Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
У ті дні не було царя в Ізраїлі, і в ті дні плем’я Дана шукало собі спадок, щоб поселитися, бо аж до тих днів не випало їм спадку посеред племен Ізраїля.
Того часу не було царя в Ізраїлі, а Данове коліно шукало собі тоді наділу, де могло б осістись, бо йому й доти ще не випало наділу серед колін Ізраїля.
Тож сини Дана послали зі своїх родин п’ять мужів з їхньої частини, сильних синів із Сараа і Естаола, щоб обстежити землю і пройти її, і сказали їм: Підіть і обстежте землю! Вони прийшли до гори Єфрема аж до дому Міхи і зупинилися там.
От і послали сини Дана зо свого роду п'ятьох мужів, мужів відважних, з Цори та Ештаолу, щоб обійти й розглянути край. Вони їм наказали: “Ідіть, розглядайте край!” Прибули вони в Ефраїм-гори до господи Міхая й там заночували.
Коли вони були поблизу дому Міхи, вони впізнали голос молодого юнака-левіта, тож звернули туди і запитали його: Хто тебе привів сюди? Що ти тут робиш, і як тобі тут є?
А перебуваючи в господі в Міхая, впізнали вони голос молодого левіта, зайшли до нього та й спитали його: “Хто тебе сюди завів? Що ти тут робиш? За чим ти тут?”
А він відповів їм: Так і так учинив зі мною Міха і найняв мене, і я став йому за священика.
А той відказав їм: так і так, мовляв, обійшовся зі мною Міхай: найняв мене, щоб я був священиком у нього.
Тоді вони сказали йому: Запитай же в Бога, і довідаємося, чи доброю буде наша дорога, якою ми йдемо.
Вони його й просять: “Спитай, будь ласка, у Бога, щоб нам знати, чи пощастить нам у дорозі, що оце верстаємо.”
Ідіть в мирі, — сказав їм священик, — перед Господом дорога ваша, якою ви йдете!
Каже до них священик: “Ідіть лишень з миром: дорога, що її верстаєте, Господеві вгодна.”
І п’ять мужів пішли. Вони прийшли до Лаїси, і побачили народ, який жив у ньому, що сидів упевнено за приписами сидонян, спокійні в надії, і не могли сказати слова, бо далеко є від Сидону, і не було угоди в них із сирійцями.
То й пішли собі далі п'ятеро мужів та й дійшли до Лаїшу. Там побачили, як люди живуть безпечно в місті, звичаєм сидонським, тихо та спокійно, нічого їм земного не бракує, й були вони в достатках. Від сидоніїв були вони далеко й із Сирією не мали взаємин.
І прийшли п’ять мужів до їхніх братів, до Сарра і Естаола, і сказали їм їхні брати: Чому ви сидите?
Якже повернулися вони в Цору й Ештаол до своїх братів, ті їх питають: “Із чим ви приходите?”
І сказали: Встаньте, і ходімо проти них! Адже ми ввійшли і пройшли землю аж до Лаїса, і побачили народ, який живе в ньому в надії за приписами сидонян, і далеко є від Сидону, і угоди немає в них із Сирією, але встаньте, і підемо проти них, бо ми знайшли землю, і ось вона дуже добра! І ви мовчите? Не полінуйтеся піти, щоб іти й успадкувати землю.
А ті відповіли: “Вставайте, двигнемося на них, бо ми огледіли їх землю: земля справді прегарна! А ви оце сидите безчинно! Не гайтесь довше, хутенько в дорогу, щоб зайняти ту землю!
Коли ввійдете, підете до впевненого народу, і земля широка, бо Бог передав її в нашу руку, місце, де немає там браку всякої речі, що на землі.
Коли прибудете туди, то знайдете людей безпечних, а землю широку та простору: її віддасть Бог вам у руки, місце, де не бракує нічого з усього того, що земля родить.”
І шістсот чоловіків з роду Дана, підперезаних військовою зброєю, піднялися із Сараа і Естаола.
І рушили звідти, з Цори й Ештаолу, шістсот озброєних людей з роду Дана.
Вони пішли і отаборилися в Каріятіарімі в Юди. Через це названо те місце — Табір Дана — аж до цього дня, ось за Каріятіарімом.
Двигнулися вони й отаборились у Кіріят-Єарім, у Юдеї. Тим і прозивається те місце по цей день Табір Дана — це той, за Кіріят-Єарімом.
Пішли вони звідти і пішли аж до гори Єфрема, і пішли аж до дому Міхи.
І звідти пройшли в Ефраїм-гори й прибули до господи Міхая.
І п’ять мужів, які ходили обстежувати землю, принесли відповідь і сказали своїм братам: Чи знаєте, що в цих домах є ефод, терафін, коване і вилите? І тепер знайте, що вчините.
Тоді озвались ті п'ятеро мужів, що ходили в Лаїш на розвідини землі, й сказали своїм братам: “Чи знаєте, що в цих хатах є ефод і терафи та різьблений і литий бовван? Зміркуйте ж оце, що маєте робити!”
