will you not possess whatever Chemosh your god gives you to possess? So whatever the Lord our God takes possession of before us, we will possess.

25

Тепер же чи ти кращий від Валака, сина Сепфора, моавського царя? Хіба він дійсно боровся [1] з Ізраїлем, хіба він справді воював [2] із ними

25

And now, are you any better than Balak the son of Zippor, king of Moab? Did he ever strive against Israel? Did he ever fight against them?

26

при проживанні Ізраїля в Есевоні та в його дочірніх поселеннях, в Язирі та в його дочірніх поселеннях і в усіх містах, які біля Йордану, триста років! Чому ви не спасли їх у той час?

26

While Israel dwelt in Heshbon and its villages, in Aroer and its villages, and in all the cities along the banks of the Arnon, for three hundred years, why did you not recover them within that time?

27

Я не згрішив проти тебе, а ти чиниш зі мною зло, воюючи зі мною. Нехай судить Господь, Який сьогодні судить між ізраїльськими синами і між синами Аммона!

27

Therefore I have not sinned against you, but you wronged me by fighting against me. May the Lord, the Judge, render judgment this day between the children of Israel and the people of Ammon.’ ”

28

Та цар синів Аммона не послухався, він не прислухався до слів Єфти, які той відіслав йому.

28

However, the king of the people of Ammon did not heed the words which Jephthah sent him.

29

І був на Єфті Дух Господній, і він пройшов землю ґалаадську і Манасії, і перейшов ґалаадську варту, а від ґалаадської варти — на другий бік, до синів Аммона.

29

Jephthah’s Vow and Victory

Then the Spirit of the Lord came upon Jephthah, and he passed through Gilead and Manasseh, and passed through Mizpah of Gilead; and from Mizpah of Gilead he advanced toward the people of Ammon.

30

І дав Єфта обітницю перед Господом, і сказав: Якщо Ти дійсно видаси [3] мені синів Аммона в мою руку,

30

And Jephthah made a vow to the Lord, and said, “If You will indeed deliver the people of Ammon into my hands,

31

то буде, що хто тільки вийде з дверей мого дому мені назустріч, коли я повернуся в мирі від синів Аммона, то належатиме Господу, і принесу його у всепалення.

31

then it will be that whatever comes out of the doors of my house to meet me, when I return in peace from the people of Ammon, shall surely be the Lord’s, and I will offer it up as a burnt offering.”

32

І перейшов Єфта до синів Аммона воювати з ними, і Господь передав їх у його руки.

32

So Jephthah advanced toward the people of Ammon to fight against them, and the Lord delivered them into his hands.

33

І він розгромив їх дуже великою поразкою — від Ароіра і аж до підходу в Семоіт, двадцять міст, аж до виноградників Авела. І були посоромлені сини Аммона перед ізраїльськими синами.

33

And he [e]defeated them from Aroer as far as Minnith — twenty cities — and to [f]Abel Keramim, with a very great slaughter. Thus the people of Ammon were subdued before the children of Israel.

34

І прийшов Єфта до Масифи, до свого дому, і ось його дочка вийшла йому назустріч з тимпанами і хорами, а вона — його улюблена, єдина, і не було в нього сина чи дочки, — тільки вона.

34

Jephthah’s Daughter

When Jephthah came to his house at Mizpah, there was his daughter, coming out to meet him with timbrels and dancing; and she was his only child. Besides her he had neither son nor daughter.

35

І сталося, коли він побачив її, то роздер свій одяг і сказав: Горе, дочко моя, на дорозі ти мені стала, поганим стало це в моїх очах, я ж відкрив мої вуста про тебе до Господа і не зможу відвернути!

35

And it came to pass, when he saw her, that he tore his clothes, and said, “Alas, my daughter! You have brought me very low! You are among those who trouble me! For I have [g]given my word to the Lord, and I cannot [h]go back on it.”

36

А вона сказала йому: Батьку мій, якщо про мене відкрив ти свої вуста до Господа, чини зі мною так, як вийшло з твоїх уст, тому що для тебе вчинив Господь помсту над твоїми ворогами, над синами Аммона!

36

So she said to him, “My father, if you have given your word to the Lord, do to me according to what has gone out of your mouth, because the Lord has avenged you of your enemies, the people of Ammon.”

37

І вона сказала своєму батькові: Учини зі мною таким чином: дай мені два місяці, і піду, і вийду на гори, і оплачу моє дівоцтво, — я та мої подруги.

37

Then she said to her father, “Let this thing be done for me: let me alone for two months, that I may go and wander on the mountains and [i]bewail my virginity, my [j]friends and I.”

38

І він сказав: Іди. І відіслав її на два місяці. І пішла вона та її подруги, і оплакала своє дівоцтво на горах.

38

So he said, “Go.” And he sent her away for two months; and she went with her friends, and bewailed her virginity on the mountains.

39

І сталося, що після закінчення двох місяців вона повернулася до свого батька, і Єфта виконав свою обітницю, яку він дав, і вона не пізнала мужа. І стало заповіддю в Ізраїлі,

39

And it was so at the end of two months that she returned to her father, and he carried out his vow with her which he had vowed. She [k]knew no man.
And it became a custom in Israel

40

щоб з року в рік ізраїльські дочки ходили оплакувати дочку Єфти, ґалаадця, — чотири дні на рік.

40

that the daughters of Israel went four days each year to [l]lament the daughter of Jephthah the Gileadite.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New King James Version

Суддів 11

Judges 11