Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Був собі чоловік з гори Єфрема, а ім’я його було Міха.
Був один чоловік з гори Ефраїм, на ім'я Міхай.
Він сказав своїй матері: Тисячу сто срібняків, які пропали в тебе і за які ти прокляла, і сказала ти в мої вуха, ось ці гроші в мене, — я їх узяв! А його матір сказала: Благословенний син мій Господом!
Раз якось промовив він до матері своєї: “Ті тисяча сто срібних шеклів, які взято було в тебе й про які ти вирекла була прокльон при мені, це срібло в мене: я взяв їх і оце тобі назад повертаю.” І відказала йому його мати: “Нехай благословить тебе Господь, мій сину!”
І він віддав тисячу сто срібняків своїй матері, і сказала його матір: Я справді посвятила [1] ті гроші Господу з моєї руки на самоті, щоби зробити коване й вилите, а тепер поверну їх тобі й віддам тобі їх.
Коли він повернув матері своїй тисячу сто шеклів срібла, мати його сказала: “Я хочу присвятити від себе це срібло Господеві, хочу зробити з нього для мого сина різьбленого й литого боввана.”
Та він віддав срібло своїй матері. А його матір узяла двісті срібняків і дала його художникові, і він зробив з нього коване й лите, і воно було в домі Міхи.
І коли він повернув його своїй матері, взяла вона двісті шеклів срібла та й дала золотареві, а той зробив з них різьбленого й литого боввана, щоб поставити в хаті в Міхая.
І є собі муж Міха, а в нього — дім Божий. Він зробив ефод і терафін [2] і уповноважив на служіння [3] одного зі своїх синів, і той був у нього за священика.
Таким чином мав Міхай у себе божницю, зробив ефод і терафи й посвятив одного свого сина, і той був йому за священика.
А в ті дні не було царя в Ізраїлі, тож кожний чинив те, що здавалося правильним в його очах.
Того часу не було в Ізраїлі царя й кожний чинив, що йому було довподоби.
І був собі юнак з мешканців Юди із Вифлеєму, який в племені Юди, — він був левітом, а жив він там.
А був один юнак з Вифлеєму Юдейського, з коліна Юди; він був левіт і перебував там зайдою.
І пішов муж з міста з Вифлеєму юдейського жити, де лишень знайде, й, ідучи своєю дорогою, він прийшов до гори Єфрема, аж до дому Міхи.
Покинув він місто Вифлеєм Юдейський, щоб перебувати, де доведеться, і, подорожуючи, зайшов на Ефраїм-гору, в господу Міхая.
А Міха його запитав: Звідки йдеш? І сказав йому левіт: Я є з Вифлеєму юдейського, і йду я жити, де лишень знайду.
І спитав його Міхай: “Звідки йдеш?” А той до нього: “Я — левіт, з Вифлеєму Юдейського; ходжу я, щоб осістись, де доведеться.”
І сказав йому Міха: Живи зі мною і будь мені за батька і за священика, і я дам тобі десять срібняків упродовж року, пару одягу і те, що тобі на життя. І левіт пішов,
Сказав йому Міхай: “Зостаньсь у мене та й будь мені за батька й за священика. Даватиму тобі щороку десять срібних шеклів, повну одежу й харчі.”
і почав проживати разом з тим чоловіком, і юнак став йому, наче один із його синів.
Пристав левіт на те, щоб жити з ним, і став юнак у нього як один з його синів.
А Міха уповноважив левіта на служіння, і юнак був йому за священика, і перебував у домі Міхи.
Посвятив Міхай левіта, і юнак став у нього за священика й жив у домі Міхая.