Вони звернули туди і ввійшли в дім юнака-левіта, у дім Міхи, і привітали його.
І завернувши туди, ввійшли до молодого левіта в хату, тобто в хату до Міхая, та й привітали його.
А шістсот мужів, підперезаних військовою зброєю, стояли біля дверей брами, ті із синів Дана.
А шістсот чоловік, із синів Дана, у військовій зброї, стояли при вході в ворота.
І прийшли п’ятеро мужів, які ходили обстежувати землю. Прийшовши туди, взяли різьблене, ефод, терафін і вилите, а священик стояв біля дверей воріт, і шістсот чоловік, підперезаних військовою зброєю.
П'ятеро ж мужів, що ходили на розглядини землі, ввійшовши туди, забрали різьбленого боввана, ефод і терафи та й литого боввана й священика. А шістсот людей в повнім бойовім виряді стояли при вході в ворота.
Тож вони ввійшли в дім Міхи і забрали ефод, терафін, вилите і різьблене. А священик запитав їх: Що ви робите?
І от як ті, що вдерлись у хату Міхая, забрали різьбленого боввана, ефод, терафи й литого боввана, священик спитав їх: “Що то ви робите?”
Вони ж у відповідь сказали йому: Мовчи, поклади свою руку на свої уста і йди з нами, і будеш нам за батька і за священика! Хіба краще бути тобі священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком племені й роду в Ізраїлі?
Вони ж йому відказали: “Мовчи, затули рота рукою та йди з нами: будеш нам батьком і священиком. Що бо тобі ліпше: бути священиком у домі одного чоловіка чи бути священиком у цілому коліні й в роді в Ізраїлі?”
І зраділо серце священика, і він взяв ефод, терафін, різьблене та коване, і ввійшов посеред народу.
Зрадів священик і, взявши ефода, терафи та литого боввана, пішов посеред гурту.
Вони повернулися і відійшли, і поставили в лави дім і свою значну кількість худоби перед ними.
І повернувшись, пішли вони далі, виправивши дітей, худобу й майно поперед себе.
А коли вони відійшли далеко від дому Міхи, то ось Міха і мужі, які з дому Міхи, почали кричати за синами Дана.
Були вони вже далеко від Міхаєвої хати, коли люди, що жили по сусідніх хатах, зібралися й кинулися навздогінці за синами Дана
Тоді сини Дана повернули свої обличчя і промовили до Міхи: Що тобі, що ти закричав?
і стали кричати до них. Ті ж, обернувшися, спитали в Міхая: “Що тобі, що ти з таким гуртом прибув?”
І сказав Міха: Бо моє різьблене, яке я собі зробив, ви забрали і священика, і відійшли! І як мені бути далі? Тож чому це кажете мені: Чого це кричиш?
А той: “Ви забрали мого бога, Що я собі зробив був, і священика, й пішли геть, нічого не зоставивши мені, та ще й смієте мене питати, що мені?”
А сини Дана сказали йому: Хай не буде чути твого голосу за нами, щоби часом не вийшли назустріч вам мужі, розлючені душею, і приєднаєш душу твою і душу твого дому.
І відказали йому сини Дана: “Не так то дуже роззявляй на нас свого рота, а то роздратовані люди кинуться на вас, і згинеш, сам ти й ті, що в тебе в хаті.”
І пішли сини Дана своєю дорогою, а Міха побачив, що вони сильніші за нього, розвернувся і повернувся до свого дому.
І пішли собі сини Дана далі. Міхай же, побачивши, що вони дужчі за нього, повернувся та й пішов назад додому.
І вони взяли те, що зробив Міха, і священика, який був у нього, і пішли аж до Лаїса проти спокійного і безпечного народу, побили їх вістрям меча, а місто спалили.
Забравши таким робом те, що зробив був собі Міхай, разом із священиком, що був при ньому, двигнулися вони на Лаїш, на людей тихих та спокійних, і побили їх лезом меча, місто ж вогнем спалили.
І не було нікого, хто врятував би його, бо далеко він від сидонян, і угоди не було в них з ніким, і воно в долині, яка належить домові Роова. Вони збудували місто і поселилися в ньому,
Ніхто не допоміг їм, бо місто було далеке від Сидону, й не мали вони ні з ким ніяких взаємин. Було воно в долині, що тягнулася до Бет-Рехову. Потім відбудували вони місто й осілись у ньому,
і назвали місто іменем Дана за іменем їхнього батька, який народився Ізраїлеві. А раніше ім’я міста було Лаїс.
і назвали його “Дан”, за іменем предка свого Дана, що був народився в Ізраїля; спершу ж те місто звалось Лаїш.
І поставили собі сини Дана різьблене Міхи, і Йонатан, син Ґерсома, сина Мойсея, він та його сини були священиками племені Дана аж до дня переселення землі.
І поставили сини Дана в себе того різьбленого боввана, священиками ж у коліні Дана був Йонатан, син Гершома, сина Мойсея, сам він і сини його, аж по день поневолення краю.