Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
І сталося в ті дні, що не було царя в Ізраїлі. І був один чоловік, левіт, який жив на схилах гори Єфрема. Взяв собі чоловік жінку-наложницю з Вифлеєма юдейського.
The Levite and His Concubine
Now in those days Israel had no king. There was a man from the tribe of Levi living in a remote area of the hill country of Ephraim. One day he brought home a woman from Bethlehem in Judah to be his concubine.
Now in those days Israel had no king. There was a man from the tribe of Levi living in a remote area of the hill country of Ephraim. One day he brought home a woman from Bethlehem in Judah to be his concubine.
Якось його наложниця розгнівалася на нього і пішла від нього до дому свого батька, до Вифлеєму юдейського, і була там упродовж чотирьох місяців.
І піднявся її чоловік, і пішов за нею, щоб промовляти до її серця і помиритися з нею, і знову привести її до себе. З ним пішов його слуга і пара ослів, і він пішов аж до дому її батька. Батько молодиці побачив його і вийшов йому назустріч.
Його тесть — батько молодиці, запросив його в дім, і той провів з ним три дні; вони їли, пили і поснули там.
Her father urged him to stay awhile, so he stayed three days, eating, drinking, and sleeping there.
І сталося четвертого дня, пробудилися вони вранці, і він піднявся, щоб відійти. Та батько молодиці сказав до свого зятя: Підкріпи своє серце кількома шматками хліба, і після цього підете.
On the fourth day the man was up early, ready to leave, but the woman’s father said to his son-in-law, “Have something to eat before you go.”
Тож вони сіли, і їли обидва разом, і пили. І сказав батько молодиці до чоловіка: Почавши, переночуй, і нехай розвеселиться твоє серце.
So the two men sat down together and had something to eat and drink. Then the woman’s father said, “Please stay another night and enjoy yourself.”
І встав чоловік, щоб відійти, та його тесть примусив його, і знову переночував там.
The man got up to leave, but his father-in-law kept urging him to stay, so he finally gave in and stayed the night.
І встав вранці на п’ятий день, щоб відійти. Та батько молодиці знову сказав: Підкріпи своє серце хлібом і будь як воїн, аж доки не схилиться день до вечора. І їли, і пили обидва,
On the morning of the fifth day he was up early again, ready to leave, and again the woman’s father said, “Have something to eat; then you can leave later this afternoon.” So they had another day of feasting.
і встав чоловік, щоб відійти, — він, його наложниця і його слуга. І його тесть, батько молодиці, сказав йому: Ось схилився день до вечора, відпочинь тут ще сьогодні, і нехай розвеселиться твоє серце, і встанете вранці в дорогу вашу, і відійдеш до твого житла.
Later, as the man and his concubine and servant were preparing to leave, his father-in-law said, “Look, it’s almost evening. Stay the night and enjoy yourself. Tomorrow you can get up early and be on your way.”
Та не бажав чоловік переночувати, устав і пішов, і дійшов аж напроти Євуса (це є Єрусалим), і з ним — пара навантажених ослів, і його наложниця з ним.
But this time the man was determined to leave. So he took his two saddled donkeys and his concubine and headed in the direction of Jebus (that is, Jerusalem).
Ще коли вони були біля Євуса, то день дуже схилився, тож слуга сказав своєму господареві: Ходімо, звернемо до цього євусейського міста й переночуємо в ньому.
It was late in the day when they neared Jebus, and the man’s servant said to him, “Let’s stop at this Jebusite town and spend the night there.”
І сказав йому пан його: Ні, не зверну до чужого міста, яке не є з ізраїльських синів, а підемо аж до Ґаваа.
“No,” his master said, “we can’t stay in this foreign town where there are no Israelites. Instead, we will go on to Gibeah.
І сказав слуга його: Ходімо, увійдемо до одного з місць і переночуємо в Ґаваа чи в Рамі.
Come on, let’s try to get as far as Gibeah or Ramah, and we’ll spend the night in one of those towns.”
Тож вони вирушили й пішли, бо сонце зайшло близько Ґаваа, яка належить Веніамінові.
So they went on. The sun was setting as they came to Gibeah, a town in the land of Benjamin,
І подалися туди, щоб увійти переночувати в Ґаваа, увійшли й сіли на площі міста, і немає чоловіка, який ввів би їх у свій дім переночувати.
so they stopped there to spend the night. They rested in the town square, but no one took them in for the night.
