Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Був собі чоловік з гори Єфрема, а ім’я його було Міха.
В горной стране Ефремовой жил человек по имени Миха.
Він сказав своїй матері: Тисячу сто срібняків, які пропали в тебе і за які ти прокляла, і сказала ти в мої вуха, ось ці гроші в мене, — я їх узяв! А його матір сказала: Благословенний син мій Господом!
Миха сказал своей матери: "Помнишь те тысячу сто сиклей серебра, которые у тебя украли и за которые ты при мне посылала проклятия? Это серебро у меня. Я взял его". Мать сказала: "Благослови тебя Господь, сын мой!".
І він віддав тисячу сто срібняків своїй матері, і сказала його матір: Я справді посвятила [1] ті гроші Господу з моєї руки на самоті, щоби зробити коване й вилите, а тепер поверну їх тобі й віддам тобі їх.
Миха отдал серебро матери, и она сказала: "Серебро это я посвящаю Господу. Я даю его тебе, сын, чтобы ты сделал истукана и покрыл его этим серебром".
Та він віддав срібло своїй матері. А його матір узяла двісті срібняків і дала його художникові, і він зробив з нього коване й лите, і воно було в домі Міхи.
Но Миха вернул серебро матери. А она взяла двести сиклей серебра и отдала их серебряных дел мастеру, и он сделал истукана, покрытого серебром. Этот истукан был поставлен в доме Михи.
І є собі муж Міха, а в нього — дім Божий. Він зробив ефод і терафін [2] і уповноважив на служіння [3] одного зі своїх синів, і той був у нього за священика.
У Михи был храм для поклонения идолам. Он сделал ефод, лары и пенаты. Затем Миха выбрал одного из своих сыновей и посвятил его в священники.
А в ті дні не було царя в Ізраїлі, тож кожний чинив те, що здавалося правильним в його очах.
В то время у Израиля не было царя, и каждый делал то, что ему казалось правильным.
І був собі юнак з мешканців Юди із Вифлеєму, який в племені Юди, — він був левітом, а жив він там.
Там жил тогда один юноша, левит, из Вифлеема Иудейского. Он жил в Иудее.
І пішов муж з міста з Вифлеєму юдейського жити, де лишень знайде, й, ідучи своєю дорогою, він прийшов до гори Єфрема, аж до дому Міхи.
Этот юноша ушёл из города Вифлеема, чтобы пожить где придётся. Путешествуя, он пришёл в горную страну Ефремову к дому Михи.
А Міха його запитав: Звідки йдеш? І сказав йому левіт: Я є з Вифлеєму юдейського, і йду я жити, де лишень знайду.
Миха спросил его: "Откуда ты идёшь?" Юноша ответил: "Я левит из Вифлеема Иудейского. Ищу место, где бы пожить".
І сказав йому Міха: Живи зі мною і будь мені за батька і за священика, і я дам тобі десять срібняків упродовж року, пару одягу і те, що тобі на життя. І левіт пішов,
И сказал ему Миха: "Оставайся жить у меня. Будь мне отцом и священником. Я буду давать тебе по десять сиклей серебра в год и буду одевать тебя и кормить". Левит обрадовался
і почав проживати разом з тим чоловіком, і юнак став йому, наче один із його синів.
и согласился остаться жить у Михи, и был ему, как один из его сыновей.
А Міха уповноважив левіта на служіння, і юнак був йому за священика, і перебував у домі Міхи.
Миха посвятил молодого левита в священники. Юноша стал священником и жил в доме у Михи.