І ось старий чоловік зайшов зі своїх діл з поля ввечері, а чоловік — з гори Єфрема, і він проживав у Ґаваа, а мужі того місця — сини Веніаміна.
That evening an old man came home from his work in the fields. He was from the hill country of Ephraim, but he was living in Gibeah, where the people were from the tribe of Benjamin.
І поглянувши очима, побачив чоловіка — мандрівника на площі міста, і сказав старий чоловік: Куди йдеш і звідки мандруєш?
When he saw the travelers sitting in the town square, he asked them where they were from and where they were going.
Він же відповів йому: Приходимо ми з Вифлеєма юдейського аж до схилів гори Єфрема. Бо я є звідти, і пішов я до Вифлеєма юдейського, і я йду до свого дому, і немає чоловіка, хто ввів би мене у свій дім переночувати.
І солома, і їжа для ослів у нас є, і в мене є хліб та вино і для твоєї рабині, і для слуги твоєї рабині, немає браку в жодній речі.
even though we have everything we need. We have straw and feed for our donkeys and plenty of bread and wine for ourselves.”
Тож старий чоловік сказав: Мир тобі, тільки вся твоя потреба на мені, тільки на площі не ночуй!
“You are welcome to stay with me,” the old man said. “I will give you anything you might need. But whatever you do, don’t spend the night in the square.”
І він привів його до своєї хати, і завів його ослів, і помив їм ноги, вони ж їли і пили.
So he took them home with him and fed the donkeys. After they washed their feet, they ate and drank together.
А коли вони розвеселилися своїм серцем, то ось мужі міста, сини беззаконників, оточили хату, били у двері й сказали до старого чоловіка, господаря хати, вимагаючи: Виведи чоловіка, який зайшов до твоєї хати, щоб ми його пізнали!
While they were enjoying themselves, a crowd of troublemakers from the town surrounded the house. They began beating at the door and shouting to the old man, “Bring out the man who is staying with you so we can have sex with him.”
Та чоловік, господар хати, вийшов до них і сказав їм: Ні, брати, не чиніть зла після того, як зайшов цей чоловік у мою хату, не чиніть цієї глупоти!
The old man stepped outside to talk to them. “No, my brothers, don’t do such an evil thing. For this man is a guest in my house, and such a thing would be shameful.
Ось моя дочка-дівиця і його наложниця, виведу їх, і принизите їх, і вчините їм те, що добре у ваших очах, а цьому мужеві не вчините слово цього безумства!
Here, take my virgin daughter and this man’s concubine. I will bring them out to you, and you can abuse them and do whatever you like. But don’t do such a shameful thing to this man.”
Та не забажали мужі послухати його. І взяв чоловік свою наложницю, і вивів її до них надвір, вони ж пізнали її і глумилися з неї цілу ніч аж до ранку. І відіслали її, коли сходила рання зоря.
But they wouldn’t listen to him. So the Levite took hold of his concubine and pushed her out the door. The men of the town abused her all night, taking turns raping her until morning. Finally, at dawn they let her go.
І прийшла жінка на світанку, і впала біля дверей брами дому чоловіка, там, де був її володар, і лежала, поки не розвиднілося.
At daybreak the woman returned to the house where her husband was staying. She collapsed at the door of the house and lay there until it was light.
І встав її володар вранці, відкрив двері дому і вийшов, щоб піти своєю дорогою, і ось жінка — його наложниця — лежала під дверима, і її руки на порозі.
When her husband opened the door to leave, there lay his concubine with her hands on the threshold.
І сказав він до неї: Встань і підемо! Та вона не відповіла йому, але померла. І він узяв її на осла; встав чоловік і пішов до своєї місцевості.
Він прийшов до своєї хати, взяв меч, взяв свою наложницю і розрубав її по костях її на дванадцять частин, і послав їх до всіх племен Ізраїля.
When he got home, he took a knife and cut his concubine’s body into twelve pieces. Then he sent one piece to each tribe throughout all the territory of Israel.
І було, що кожний, хто побачив, сказав: Не сталося, і не видно було такого від дня виходу ізраїльських синів із Єгипту аж до цього дня! І він наказав мужам, через яких вислав, кажучи: Так промовите до всіх ізраїльських мужів: Хіба сталося за цим словом від дня виходу ізраїльських синів із Єгипту аж до цього дня? Зробіть самі між собою про це нараду і скажіть.
Everyone who saw it said, “Such a horrible crime has not been committed in all the time since Israel left Egypt. Think about it! What are we going to do? Who’s going to speak up?”